menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 15.05.2022 в 19:20
Фанф прочитано: 306 раз
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 0 відгуків
На жаль, нічого схожого не знайдено! Можливо автори забули додати теги до фанфіків. Нагадую, що варто їх заповнювати. Якщо ви вкажете однакові теги до всіх частин твору, у цій рамочці читачі зможуть легко усі знайти.
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

i was screaming your name through the radio


15.05.2022, 19:20

Вересень. Шість років і вісім місяців з моменту релізу «The Corruption»

Це навіть не особливо важливе інтерв‘ю, це коротка трансляція для тупого онлайн журналу. Вони транслюють його на свій сайт. Передбачається, що буде пара легких питань про майбутні плани Чуї щодо музики. Все йде досить добре до останнього питання.

— Через чотири місяці буде сьома річниця, коли ви з Дазаєм Осаму випустили досить успішний перший і єдиний альбом «Double Black» і його блискучий сінгл «Corruption». Після виступу з Дазаєм на початку цього року, чи плануєте ви щось особливе, щоб відсвяткувати?

Люди питали в нього про Дазая мільйони разів до цього. Щоразу він давав правильну відповідь про те, що йому не дозволяється коментувати поточні юридичні суперечки «Port Mafia Records». Це відповідь, яку він давав, коли Дазай тільки пішов. Коли він був занадто злий, він практично видавлював з себе ці слова.

Але на цей раз очікуваної відповіді не було. Замість цього він все ще може бачити насміхувату усмішку виродка трохи більше, ніж місяць тому, його чудово підібрані глузування, які залізли набагато глибше під шкіру, аніж він хотів визнавати. 

Тому Чуя каже правду:

— «The Corruption» дуже сильно переоцінена, і я б віддав перевагу тому, щоб більше ніколи не чути голос Дазая до кінця свого чортового життя.

Важливо зазначити, що інтерв‘ю стало вірусним майже миттєво.

Серпень. Один рік і чотири місяці до релізу «The Corruption».

Дазай не знає, що він тут робить. Він сидить один в задній частині кімнати, але недостатньо далеко, щоб не бачити чітко сцену. Він лише хоче уникнути всіх тіл, що юрмляться на сцені і роблять з себе дурнів. Це малий гурт, але дуже галасливий. 

«Підлітки», — всміхається він про себе.

Йому п’ятнадцять, але він ніколи так не поводить. Дазай прийшов годину тому і замовив перше, що побачив у меню, щоб офіціант залишив його на самоті.

Тарілка, яку він навіть не чіпав, стоїть перед ним, і Дазай її трохи пересуває, щоб це виглядало так, наче він їсть. Він повільно п‘є каву і просте хоче мати можливість піти звідси. Дазай слухав багато жахливої музики з моменту підписання контракту з Port Mafia Records рік тому, але «The Sheep» — одні з найгірших. Вони почули, що їх напівпопулярна поп-пісня грає на місцевих радіостанціях, і цей незначний успіх застряг у них в голові. Вони марширують по сцені, наче вони не просто гуляють у перевдягання і компетентних музикантів. 

Це майже мило, як вони вони надягають шкіряні куртки і наносять багато макіяжу, наче це зробить їх похмурішими і дорослішими. Дазай ставит на те, що він бачив більше, ніж будь-хто з них, за тиждень з PMR. Проте вони ходять навколо маленької сцени посеред ресторану і вітають своїх глядачів усмішками. 

Справа не в зверхності Дазая — він звик бути оточеним музикантами-початківцями кожен день. Просто ніхто з п‘яти учасників «The Sheep» не має унікального таланту. Він читав іноформацію, що залишив Морі, коли призначив йому цю роботу, про кожного з них і не може зрозуміти, чого бос витрачає свій час на цю групу. Вони тримаються лише завдяки своїй привабливості і підлітковому шармі.

