menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 19.09.2021 в 01:15
Фанф прочитано: 528 раз
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 0 відгуків
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Безкінечність. Глава 7 (частина 2). [Неджі/Кіба - ♥]


19.09.2021, 01:15
Глава сьома (частина ІІ)

Тейваз просто завмерла, дивлячись на папірець і не могла повірити в результат.

Блискавка… - прошепотіла дівчина собі під носа. – Я завжди обожнювала грозу. Хоча, - вже поглянувши на товаришів, продовжила Тейваз, - я ставила на вогонь. Ми з ним найкраще ладнаємо серед стихій.
Ну, - втрутився Кіба, - не треба скромності. Ми з вчителькою Куренай випали в осад, коли тренувалися з тобою під час дощу. Скажемо так, ти була неймовірна в керуванні блискавками, просто ОЧМАНІТИ, і я тебе ніколи не буду підйобувати підчас грози. Ніколи.
Ну… - Тейваз ніяково всміхнута, - таак. Є таке. Але це ти ще не бачив мого вчителя. Ось то була сила, майже, як громовержець.
Хіба в Листі був дощ за цей час?
Ще і який, вчителю Какаші! Певно ви були на місії, бо ту грозу ви б точно не забули. Тейваз постаралася!

Какаші ніби і байдуже, але пильно поглянув на дівчину.

Отже, - скочив він на ноги, - ти можеш точно навчитися ось так. – Какаші моментально склав печатки бика, кролика та мавпи, які спеціально озвучив для дівчини. – Райкірі!
              
Тейваз мимоволі зробила декілька кроків назад, але не змогла відірвати погляду від техніки.

Какаші, - озвалася Хана, - ти з того почав?

Але шинобі не слухав дівчину і просто направлявся на Тейваз, яка чомусь не могла перестати відступати.

Давай, спробуй.
Какаші! Та що з тобою?!
Я зрозумів. – вимовив Шикамару.
Ну ж бо!

Какаші в одну секунду відкликав чакру назад, схопив дівчину за зап'ясток, викрутивши долонею до гори, та ще більш суворо повторив попередні слова.
                                 
Та вчителю Какаші, що ви робите? – до них хотів підбігти Кіба, але Шикамару його перехопив, всаджуючи назад біля себе.
Зажди, Кібо.
Та відчепись ти!
Давай! Пробуй.

Тейваз перевела увагу з руки на погляд Какаші, взагалі не розуміючи поки, що відбувається. Це наче і не його погляд був, абсолютно. Какаші сильніше стис зап’ясток і цієї миті дівчину немов вдарило струмом. Тейваз вивернула чоловікові руку за спину, іншою рукою в лікті схопила його за шию та приставила до неї кунай.

Не смій мене чіпати, коли тобі вздумається. 1:1, чорт забирай?

Тейваз відпустила шинобі та впала на коліна, опустивши голову, її обличчя закривало волосся із холодними синіми пасмами.  

Вибач, Какаші… - колір повільно знову ставав фіолетовим. – Я знала, що це було, ти просто хотів допомогти, але я не знаю, що на мене найшло, а ти навіть не пручався.
А мені хтось щось пояснить?

Хана підійшла до них, грізно дивлячись на обох.

Більшість технік на основі блискавки, - до них приєднався і Шикамару з вовком, - не потребуюсь використання печаток, виключно володіння чакрою та концентрація. Навіть, якщо печатки передбачені, вони лише слугують для допомоги в останньому, а це ж схоже на те, як ти, Тейваз, керуєш силами природи?

Дівчина кивнула, не піднімаючи очей, а Шикамару продовжив.

Також, ти розповідала, що деякі ваші здатні викликати стихію нізвідки, але для цього треба великий запас чакри та неймовірна майстерність.

Так. Також, я починаю підозрювати, що справа була не в кількості чакри, а, можливо, лише можливо, в її формі.
А ще Режим Бога, так?
Це заборонена і дуже небезпечна техніка.
Але в режим ти входиш за допомогою сильних негативних емоцій?
Так. По-факту, ти втрачаєш над собою контроль. Тебе засліплюють біль чи ненависть. Чи все разом. Це друга причина, чому техніка заборонена.
- А перша? – запитав Какаші, який саме хотів присісти біля Тейваз та подати руку, допомігши встати, але його опередила Хана.
Техніка не піддається контролю. Це як неймовірний циклон і ти його епіцентр. Він знищить все в радіусі декількох кілометрів і самостійно з нього вийти неможливо, лише, коли навколо все зрівняється з землею. Тобто, ця техніка, а ні для захисту, а ні для оборони не підходить. В Режимі Бога – ти просто стираєш все на своєму шляху.
Ти це знав, Какаші? – запитала Хана, коли вже підвела Тейваз.
Поверхнево.
І ти щойно її намагався розізлити чи налякати, аби змусити утворити блискавку без печаток?!
А може й не знав. – Какаші всміхнувся, потираючи потилицю.
Такою дрібницею він би не змусив мене активувати Режим Бога.
А чи можливо якось підкорити цей режим собі? – поцікавився шинобі в масці.
Так, якщо ти – бог-громовержець. Звідти і назва, людині то не під силу. Більше того, хоч тіло і відновиться з часом, але ще довгий час воно буде вкрите страшними опіками.
Ти мала такий досвід? – тепер і Кіба приєднався до розмови.
Вперше, таким чином проявилася моя сила, точніше, я її усвідомила, але вчасно заспокоїлася і вдруге, - з чорними спалахами і неймовірною швидкістю пронеслися кадри минулого перед очима дівчини, що на якусь мить Тейваз забула про необхідність дихати, - і вдруге, я заприсяглася, що ніколи більше не стану на лінію вогню, якщо не буду абсолютно впевнена в сенсі війни та в її лідерові.   
                       
