menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 19.09.2021 в 00:41
Фанф прочитано: 557 раз
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 0 відгуків
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Безкінечність. Глава 7 (частина 1).


19.09.2021, 00:41
Глава сьома (частина І)

Тейваз різко зупинилася посеред порожнього провулку, тупнувши ногою та практично заричавши.

А, Господи!!!
Який саме?
Замовкни, Самуїакі. – дівчина закрутила волосся на потилиці, просунувши кінці в середину, щоб трималося купи саме по собі, видихнула та почала заново складати печатки, повільно крокуючи. – Тигр, зміям, кінь, мавпа, вівця. Вівця, я сказала!
         
Тейваз знову перейшла на крик та зупинилася.

Те, що ти проговорюєш в слух, не допоможе тобі їх нормально скласти.

Дівчина спопелила його поглядом і вовк вирішив таки більше не чіпати подругу.

Тигр, змія, кінь, мавпа, вів… вів… вівця! Та, хай йому грець! – Тейваз з усієї сили вдарила ногою по стовпу, що аж волосся розпустилося і заніміла нога.
А комунальна власність чим це заслужила?

Шинобі в масці зістрибнув з даху та, мов нізвідки, виник перед обличчям дівчини.
                                                                  

«Какаші… Ми не бачилися місяця два, точно не менше.»

Не думаю, що стовп довго триматиме на мене образу. – Тейваз поклала руку на плече Какаші та змусила його відступити в бік. – Вибач, я поспішаю.

Дівчина пішла собі далі, складаючи печатки, в бік повороту.

І як ви, - запитав шинобі вовка, - призвичаїлися вже?
Тааак, - протягнув слова Самуїакі, - Тейваз, на диво, швидко влилася в компанію
Чому на диво?
Взагалі, вона не дуже товариська та відкрита до людей, особливо до нових, а тут немов все життя прожила в Листі.
А по вашим розмовам і не скажеш.
Як я люблю їй повторювати: ти геть не любиш людей, то добре, що я ще та тварина.

Вони засміялися, але різко замовкли, відчувши, а потім і побачивши, як на них дивиться Тейваз, стоючи біля виходу із провулка.

Думаю, мені вже час, та і Хана з Шикамару вже певно чекають на нас на шостому тренувальному майданчику.
Ага… Тоді, не затримуватиму тебе. І в мене, здається, вже дірка на спині.
Ну, нічого, в тебе там якраз щось схоже на мішень.
То герб кл… - Какаші задумався, - ну, в принципі, так, доволі схоже.
                                         
Шинобі всміхнувся, а потім розвернувся та провів вовка до подруги.

Бачу, - Какаші помахав долонею перед своїм обличчям, - тобі сподобався лікарняний образ і ти вирішила й надалі не лякати людей своїм грізним гримом та складною зачіскою.
А я тут не на місії, і почуваюся як вдома, то нащо мені відлякувати своїх же людей, - Тейваз явно не привітно на нього поглянула, - чи приховувати себе ж від них, не довіряючи?

Тепер вже дівчина помахала долонею перед своїм обличчям, Какаші змовчав.
                                                           
Тааак, ми мабуть точно вже підемо

На цих словах Самуїакі схопив дівчину за плахту і поволік в бік тренувального майданчика, але вона доволі не одразу перестала крижаним поглядом дивитися на Какаші.

Чому ти на нього зуба точиш? – спитав вовк, коли вони вже майже прийшли.
Ні на кого я зуб не точу.
Воно і видно. Через те, що відмовився тебе тренувати чи назвав слабачок?
Він не називав мене слабачком – грубо відповіла Тейваз. – І ні, не через це.
А що ж тоді?
Нічого. – крізь зуби процідила дівчина, відвернувшись від вовка.
​​Ааааа, - Самуїакі тихенько засміявся, - он воно що!
Щоб ти собі не надумав, це не правда.
Як скажеш, жінко, як скажеш.

Вони вже бачили, як на шостому майданчику сидять Хана з Шикамару, а ще, що до них вирішили приєднатися Кіба та Акамару.

Оооо, - задоволено простогнав Самуїакі, - це просто чудова.
Щоб ти знав, я вже ревную.
Та заспокойся, мені Кіба, тобі Хана, все почесному. 
А тобі не здається, що ти мав би обрати Акамару в цьому рівнянні?
А то приємний бонус, хоч його морда, інколи, мене підбішує. Завжди такий задоволений.
Ну, з моєю любов’ю до того, щоб всміхатися, ясно, чому саме ти обрав мене. – Тейваз награно посміхнулася до вовка, а тоді впізнала тих, хто був на п’ятому майданчику. – О, Хінато!