Їх вокаліст Ширасе ледве здатен виконувати найпростіші пісні, які він пробує, розмахуючи своїм сріблястим волоссям. Їх гітаристка — мила дівчина з рожевим волоссям на ім’я Юян, яка зосереджена на тому, щоб не зіпсувати усе своїми тремтячими нервами. Рудий клавішник невміло перебирається через ноти. Бас-гітарист Акіра справді непоганий, але занадто нудний і передбачуваний. А барабанщику Шого вдається втримати ритм лише дев‘яносто відсотків часу.

В цілому ніхто з них не вартий розглядання  як сольного артиста, і Дазай має сумніви щодо того, що Морі зацікавлений у підписанні контракту з ними як з гуртом. Дазай ненавидить половину з груп PMR, але це буде новий мінімум. Вони вище цього рівня посередності. Решта відвідувачів ресторану — ідіоти, які не розділяють його почуття, якщо судити за їхніми криками. Вони аплодують після кожного номеру, а люди, що шкодять своїм вухам, стоячи біля сцени, підспівують цій так званій музиці, хоча музикою це назвати складно. Це скоріше образа музики.

Він зітхає, коли гурт закінчує грати справді образливий номер під назвою «With a Little Party In It» (одної назви достатньо, щоб його роздратувати) і перевіряє свій телефон. Група повинна скоро закінчити. Він гортає кілька текстів з оновленнями проектів, над якими працює.

Він не працює з Port Mafia Records достатньо довго, щоб мати реальні випробовування або музику, до якої варто докласти багато зусиль. У нього було пару попередніх завдань, і артисти були принаймні прийнятними. Він би благав віддати цю роботу комусь іншому, але Морі особисто дав її саме йому. Дазай вважає, що Морі мерзенний, але він не далеко піде в Port Mafia Records без його схвалення. 

Якщо Морі думає, що Дазай підходяща людина для цієї роботи через його вік, він помиляється. Дазай вважає більшість людей свого віку дурними, нудними, або і перше, і друге разом. І він, звичайно, не поділяє з ними музичних смаків.

— Дякую всім, ви занадто добрі, — голос вокаліста повертає увагу Дазая на сцену. Ширасе посміхається публіці таким чином, що вони не можуть його звинуватити у нещирості. — Сьогодні ввечері ми маємо час лише для декількох пісень.

— «Golden demon»,— викрикує хтось з натовпу. Це голос дівчинки десь поблизу сцени. Це викликає посмішку на обличчі Дазая вперше за весь час, як почав грати цей гурт.

Тим часом, з обличчя Ширасе зникає фальшива посмішка. 

— «The Sheep» не приймає прохань. До того ж, ми не граємо пісні сук Port Mafia Records. 

Це ще одна річ у цій роботі, яка не має значення для Дазая. Port Mafia Records має репутацію, вона не намагається приховати це. Вона була так само відома темними угодами з радіостанціями та концертними майданчиками, як і музикою, яку вона створювала. Компанію оточували дикі чутки про наркотики та інший незаконний бізнес (більшість з яких, очевидно, правдиві). Вівці висловили свою неприязнь до вокалу PMR, тому їх залучення до компанії здається марною тратою часу, навіть якщо вони талановиті. 

Койо Озакі — одна з музикантів PMR, яка була ним ще до того, як Морі зайняв посаду боса. Вона сильна співачка. Все, що вона співає, буде принижено «Вівцями», і «Golden Demon» — її остання пісня. Вона звучить по радіо у десять разів частіше, ніж будь-яка пісня «The Sheep».

— Заспокойся, Ширасе, — каже клавішник Чуя. Він встає, забирає один мікрофон у гітариста і ставить його перед собою. Дазай завис на тому, наскільки він низький. Це було непомітно, коли він сидів за синтезатором. Здається, він помітив напружену атмосферу в залі після коментаря Ширасе, тому зберігає свій голос легким і широко посміхається. — Ми маємо час, і «Golden Demon» досить гарна пісня, ми можемо не звертати уваги на те, що вона від PMR, до того ж, як ми можемо ігнорувати прохання такої чудової молодої фанатки? 

Він підморгує дівчинці, яка кричала. Тепер залі менш напружена атмосфера. Ширасе намагається не виглядати похмурим. Інші учасники групи, здається, розриваються між двома хлопцями, але мовчать. 

