В Чуї п'ятнадцятий день народження. Дазай організував все, як треба: торт, свічки і, очевидно, підпис, який нагадує, на честь чого взагалі Осаму це все влаштував (промовчимо, що перед тим, як вручити Накахарі торта, Дазай познущався з нього, змусивши "за вказівкою босу" шукати по всій території мафії Койо, яка, до речі, взяла вихідний). За традицією він просить іменинника загадати бажання, а після запитує, що все ж таки це було.

—  Підрости, мабуть? — посміхається у весь рот.

—  Щоб ти зникнув нахуй з мого життя, покидьок.

—  На жаль, цього ніколи не станеться.

 Лаялися вони ще довго, як завжди.

***

 Чуя після зникнення Дазая, згадуючи це, лежить на підлозі, палить десяту цигарку та розмірковує вслух:

—  Тоді я думав... Ні. Сподівався, що брешу лише я.