Какаші згадався день їхнього знайомства і йому стало соромно за ті його думки. Шинобі зрозумів, що добре все ж, що він тоді вирішив змовчати, але все одно зараз відчував себе не менш паскудно.

Що ж, - знову озвався Шикамару, - суть все ж залишається. Вчитель Какаші хотів змусити Тейваз за максимально короткий час перетворити чакру в блискавку без використання знаків. І в цьому таки є сенс. Ти не зовсім шинобі, але і не чистокровна характерниця, тобі не обов'язково обирати один метод ходьби, спробуй поєднати в собі знання та вміння цих двох різних світів для отримання своєї істинної сили. 
Інколи, зі мною можна і просто поговорити. Інколи, я навіть нормально йду на діалог. Прикиньте.  

Самуїакі вкусив дівчину та мовив:

То ти будеш вже пробувати чи і далі язиком чесатимеш? Давай, поки Какаші знову не передумав тебе навчати.
Я не збираюся навчати, просто та місія, не хочу зайвих проблем.
Інакше я і не думала, не переймайся. Краще покажи ще раз все, тільки спокійно.  
Стоп! – Хана стала між кузиною та Какаші. – А хіба не лише із Шарінґаном, такої сили техніку, безпечно використовувати?

Шикамару знову вирішив все розкласти по полицям.

Суть не в техніці чи її потужності, зараз ціллю є виключно пояснити Тейваз механізм, сам процес, як чакру сконцентрувати в руці, ще і у вигляді блискавки. Ніхто і не чекає від неї Райкірі.
Прозвучало не дуже.

Награно образилася Тейваз, але тут же її увагу, розвернувши за плечі, приволік Какаші і почав розказувати про саму Чідорі і, в принципі, як він застосовує інші свої техніки блискавки, а потім відтворив декілька із них.  

Слухай, Асума показував, як свою чакру стихії повітря направляє в ножі і вони стають більш швидкими та гострими, це можливо і з блискавкою?
Взагалі так.

Шинобі в масці дістав кунай, зарядив його своєю чакрою та кинув в дерево в метрах тридцяти від них, стовбур розкололо на двоє.

Я ж казала, що деревам взагалі не щастить у вашому світі.
                  
Погляд Какаші набув цілковитого здивування.

Ніколи про це не думав.
Добре, почнемо.

Тейваз схопила себе за зап'ясток та спробувала утворити в долоні блискавку, але ніякого результату не прослідувало. Тоді дівчина видихнула, закрила очі і спробувала ще раз, але яскраво уявляючи немов вже готовий результат. Вона відчувала, як тепло почало розтікатися її тілом, а потім перетекло повністю в її руку, починаючи гріти все більше, аж поки не перетворилося на суцільний жар.

Тейваз, зупинись!

Какаші розірвав її скріпленні руки, виводячи праву, в якій і відбувалася концентрація, в сторону, але не зміг ухилитися вчасно, тому потік, схожий на переплутаний клубок неконтрольованих блискавок, все ж трішки задів його бік. Дівчина відкрила очі з його вигуком, через біль.

 - 
Какаші…

Тейваз перед собою побачила шинобі в масці, який однією рукою тримався за скривавлений бік, а іншою за її зап'ясток, було видно, що йому боляче, але Какаші посміхався. Довкола стояли товариші, які вже не поділяли радощів.

Що сталося? Це я зробила?
Не переймайся. Це лише подряпина, краще подивися на свою руку.

Дівчина забрала її і зрозуміла, що вся долоня, навіть частково передпліччя в сильних опіках.

То в мене вийшло??!
Так, але, будь ласка, більше не закривай очі.
Вибач, Какаші.

Дівчина хотіла кинутися до нього, але натомість застигла на місці із винуватим виразом обличчя.

Та ні, я про тебе. Мій бік – не твоя вина, можна сказати, я сам наскочив, коли намагався змусити тебе припинити концентрувати чакру.
Для цього і потрібні печатки. – сказав Шикамару. – Вони допомагають також і уникнути подібних ушкоджень, а без них, ти немов ходиш… - хлопець замовк та потім засміявся, - наосліп, що, в принципі, щойно і було.
Не має значення. Зі справжньою блискавкою так само було і вогнем, якщо контролюєш його саме на долоні, а не у повітрі, але я швидко опанувала це. Щоправда, я ніколи нормально не розуміла пояснень, особливо теоретичних, тому завжди всьому вчилася лише на практиці, через купу помилок та провалів, тому і тут підкорю цей чортів розряд.
Мені подобається твій запал, – озвалася Хана, - але не думаю, що зараз це все ще актуально. Тобі треба вилікувати та поберегти руку до місії.
Ні. Тим паче, з новою чакрою на мені все заживає, як на собаці, та і, до речі, заживляючи собака в мене теж є.
Немає, якщо ще раз так мене назвеш.