Дазай вперше розважається за цей вечір. Тобто вони не щаслива маленька родина підлітків-повстанців, якими хочуть здаватися. Захоплююче. 

Чуя і Ширасе сперечаються пошепки, але, здається, Чуя виграє, бо Ширасе повертається і сідає на свій табурет з явним незадоволенням. Гітарист підбадьорливо посміхається Чуї, а двоє інших учасників налаштовують свої інструменти під номер.

Дазай розуміє, що Ширасе не буде брати участь у номері і трохи вражений дріб‘язковістю співака. Він справді залишає групу потонути в пісні, яка занадто складна для їх рівня, через свій егоїзм. Врешті-решт, можливо, він добре підійде Port Mafia Records. 

Дазай дивується, коли Чуя тримає мікрофон і налаштовує його так, щоб він був на одному рівні з його обличчям. Дазай не заздрить хлопцю. Він ледве встигає за Койо, хоча він взагалі-то тренується з нею.

Чуя проводить пальцями по клавішам. Він посміхається ще одною великою посмішкою, наче він не сперечався щойно зі своїм вокалістом у всіх на очах.  

— Ми зробимо все можливе. Ось «Golden Demon».

Він починає грати перші акорди з тою впевненістю, якої не вистачало в минулих піснях. Його пальці легко переходять від клавіші до клавіші, звук виходить плавний. Він грає трохи повільніше, ніж Койо, ноти м‘якше і більш меланхолійні.

Congratulations on your engagement

(Вітаю із заручинами)

Everyone says that it’s a smart match

(Усі кажуть, що це розумний матч)

You’ve traded your heart for quite a sum

(Ви продали своє серце за чималу суму)

I hope you're satisfied with your catch

(Сподіваюся ви задоволені своїм уловом)

Чуя співає перший куплет так само, як і грає на синтезаторі — м‘яко і гладко, з тяжким почуттям смутку. Він вміло витягує слова чітким голосом, що затьмарює недоліки інших учасників гурту. Це не потужна, зла балада, які співає Койо, це болісно щира версія.

Галас, що був присутній під час інших номерів, затихає, коли Чуя продовжує співати з тою ж самою майстерністю. Обслуговуючий персонал теж припинив роботу, приймаючи музику з якимось благоговінням. 

Дазай усвідомлює, що він застиг з чашкою кави, яка на половині шляху до рота, дивлячись на клавішника. Він відчуває підняте волосся на своїх руках. Він швидко ставить чашку на стіл і робить свій вираз обличчя більш нейтральним. 

Він із захопленням слухає решту «Golden Demon». Чуя ні разу вагається: ні на приспіві, ні коли гітарист губиться посеред куплету. Він продовжує співати та грати, ніби він один на цій сцені.

Це не ідеальне виконання, він трохи різкуватий на високих нотах. Проте Дазай не може бути не враженим цим талантом. Він не може згадати, коли останній раз чув, щоб хтось настільки музично обдарований просто грав пісню, яка йому подобається, з таким рівнем майстерності.

«Чуя Накахара, — думає він про себе, коли ресторан вибухає аплодисментами після завершення виконання пісні. — Де, в біса, Морі знайшов тебе?».

Дазай оплачує свою їжу і виходить з ресторану до того моменту, як гурт почне грати щось інше. Він отримав те, за чим йшов сюди. Проте він оглядається назад, коли виходить за двері. Ширасе знову узяв ініціативу у свої руки, але він дивиться лише на низького рудого хлопця, який знову повернувся до грубої гри, яка робить його таким непримітним.

Дазаю цікаво, як Морі збирається забрати його із «The Sheep». Цікаво, чому Чуя грає з людьми, які настільки нижче його самого. Цікаво, коли вони зможуть зустрітися належним чином.

Листопад. Один рік і два місяці до релізу «The Corruption».

Було багато змін у його життя після підписання контракту з Port Mafia Records, але найгірша з них на думку Чуї — мати справу з чортовим Дазаєм Осаму. 