Дівчинка саме в цей момент пила воду, тому одразу помітила дівчину, яка махала рукою та наближалася до них з Неджі.

І відколи ти така привітна. – пробурмотів собі під носа вовк, не звертаючи з курсу.
Доброго дня, пані Тейваз.
Вітаю Вас. – абсолютно нейтрально проказав хлопець.
Ой, а це мій брат Неджі. Він мені допомагає з тренуваннями.
Тоді не заважатиму вам. Приємно було побачитися. І до речі, дякую тобі за ту твою допомогу, - Неджі поглянув на сестру, - бо тепер все добре.
Оу, я дуже рада це чути.
Чесно кажучи, - додала Тейваз на прощання, - в мене прямо виникло бажання тебе обійняти, але я не дуже вправна в цих ваших соціальних контактах, тому ще раз дякую та щасти в тренування. 
        
Хіната почервоніла та всміхнулася, а Неджі як стояв беземоційно, так і продовжував це робити.

О, боги, які ж ви тільки гарні.

Вже розвернувшись, прошепотіла Тейваз, тому і не побачила, як зашарілися тепер обидва Х’юґо.

Ну, що, - провокативно всміхаючись, почала Хана, коли Тейваз вже привіталася з усіма, - спробуєш відігратися?

Кузина встала та кинула зв’язку кунаїв.
                           
Я вже звикла до вашої зброї, тому тепер рахунок за мною. Кіба, Шикамару, ви з нами?
Патороч якась. Мені і тут добре.
Ти, як завжди. Лише на партію в сьоґі тебе і можна розвести.
Але сенс? Ти завжди продуваєш.
Ти! – губи дівчини, аж посиніли, настільки вона їх стисла. – Не треба тут, в Асуми я декілька разів вигравала! Зате тебе я обіграла в бридж!
Тому що, то чисто фартова гра, та і в сьоґі ти вигравала лише по причині того, що граєш навмання, а як можна прорахувати ходи суперника, якщо він сам їх не знає? От, ми з батьком і не намагалися, а Асума досі вірить, що ти таки вивчила правила нормально, вовк і той зміг.
Ну, і сиди собі. Кіба, ти що?

Але молодший Інузука навіть не поглянув на кузину.

КІБО, ПРИЙОМ!!!! – нуль реакції, навіть Акамару вже загавкав. – Та на кого ти дивишся?

Всі в одну мить повернули голови по курсу зору Кіби і перед їхніми очима постав п’ятий тренувальний майданчик, де Хіната з останніх сил протистояла Неджі.
          
Аааааааа. – в унісон видихнули Тейваз, Хана, Самуїакі та Шикамару.

Хана взяла та кинула один кунай між ніг братові.

- Хей, Ромео, ввечері помрієш, пішли тренуватися.
Що?! – нарешті озвався Кіба, абсолютно зелений від злості. – Що ти таке верзеш?! Я просто задумався про завтрашню місію. – огризнувся хлопець, поки діставав кунай та підходив до сестер.
Ми так і зрозуміли.  
 
Навіть з великою кількістю підходів, це змагання закінчилося в рази швидше за всі попередні і дівчата, підколюючи Кібу, повернулися на лавки до Шикамару.

Я ж казала, що вже звикла до вашої зброї.
Так, але мене перемогти не змогла.
Зате вийшла в нічию.
Бебебебе. – перекрив дівчат Кіба, що вперше, ще і з великим відривом, продув Тейваз.
А я думала, ти порадієш моїм результатам. Хей, - Тейваз сіла поруч, та спробувала обійняти кузена за плечі, але той викрутився і втупився в землю, - як не крути, саме ти ж найчастіше тренував мене кидати кунаї та сюрікени, ніж ті самі Хана та Асума. По-факту, в цьому ти мій вчитель і заслуга виключно твоя.

Дівчина всміхнулася та спробувала ще раз обійняти хлопця, але знову безрезультатно, та цього разу Кіба не так агресивно виривався і Тейваз помітила рум’янець на його щоках. 

Перестань. – вже спокійним тоном пробурмотів хлопець. – Який з мене вчитель…
Як бачиш, класний.
                     
Кіба не піднімав очей, але Тейваз побачила, що він посміхається.

Ні, - озвався Самуїакі, - я вже серйозно питаю, ЩО ви з нею зробили?

Всі гуртом поглянули на вовка із мовчазним запитанням в очах.