Шостим тренувальним майданчиком пронісся хор із сміху.

Добре, переконала. – Хана трішки заспокоїлася. – Але давай перенесемо це на завтра?

Запалилися ліхтарі.

Присвятимо весь день виключно блискавці, але на сьогодні все, добре?
Та і ліхтарі ліхтарями, але темрява – це ті самі закриті очі.
Добре, майстре тіней, переконав. Тоді ходімо.

Кіба поглянув в бік сусіднього майданчика, де збирали свої речі Х’юґо.

Ви йдіть, а я трішки пізніше. Тільки Хано, забери Акамару, бо він зголоднів, та залиши і мені вечерю хоча б цього разу.
Що? Я залишала, просто мама сказала, якщо не прийшов вчасно, отже не голодний і доїла сама, я навіть не встигла нічого сказати.

Брат на неї прискіпливо подивився.

Добре, залишу в твоїй кімнаті.

Кіба всміхнувся, подякував сестрі і коли всі пішли, то хлопець повернувся на лави, обперся спиною об стовп та дістав блокнот із портфелю, до якого був прикріплений механічний олівець. Він розгорнув на чистому аркуші та прийнявся знову тренуватися в скетчах людських облич, періодично зупиняючись та задумуючись про те, з чим ці скетчі були пов’язані.

Гей, - окликав його знайомий голос через плече і він одразу впізнав запах, тому з переляку, аж впав з лави, - шия затонка і місце для очей занадто високо позначив.
Що ти тут робиш? – запитав Кіба, обтрушуючи штани.
Здається, - все так само спокійно продовжив говорити Неджі, нахиляючись за блокнотом, - ти прекрасно бачив.
Віддай! – Кіба хотів вихопити назад у нього свій блокнот з малюнками, але Неджі викрутився. – Я не потребую твоїх порад!
Оу…

Х’юґо розгорнув блокнот саме на сторінках, де декілька раз були намальовані пари очей з б’якуґаном.

Та віддай ти вже!

Кіба таки забрав блокнот у хлопця і сховав собі до куртки.

Це не те, що ти подумав.
Просто тримайся від неї подалі.
Від кого? – здивувався Кіба.
Від пані Хінати.
Хінати? Так ми з нею з однієї команди.
Ти знаєш про що я. Навіть не думай її образити.
Більше за тебе?

Неджі настільки злісно поглянув на хлопця, що той аж заціпенів, але помітивши це, кузен Хінати втомлено видихнув та відвів погляд у бік.

З собою я сам розберусь. – поправивши рюкзак на плечі, Неджі розвернувся, щоб вже піти додому.
Чуєш, - хлопець зупинився, але не розвернувся назад, лише злегка поглянув через плече, - а ти що малюєш?
Так, я теж малюю, тільки, видно, давніше за тебе.
Що?! – Кіба геть почервонів. – Яке теж?! Я не малюю, це просто так, маячня, олівець розписую!

Неджі посміхнувся.
                    
Олівець не потрібно розписувати, як і ховати від мене блокнот. Я ж не твоя мама, щоб жартувати над тобою через, типу, дівчачі вподобання. І якщо хочеш, можу тобі дати декілька уроків?      
Уроків? – Кіба нервово сковтнув. - З тобою? Це наодинці типу?
А тобі що, група підтримки ще потрібна чи алібі для мами?
ТА ПІШОВ ТИ! Не потрібні мені уроки малювання від генія ще і в цьому! І ніяке алібі для мами! І в мене вона хоча б є!

Вена виступила на чолі у Неджі, зуби, аж зціпило, але він нічого не відповів, а просто пішов, як і попросили.

Так! Вали звідси! Чортів геній!

Продовжував агресувати Кіба, аж поки геть вже не було видно силуету в темряві, лише тоді хлопець заспокоївся, дозволив смутку таки оповити себе та сів під лавкою.

Здається, я таки повний бовдур.  
Категорія: Ма́нга Ма́нга, Яой/шьонен-ай, Шьонен (аніме для хлопців), Флафф, Аніме, Дружба, Юрі/шьоджьо-ай, Романтика | Додав: KunoichiHatake | Теги: Шикамару, хана, сай, шино, Гай, Ґай Майто, Неджі, Хана/ОЖП, Кіба, Рок Лі, Наруто, інузука, характерники, козаки, Нара, Кіба/Неджі, ОЖП, сакура, ямато, ніндзя, шикаку, какаші, Какаші/ОЖП, Цунаде, Тсуме
Переглядів: 528 | Завантажень: 0 | Оцінка: 4.5/2
Ставлення автора до критики: Позитивне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Безкінечність. Глава 7 (частина 2). [Неджі/Кіба - ♥]
Завантаження...