Самозадоволений виродок постійно з‘являвся, не дивлячись на власні проекти, з якими він мав би працювати, в той час як Чуя в основному займається вокалом з Койо і Хіроцу. Проте Дазай якимось чином завжди був там, постійно кажучи Чуї, що він все ще фальшиво співає. Чуя був готовий його вбити.

Він очікував, що буде ненавидіти працювати з PMR. Він так багато чув про їх закулісний бізнес і дикість, коли грав у "The Sheep». Дивно те, як гарно він сюди вписується, після того, як почав працювати.

Він був змушений підписати контракт під загрозою того, що PMR викупить Gelhert Sound Services і кине «The Sheep» після того, як вони, нарешті, уклали контракт з GSS, закінчивши кілька місяців напруженої роботи. Учасники гурту «The Sheep» відвернулися від нього, коли почули, що Port Mafia Records зацікавлена в ньому як в сольному артисті. Він все ще чує, як Ширасе звинувачує його у зраді, все ще відчуває, як скрутило живіт від слів одного з його найкращих друзів. 

Виступав посередником в угоді, звісно, Дазай, що дивився на Чую з посмішкою, поки, гурт, який був родиною для того останні роки, кидає його. Цієї одної речі будо достатньо, аби ненавидити цього хлопця.

Він був готовий ненавидіти Морі також. Його репутація змушує думати про нього як про втілення зла, демона, якого не хвилюють його дії, допоки вони приносять користь. Потім Чуя зустрів цього чоловіка.

Було здивуванням те, що Морі був чесним з ним і не робив вигляд, ніби він не обманював Чую, щоб той опинився в Port Mafia Records. Чуя був приголомшений. Він намагався тримати вираз обличчя нейтральним, коли Морі сказав, що він найбільш обдарований співак, якого він зустрічав за останні роки, і з невеликою кількістю тренувань має реальний потенціал. Чуя встиг відповісти лише «дякую», коли Морі почав розповідати про плани на Чую як артиста PMR.

Морі не очікує від нього написання музики прямо зараз, скоріше передбачається вивчення трохи більше про бізнес, поки він тренує свій голос до звукозапису.  Він лише кивнув, коли йому призначили роботу під керівництвом Койо Озакі — номіновану на Греммі Койо Озакі — і намагався не виглядати як перенавантажений п‘ятнадцятирічний підліток.

Розмова змінилася знову, коли в кімнату зайшла Еліс. Вона підійшла прямо до Чуї, кажучи, що вона любить «The Sheep», зокрема, його, і що, чорт, його волосся таке чудове. Чуя помітив дозвіл Морі на переривання розмови і його погляд на дівчинку, повний обожнювання, а потім побачив, як він посміхається своєю найчарівнішою посмішкою.

Морі відпустив його після того, як Чуя пообіцяв заспівати пісню для Еліс. Але перед тим, як він пішов, Морі ненароком згадав, що захоплювався музикою матері Чуї також. Він навіть мав деякі з її композицій, він шукав їх.

У Чуї стисло горло, і він виштовхнув з себе слова про те, що йому це подобається. Він не казав ні одній людині про свою родину, навіть Вівцям. Він віддавав перевагу тому, щоб зберігати цю інформацію таким чином. Він стиснув руки в зап‘ястях, аби зберегти стійкість. 

Морі не звернув уваги на його очевидний дискомфорт, повернувшись до розмови з Еліс про купівлю нового одягу для неї. Коли Чуя вийшов, він зрозумів, чому Еліс здається такою знайомою: він бачив її на шоу в маленькому ресторанчику в Лос-Анджелесі кілька місяців тому. Вона стояла поблизу сцени і попросила зіграти «Golden Demon». 

Він не міг не посміхнутися і не похитати головою, коли вийшов з кімнати. Не треба зв‘язуватися з Морі Огаєм. Він маніпулював ним кожну секунду їх зустрічі, і навіть до неї, але він все одно не може не поважати цього чоловіка. 

Це було два місяці тому, і відтоді він бачив Морі лише мимохідь. Кожен раз він намагався бути чемним настільки, наскільки це можливо. Морі завжди посміхався розуміючою посмішкою і казав, що задоволений його прогресом. Це мотивувало Чую працювати ще більше. 

