Білі брови що завжди були насуплені до носа, зараз були по незвичайному розслаблені, і лише трошки тремтіли від вітру.
Твоєму білосніжному волоссю заздрила кожна дівчина у дворі. Твої локони ледве торкалися плечей.
А твої такі ж білосніжні вії, зараз теж могли лише колихатися на вітру.
Лише кілька мить завадили мені врятувати тебе від цього кошмару... Якщо це був би я! не ти!
В ту саму секунду коли я підніс пальці до твоєї шиї, я зрозумів, що сльози ллють як краплі під час грози.
А найбільш прикрий факт у тому що це був твій день народження, але війна така зла, забрала тебе в цей день котрий повинен був бути найкращим у житті! А тепер це один з найгірших днів...
Вже пройшло, мабуть, місяців дванадцять, а може й роки два я вже і не згадаю, але пам'ятаю що тебе кохаю. Скільки я не пам'я - так... Пройшло вже років п'ятдесят з нашої першої зустрічі у тому парку і з того дня як я покохав тебе.
