menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 11.06.2021 в 14:28
Фанф прочитано: 1977 раз
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 0 відгуків
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Вогонь і Лід. Розділ 7. Частина 2


11.06.2021, 14:28


"You can't wake up - this is not a dream. You're part of a machine, you are not a human being."-Halsey.


" Мій маленький брате, ти- не людина, а лише ланцюжок з розрахунків, твоя душа- лише програма, числа . Ти завжди будеш самотній, оскільки не існує тієї людини, яка могла б тебе врятувати від цієї самотності. Ми з тобою однієї плоті і крови. Двоє братів, котрі заливають все кров'ю тих, хто нас створив і змусив безцільно існувати . Лише так, ми можемо надати сенс нашим нікчемним життям.... Але для того, щоб боротися за право існувати, тобі потрібно відкинути усе, що тебе стримує і робить слабким, в тому числі й твоїх друзів. Я можу тобі у цьому допомогти..."

  Чуя, одягнений у чорний смокінг, вийшов з храму. Перед очима рудоволосого все ще було видовище, яке він побачив , коли зайшов у свій улюблений бар. Кров була всюди. Її було так багато, що будь-яка інша пересічна людина знепритомніла б від цього сильного різкого запаху.
На землі лежали тіла друзів Чуї. Вони були понівечені, порубані на шматки. Альбатрос, Ліппман, Док, Піаніст- усі були мертві. Їх вбив Верлен.
 "Бос дав секретне завдання лише для нашого загону, подробиць сказати не можу."-увесь елітний загін потрапив у пастку сплановану Верленом. До цієї миті, Чуя ще ніколи не відчував справжню , щиру , неприховану ненáвисть та огиду до когось.

"Помста, горе та скорбота- це привілеї живих. Чинити помсту необхідно живим людям для живих, мертвим вона ні до чого. "
Але Чуя вважав інакше. Біль втрати, гнів та ненáвисть переповнювали його. Ледве витримавши процес поховання своїх друзів, Чуя першим покинув храм. Юнак вирішив, що на даний момент, Верлен не очікує, що Чуя нанесе йому удар у відповідь бо вважає, що той розчавлений горем.
Він рішучо покрокував у протилежний від храму бік, аж раптом , на його плече лягла чиясь рука.
-Мені шкодá, Чуя , справді, але не варто під впливом сильних емоцій йти і самотужки боротися з таким, як Верлен. - стиха промовив Дадзай, його голос був спокійним, а тон абсолютно серйозним.-Він становить загрозу не лише для тебе, а й для цілісності усієї організації. Ще не час. Нам необхідно зібрати більше інформації про нього, також на розробку більш-менш нормального плану потрібен час, тому це справа не на один день.
-Тц, я й без тебе знаю, -Чуя скинув чужу руку зі свого плеча і повернувся обличчям до Дадзая-то що ти задумав?

 

Категорія: Йонкома Ма́нга, Філософія, Психологія, Драма, Детектив, Соулмейти, Йонкома, Ранобе | Додав: Годинонька | Теги: soukoku, сіра мораль, Дазай Осаму, жорстокість, детектив, соукоку, без хеппі-енду, гедканон, мафія, бродячі пси, Dazai_Osamu, даркфік, Bungou Stray Dogs
Переглядів: 1977 | Завантажень: 0 | Оцінка: 4.0/1
Ставлення автора до критики: Позитивне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Вогонь і Лід. Розділ 7. Частина 2
Завантаження...