Зараз він йшов на зустріч з Койо. Він поправляє свою краватку, проходячи офіс PMR. Койо змусила Чую почати носити костюми замість «злочинної дурні». Він сумує за своїми шкіряними куртками. Костюмні піджаки менш комфортні. 

Чуя зберігає частину свого минулого образу, носячи шкіряний чокер. Дазай сказав, що це виглядає як собачий нашийник, але Чуя не звертає уваги на поради щодо зовнішнього виду від людини, яка обмотує себе в бинти (причини Чуя все еще намагається дізнатися). 

Він заходить на територію, якою неофіційно керує Койо. Декор тут більш вишуканий. Люди, які тут працюють, зберігають дружелюбну інтонацію і знають, що краще не хвилювати жінку, що знаходиться в офісі в кутку. 

Чуя киває кільком людям, коли підходить до офісу, і стукає декілька разів у двері. Він чує голос, який запрошує його зайти, і входить з посмішкою на обличчі. 

Якщо найгірша частина його нової роботи – це Дазай, то найкраща — Койо. 

— Чуя, — каже Койо здивовано, наче вона не казала бути йому тут точно в цей час (запізнитися – помилка, якої Чуя припустився один раз і він не збирається це робити знову). Вона піднімає свій погляд з паперів, над якими працювала, щоб подивитися на Чую з посмішкою. — Я щойно закінчила, чому б тобі не заварити нам чай?

Це не прохання. Він все одно киває і підходить до її шалено дорогого чайного сервізу, починаючи робити напій на двох. Койо запевняє, що чай корисний для голосових зв‘язок і змушує пити його постійно. 

Чуя ставить одну з чашок на стіл Койо і тримає іншу, поки сідає на м‘який стул, що знаходиться перед столом. Він дме на чай, спостерігаючи за тим, як Койо робить охайні нотатки на документах, які, здається, не мають нічого спільного з музикою. 

Койо закінчує свою роботу і легко кладе її у папку. Вона спокійно ковтає свій гарячий чай. 

— Як твій голос сьогодні?

— Чудово. Я вже пробігся по раноковій розминці. 

Койо киває, виглядаючи задоволено. Чуї було лячно, коли він вперше прийшов до Койо, бо думав, що вона вважає роботу з ним марною витратою часу. Замість цього, здається, вона хвилюється про Чую насамперед як про людину, а вже потім як про артиста. Звісно, вона було строгою і навіть бог не допоможе, якщо її розізлити. Але вона дійсно витратила час на те, щоб дізнатися Чую, щоб поставити йому запитання і запам‘ятати на них відповіді. 

Чуя може поважати Морі, але саме турбується він про Койо. Для нього болючіше розчарувати її як людину, аніж як учителя. Він хоче бути вартим тих зусиль, які вона доклала, щоб зробити його кращим співаком. 

— В мене є дещо, на що я хотіла б, щоб ти подивився, — каже Койо. Вона продивляється всі папери на своєму столі, щоб знайти та взяти стопку нот, гортаючи їх, аби знайти потрібні. — Я хотіла б, щоб ще одна пара очей продивилася другий куплет. Він не звучить. 

Чуя бере топку нот з її рук та краде ручку зі стола. Він продивляється початок пісні, щоб відчути її, перш ніж зосередитися на місці, яке просила продивитися Койо. 

Чуя  хмуриться, дивлячись на сторінку, бо він зазвичай не записує свою власну музику. Чуя віддає перевагу почути щось, що грає, а не читати це. Так зрозуміліше для нього. Койо намагається відучити Чую від цієї звички, але суттєвого прогресу немає. Вона каже, що це нормально для нього, але в такому разі люди не зможуть грати музику так, як хоче він. На це прилітає відповідь про те, що він не пише музику для інших людей. 

Двері, що раптово відчиняються, привертають увагу їх обох. Койо незадоволена через відсутність стуку, Чуя незадоволений через людину, що зайшла. Темні карі очі зустрічають його, і Дазай ліниво посміхається, коли заходить у кімнату. 