Та вона навіть котів обіймає лише тоді, коли ніхто не бачить, а людей взагалі до себе ближче, ніж на метр не підпускала. Ходила постійно з мордою злісної суки і регулярно жартувала про смерть, а тут почала до людей лізти, вся така мила, корчить ото з себе доброго пухнастика. Ви зламали мені людину.

Насправді, за обурливим тоном, Самуїакі хотів приховати свою радість та вдячність новим друзям за зміни в характері його старої компаньйонки. 

Ну, - позіхаючи сказав Шикамару, - своїми жартами про смерть вона вже спромоглася вибісити Куренай.
Що ж, якщо чесно, якби вона і це перестала робити, то я б вже дійсно занепокоївся або серйозно вирішив, що ви її підмінили на якогось неякісного клона.

Тейваз встала та відійшла трішки вперед, споглядаючи сонце, яке поступово готувалося до сну.

Бо жарти були завжди, - з невеликим сумом проказала дівчина, - а величезний мур від навколишнього світу – ні. Ми просто запізно з тобою, Самуїакі, познайомилися.

На останніх словах дівчина розвернулася та всміхнулася до вовка із закритими очима, бо намагалася приховати сльози. Запала тиша, яку вирішила пошвидше порушити Хана.

Так, давай тепер пройдемося по нінджутсу. Що там в тебе вже з печатками?
Тейваз проричала щось незрозуміле.
Ох, Шиво, Шиво! Все без змін, більшість печаток нормально, але деякі абсолютно НІЯК не складаються правильно, а проблема в тому, що якась із тих то обов'язково потрібна для застосування техніки.

Дівчина злісно склала руки на грудях та відвернулася обличчям вбік від друзів.

Показуй. – з відчаєм попросив Шикамару і дівчина повторила абсолютно все, що і дорогою сюди.
А тобі вже і місію назначили… - розгублено прокоментувала Хана. – Не розумію я все ж логіки керівництва. Так, твоє тіло стало витривалішим, так, ти добре справляєшся із зброєю, так, ти здатна контролювати сили природи, але одна справа викликати вітер і здувати ним всіх поперед себе, а інша, утворювати із стихії повітря ті ж сюрікени та направляти їх конкретно в ціль.
Ну, такі проблеми лише із повітрям та водою, все ж таки, я можу влучно керувати полум’ям та точно в ціль жбурляти теж каміння.
Але ти не здатна зробити із полум'я більше, ніж воно є від початку, точніше, більше ніж запасів джерела вогню під рукою, а виростити просто так перед собою захисну стіну із землі, теж не можеш, лише зробити розлом. Та і той з недостатньою швидкістю, щоб більшість не встигли відскочити. Добре, що хоч місія не найвищого рангу. Але що за логіка?
Все буде добре, Хано. – Тейваз сіла на коліно перед кузиною, взяла її за підборіддя, щоб підняти та подивитися в очі, всміхнулася, а Хана почервоніла. – Я ледь не вперше впевнена в собі та своїх силах.
До речі, - Шикамару кинув в дівчину запальничкою і продовжив, коли Тейваз її зловила, - це тобі Асума передав. Тільки не забувай заправляти перед місіями. А то носишся зі своїми сірниками, то скоро весь ліс через тебе повирубують.
Ну, з того, що я чула і бачила, дерева у вас тут і так найбільші жертви світу шинобі. Бідолашні садівники, певно ні дня для відпочинку.

Шикамару спершу хотів було щось заперечити, але задумався та зрозумів, що якби дерева вміли говорити, вони б постійно повторювали: «Та за шо?», - після кожної зустрічі із шинобі.
       
Так, а що за місія? Тсуме мене попереджала, але ми не встигли все детально обговорити, а П'ята поки не викликала.
За три дні мала я, Анко та Енсуї супроводжувати одну дівчину з країни Вогню до країни Гарячих Джерел, але Анко повернулася з останньої місії з великими ушкодженнями, Енсуї доправив листа, що затримається на більший термін, тому команда була переформована, а я маю вже післязавтра теж вирушати на завдання.
Стоп, - здивувався Шикамару, - ти кажеш про вагітну наложницю колишнього правителя країни Рік?
Так.
Патороч якась. Тейваз, в тебе дві доби на освоєння печаток.
Поясни. – в унісон наказали дівчата.
Це моя наступна місія. Я знав її нюанси, що командиром буде Какаші, але ще мали знайти одного ніндзя, але я і не думав, що це будеш ти.
Твій тон мені не подобається, Нару.
Ще ображся, що я не хочу мати клопоту із людиною в команді, яка не здатна навіть вівцю скласти. – Шикамару вчасно перехопив її погляд – Навіть не думай цього робити.