— Койо! Вибач за переривання, — каже Дазай, хоча інтонація його голосу зовсім не звучить пробачливо. Він підійшов до столу і передав папку Койо. — Морі хотів, щоб я залишив це тобі. Я не знав, що Чібі буде тут, — насміхається він і сідає на стілець біля Чуї.

— Мені п‘ятнадцять і я все ще росту, — одразу відповідає він, Він жалкує про це, коли бачить, як посмішка Дазая лише збільшується. Чуя стримує свою агресію, дивлячись на Койо. Зазвичай він каже Дазаю, куди він повинен засунути свої дитячі ігри, але він не хоче втрачати свого самовладання перед Койо. Вона, здається, ігнорує їх обох, віддаючи перевагу ознайомленню з тим, що передав їй Дазай. 

— Я чув, що агресія може сповільнити твоє зростання, — каже Дазай. Його голос легкий і спокійний, але в очах можна побачити захват.  — Ти повинен працювати над своїм характером, Чуя. Я не думаю, що ти можеш собі дозволити втратити хоч один дюйм. 

Чуя розмірено вдихає замість того, щоб його вдарити. Він кидає на нього найзліший погляд з усіх можливих і повертається до вивичення нот, що дала йому Койо. Чуя відучаває, що Дазай читає разом з ним через його плече, і продовжує його ігнорувати. 

— Ця послідовність акордів не працюватиме, — каже Дазай. Він тягнеться до нот через рудого хлопця, щоб закреслити неправильний варіант ручкою, яку він якимось чином вкрав у Чуї, а той навіть не помітив. Чуя хотів би, щоб він помилився, але Дазай робить все правильно.

Це найбільш дратуюча річ у Дазаї. Незважаючи на його образи, чіпляння та позерство, він був музикальним генієм. І він був нестерпний щодо цього. Він міг прочитати частину музики і детально роз‘яснити всі пробелеми або легко розпізнати ноти, почувши їх. Дазай постійно казав Чуї, що він фальшивить, і це означає, що, можливо, так і є.

Пісні, над якими працював Дазай, були ідеальні від початку до кінця. Але це майже клінічно, в них не було глибоких почуттів або емоцій ні до чого. Це було гарно в холодному, далекому плані. Чуя не може це витримувати. 

— Реальна проблема у словах, — парирує Чуя. Він забирає ручку у Дазая і пише слова, які не є підходящими на його думку. Дазай хмикає, але не сперечається. Чуя примружується, намагаючись придумати кращі слова. Але одного паперу замало, щоб він міг це зробити. — Гей, Койо, можна ми візьмемо це кудись, де є гітара або фортепіано? Я хочу почути, як це звучить.

— Я залишаю це твоїм маленьким ручкам, — весело каже Дазай. Він виходить з особистого простору Чуї, щоб повністю встати, потім киває Койо і неприємно махає Чуї, коли вибігає з офісу.

Чуя закопує очі, коли дивиться на фігуру, що все віддаляється, і повертається до Койо. Вона дивиться на нього задумливим поглядом, і через це Чуя відчуває трохи некомфортно. 

— Я весь тиждень була спантеличена цією проблемою. Ви двоє можете бути набагато кориснішими, якщо припините всі ці театральні вистави і почнете співпрацювати. 

— Він починає їх, — бурмоче Чуя собі під ніс. Він бачить, як Койо звужує очі на знак несхвалення, тому починає швидко говорити знову. — Крім того, ніби я міг би встигнути будь-що зробити, коли чортовий Дазай постійно відкидає всі мої ідеї та називає мене безталанним бобовим паростком. 

— Дазай знає, що ти талановитий, Чуя, — відповідає Койо. Вона виглядає розчарованою в ньому, що змушує його себе відчути ще меншим. Вона говорить, наче вона пояснює щось, що він вже повинен знати. — Це він був тим, хто шукав тебе, щоб запросити в Port Mafia Records. 

Чуя намагається зрозуміти, що на це відповісти. Йому треба сильно ковтнути, щоб знову заговорити. 

— Я думав, що Морі відправив Еліс шукати мене. 

— Не будь смішним, Чуя, — каже Койо, хитаючи головою. — Може він і обожнює дівчинку, але їй тільки дев‘ять років. Він ніколи не залишить бізнес рішення їй. PMR підписувала б контракти лише з гуртами симпатичних хлопців, якби це справді було так. Морі відправляє людей, чиїй думці він довіряє, щоб знайти нових музикантів. 

Чуя намагається зрозуміти це. Дазай принижував його у кожній їхній розмові, яка у них була, з того моменту, як вони зустрілися, коли він ще був частиною гурту «The Sheep». Дазай постійно цькував його за зріст і турбував, але був тим, хто завербував його? 

Койо продовжує, наче Чуя не має особистої кризи прямо перед нею.

— Я була здивована, коли прочитала звіт Дазая про тебе. Я ніколи бачила, щоб він когось так вихваляв. Він написав, що твоя версія «Golden Demon» музично надзвичайною і завдяки невеликій кількості тренувань вона б могла затьмарити оригінал. Його звіт включав у себе стратегію, як тебе залучити до Port Mafia Records, і рекомедував це зробити якнайшвидше. Я рідко бачила, щоб він так багато зусиль доклав до завдання. 

Койо заявляє про це як про факт, і Чуї потрібно зосередитися, аби зберігати вираз обличчя нейтральним. Усередині він втрачає рівновагу, бо Дазай серйозно вважає його спів музично надзвичайним? Він не може співвіднести ці слова з Дазаєм, якого він знає. Потім до нього доходить інша частина сказаного Койо. 

— Будь ласка, наче хтось може заспівати «Golden Demon» так само гарно, як це можеш ти, Койо, — каже він, зневажливо махаючи рукою. Койо яскраво посміхається, даючи знати, що він каже правильні речі. Проте вона вибирає не коментувати це. 

— Тоді ходімо вирішувати проблеми зі словами, — каже вона, встає і виходить з кімнати, знаючи, що Чуя піде за нею. Вони заходять в кімнату, яка знаходиться через декілька дверей від цієї, де стоїть улюблене фортепіано Койо. 

Чуя тільки наполовину слідкує за шляхом, яким вони йдуть. Койо читала Дазаєвий звіт, що означає, що він все ще повинен десь існувати. Це значить, що він може викрасти його. В нього вже є купа ідей, де може знаходитися звіт. 

Чуя збирається повісити його на свою чортову стіну…. хоча ні, тоді Дазай зможе забрати і знищити його. 

Йому доведеться зробити мільйон копій.

Лютий. Одинадцять місяців до релізу «The Corruption».

Найбільш дратівливе в Чуї те, що він продовжує дивувати Дазая (ще багато речей, що дратують у Чуї, це лише одна з них). Як тільки він відкрив свого рота і почав співати «The Golden Demon» з дратівливою майстерністю і витонченістю, Дазай постійно був заскочений зненацька низьким рудим хлопцем.

Після цього Дазай вирішив не недооцінювати Чую, але це траплялося знову і знову. Одного разу він зайшов до нього, коли вони з Койо розмовляли японською. Дазай був у шоці, дізнавшись, що Чуя вміє не лише співати і грати на фортепіано, а й грати на гітарі та писати пісні. 

Музика Дазая, звісно, була кращою, але Чуї завжди вдавалося вкласти більше емоцій в неї, аніж йому. 

Дазай теж часто дивував Чую. Не хотілося б, щоб оце все було одностороннім. Спогад про Чую, який тільки дізнався про те, що Дазай вміє співати, ніколи не переставав викликати посмішку на обличчі. Він все ще може бачити тупий погляд рудого хлопця з відкритим ротом. Голос Чуї був таким писклявим, коли він звинувачував його у зберіганні таємниць.

Чуя все ще проводить більшість свого часу з Койо. Дазай не впевнений, чого Морі тримаю його на такому тугому повідку. Голос Чуї був трохи грубим, коли він починав, але більше так не було. Морі не залучав його до жодних великих музичних проектів, і Дазай вважав це марною витратою часу.