Тейваз, не відводячи від малого очей, поклала запальничку назад до кишені.  

Ти впевнений? - Какаші зістрибнув з дерева, ховаючи книжку до сумки, та сів між Шикамару та Ханою. – Я думаю, мені варто поговорити з П’ятою, бо це абсолютне безглуздя. 
Вчителю Какаші?
Какаші?
Тут неподалік одне з моїх улюблених місць для читання, а ви так галасували, що довелося відволіктися.
Дійсно, - проказав, лежачи, вовк, - чому це на майданчиках для тренувань не зберігають тишу?
Про що ти збираєшся говорити з Гокаґе?! – в очах Тейваз палав вогонь.
Що в моїй команді не буде зайвих тягарів. Нам треба захистити матір єдиного спадкоємця від вбивць, яких найняв брат померлого правителя, а доведеться ще і тебе.
Та пішов ти зі своєю паршивою оцінкою.
Ти навіть печатки не здатна скласти нормально, чим же ця оцінка помилкова?
Ну, те що в тутешніх чоловіків пальці явно вправніші, вже зрозуміла, та і я живий тому доказ, але не поспішай з висновками.

Какаші спочатку не зрозумів почутого, але коли дійшло, точніше він не був впевнений чи дійсно до нього все так дійшло, як треба, то трішки втратив дар мовлення і не зміг приховати того, наскільки зараз ніяково себе відчув. Шикамару з Кібою одразу вловили суть, переглянулися та залилися фарбою.
       
Краще я б так математику розумів, як це…

Акамару гавкнув, підтримуючи друга, а от Хана лише голосно засміялася, зауваживши:

Я попрошу, не лише в чоловіків.

Тейваз намагалася відігнати від себе невчасні думки та повернутися у русло розмови, але усмішка та погляд Хани не хотіли так просто йти з її голови. Какаші подивився на дівчат по черзі та знову не був певний у своїх висновках.  

Спробуй… - шинобі в масці задумався. – Стоп, а що спробуй? Ви повторно проводили тест на визначення стихії?
Аааа, точно, батько просив мене сходити по них до Академії, але якось не до того було.
Що ж, - Какаші понишпорив по кишеням, а тоді згадав, що використовував той другий папірець, як закладку, - давай. – він дістав та передав його Тейваз. – Пам'ятаєш, що робити?

Дівчина кивнула на знак згоди та почала концентруватися. Хвилина і знову нічого. Тейваз в одну мить спохмурніла і це вперше за всі ці місяці.

Видно, проблема була не лише в чакр…

Раптом з дерева позаду Тейваз злетіла ціла зграя воронів, перекрикуючи слова дівчини і змушуючи всіх звернути на них увагу.

Ого! – вигукнув Кіба під гавкіт Акамару. – Звідки їх стільки, ще і велетенські які!
І дуже дивні. – промовив Самуїакі.
Важко не погодитися. – підтримав Какаші.
Та ворони, як ворони. – знизав плечима Шикамару.
Ага… - прошепотіла Тейваз, розвертаючись назад до всіх. – Добре, до біса ці нінджутсу, видно, така моя кріпацька доля. Приділю більше уваги зброї та бойовим мистецтвам.

Дівчина намагалася не видавати те, наскільки засмутилася, але виходило це важкувато.

Тейваз, - кивнув головою Какаші в її бік, - поглянь на папірець.

Вона весь цей час тримала клаптик паперу між пальцями опущеної руки і навіть не помітила, що він повністю зім’явся.

Схоже, - широко всміхнулася Хана, - в тебе схильність до блискавки.
Категорія: Ма́нга Ма́нга, Яой/шьонен-ай, Шьонен (аніме для хлопців), Флафф, Аніме, Дружба, Юрі/шьоджьо-ай, Романтика | Додав: KunoichiHatake | Теги: какаші, Какаші/ОЖП, Наруто, шикаку, Неджі, сакура, ОЖП, Гай, Хана/ОЖП, сай, ямато, Кіба, Ґай Майто, Шикамару, шино, Цунаде, інузука, характерники, Тсуме, козаки, Рок Лі, Нара, ніндзя, Кіба/Неджі, хана
Переглядів: 557 | Завантажень: 0 | Оцінка: 4.5/2
Ставлення автора до критики: Позитивне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Безкінечність. Глава 7 (частина 1).
Завантаження...