Тим часом, Дазай мав більше роботи, ніж будь-коли. Він видає пісню за піснею, відредаговані і менш жахливі. Він затверджує обкладинки альбомів і маркетингові стратегії.  Його стіл — це нескінченна стопка задач, які роблять його зайнятим і не дають відчувати нудьгу.

Тож Дазаю доводиться розважатися, коли він може. Ось чому він пропускає зустріч, щоб перемогти Чую в п’ятий раз в аркадному файтингу, в який вони грають.

Чуя видає веселу кількість лайок, дивлячись, як його персонаж знову вмирає.  Дазаю лише довелося насміхатися з нього, щоб він прийшов. Він випадково натякав, що Чуя був занадто дурним, щоб побити його, і Чуя практично притяг його сюди.

— Дідько, — каже Чуя знову. Він виглядає недоречним у своєму костюмі серед інших клієнтів аркадних автоматів. Вони обидва. Всі інші дають їм широке місце, якому Дазай віддає перевагу.

— Ніхто не любить ображених невдах, Чуууя, — зловтішається Дазай. Він посміхається рудому хлопцю. — Що я знову виграв? Ти знову повинен бути моїм хлопцем на побігеньках протягом наступного місяця? 

— Стули пельку, — Чуя зло дивиться на гру, наче це вона винна в його програші. Вогні аркади світяться на його шкірі, роблячи її червоною, як його волосся.

— Хіба Чуя думає, що зможе мене перемогти?  Я міг би використовувати раба протягом двох місяців, — Дазай тримає ще один набір чвертей, уже готовий знову перемогти Чую.

— Мене не буде тут протягом двох місяців. 

Чверті майже вивалюються з рук Дазая. Він не може боротися з виразом свого обличчя, що автоматично стає хмурим. Чуя здивований, що він не знає.

— Койо їде в турне в Азію, — каже Чуя. Він знищує плечима. — Вона попросила поїхати з нею. 

Дазай смутно згадує, що чув про плани організації турне. Він не брав в ньому участь, але знав, що він відбудеться. Те, що Койо попросила поїхати з нею Чую, не повинно так дивувати. Вона обожнює його. 

Але це дивувало. Чуя збирався зникнути на місяці. Дазай розсіяно грає четвертинками в руці. Це не мало значення. Він міг знайти нові способи розважитися. Він міг би –

— Ти теж міг би поїхати, — Чуя, здається, так само здивований своїми словами, як і Дазай. 

Бачите? Ось що він має на увазі.  Незважаючи на всі свої зусилля, Чуя продовжує робити те, чого Дазай не очікує.

Це дратує.

Дазай швидко моргає, намагаючись обробити сказане Чуєю. 

— На відміну від тебе, в мене тут ж робота, — каже Дазай, легко відкидаючи цю пропозицію. — Я не просто ходжу за Койо, як собачка. 

— Скажи Морі, що ти хочеш відчути нову сторону бізнесу, — каже Чуя, ігноруючи спроби Дазая розлютити його. Він виглядає розрахованим і серйозним. Дазай не часто бачить це погляд. — Ти хочете почути, як звучить музика на різних аренах, щоб ти міг пояснити це. Ти хочеш дізнатися більше про міжнародні ринки, щоб бути більш успішним в генеруванні продажів для PMR за кордоном.

Це звучить точно так, як те, що сказав би Дазай, іточно так, на що пішов би Морі. 

Дазай гуде, ніби обдумуючи це. Чуя напружено спостерігає за ним. Він посміхається Чуї.  

— Ну, гадаю, я міг би поїхати з вами, якщо Чуя буде так сумувати за мною, якщо я цього не зроблю. 

Чуя миттєво хмуриться.

— Не звертай уваги, залишайся тут і гний, — він закочує очі і починає уходити.

Дазай йде в ногу з ним, засуваючи четвертинки назад до кишені. 

— Зрозуміло, що тобі потрібно, щоб я приїхав, вони не пускають собак без нагляду за кордон! Лікті Чуї такі гострі!

 

Категорія: Ма́нга Ма́нга, Аніме, Романтика | Додав: mrzmzv
Переглядів: 306 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
i was screaming your name through the radio
Завантаження...