menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 28.10.2021 в 23:15
Фанф прочитано: 491 раз
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 0 відгуків
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Поганяємо кулі?


28.10.2021, 23:15
- Офіціанте, ще пива!
Незважаючи на какофонію голосів, що заповнила все приміщення пабу, і гучний рок, який звучав з сучасних динаміків, Енакін таки перекричав усіх. Вечір п'ятниці тільки починався, і молодому айтішнику хотілося від душі повеселитися. Завтра субота. Можна відіспатися. А після обіду знову кудись піти. Якщо вистачить сил.
Після важкого робочого тижня співробітники офісу, в якому працював Енакін, вирішили піти в паб. Хоча ні, Скайвокер сам запропонував цю затію. Невідомо, що на хлопця найшло, зазвичай він розважався в колі друзів у когось на квартирі.
Цього разу він сидів у пабі, де, за словами одного з колег, продавали найсмачніше пиво. Після другого кухля Енакін був з ним згоден. Відчуваючи приємне запаморочення, він з цікавістю розглядав просторе дерев'яне приміщення з розмальованими стінами. Запахи пива, смаженого м'яса і кави змішалися з терпким димом цигарок, який задувало вітром крізь прочинені вікна. Людей було багато, всі хотіли відпочити. Проте, Скайвокеру тут подобалося. Старі рок-хіти навіювали спогади про студентські роки - бурхливі й безтурботні, наповнені безглуздих ідей, посиденьок у дешевих кафе і нічних прогулянок, під час яких можна викурити цигарку чи дві.
Енакін охоче підтримував розмову з товаришами, дивуючись, чому раніше так мало з ними спілкувався. Отримавши черговий кухоль холодного темного пива, він із задоволенням випив половину. Розсміявся, слухаючи чийсь анекдот. Неуважно ковзнув поглядом на більярдний стіл у кутку. Біля нього знаходився чоловік, віртуозно орудуючи києм. Другий гравець був не таким проворним, оскільки не зміг загнати кулю в лузу. Перший неквапом обійшов довкола столу. Тьмяне світло лампи освітило його, і Енакін задивився. Здавалося, він сп'янів ще більше, хоча пиво так і не допив. Від вигляду світловолосого незнайомця, що грав у більярд, голова пішла обертом сильніше, ніж від будь-якого алкоголю. Чоловік поставив кий біля столу, пригладив пасмо волосся, що впало на чоло, і почав про щось розмовляти з другим гравцем. Звідси Скайвокер не чув ні слова, але бачив, як об'єкт його уваги щиро посміхається. Картата сорочка не застебнута на два ґудзики. Хлопець нервово видихнув, коли світло впало на шию незнайомця, надаючи шкірі світлий відтінок, як відбилося в блакитних очах. Енакін втратив лік часу, стежачи за чоловіком, поки хтось із колег не штовхнув його. Але Скайвокер втратив цікавість до бесіди. Всі його думки зайняв світловолосий гравець у більярд. Юнак мовчки пив пиво і терпляче чекав, коли приятелі розійдуться. Сам час від часу поглядав на білявого чоловіка коло більярдного столу. Той, схоже, нікуди не поспішав. Він заганяв кулі, що залишилися, в лузи, аби вбити час. Кожен раз, коли незнайомець повертався до Енакіна спиною, хлопцеві хотілося вдарити того по сідницях. Зрештою Скайвокер непомітно вислизнув з-за столу, залишивши колег, і нетвердим кроком попрямував до більярдного столу. Він обрав вдалий момент - чоловік якраз схилився над столом, маючи намір вдарити києм по кулі. Вдоволено посміхнувшись, Енакін підійшов і ляснув його. Несильно, але відчутно. І ледь стримався, щоб не розсміятися, коли незнайомець повернувся - злегка шокований, але не злий.
Обі-Ван Кенобі в цей вечір очікував чого завгодно, але явно не того, що його вдарить по заду якийсь пацан. Будучи в легкому здивуванні від такого нахабства, він забув про більярд і повернувся до нахаби. Молодий незнайомий хлопець з хвилястим світлим волоссям посміхався, дивлячись зверху вниз на здивоване обличчя Обі-Вана. Одяг чорного кольору, немов у рокера. Судячи з рум'янцю на щоках, він вже встиг набратися. Невже, сп'янівши, хлопець переплутав Кенобі з жінкою? Це скільки ж він випив?
- Здається, ти з кимось мене переплутав, хлопчику, - заговорив Обі-Ван, розглядаючи співрозмовника. Де це чудо встигло заробити шрам на оці? З подібними до себе побився? - Іди і проспися, а то нарвешся на когось більш агресивного, ніж я.
- А мені більше ніхто не потрібен, - впевнено заявив Енакін, схрестивши руки на грудях, - я вже знайшов. Тебе. Зіграємо?
- Ти п'яний, мов чіп, хлопчику, - хмикнув Кенобі, - боюся, ще покалічишся.
- Я не хлопчик, - насупився Скайвокер. Обі-Ван вловив нотки невдоволення в голосі. Отже, не любить, коли його вважають надто молодим. - Я, між іншим, вже працюю...
- А виглядаєш, як студент, - не переставав іронізувати Кенобі. Треба ж відігратися за той ляпас. Він тицьнув юнака києм в груди. - Йди спати. Завтра пограєшся з однолітками.
Замість того, щоб забратися, Скайвокер схопив кий.
- Я бачу, ти хочеш, щоб я взяв твою палицю і поганяв кулі?
Фраза вийшла неоднозначною. Обі-Ван не зніяковів і посміхнувся. Цей незнайомий хлопець починав йому подобатися. В першу чергу - всесвітнім нахабством і добре підвішеним язиком.
- Про "загнати в лузу", сподіваюся, жартів не буде? - поцікавився чоловік, з легкістю висмикнувши кий з руки співрозмовника.
- Як ти здогадався? Вони були б наступними, - Енакін підійшов ще ближче. Кенобі не відвернувся. Більше того, подумав, чи не притягнути пацана до себе, аби провчити? Сам же напрошується. - Ну так що? Зіграємо?
І Обі-Ван подумав: чому б і ні? Цей вечір мав бути цікавим. З таким-то гравцем. Кенобі не боявся програти. Він часто приходив сюди грати на гроші і мало хто міг його переграти. Проте відпускати хлопця чомусь не хотілося. Чоловікові стало цікаво, що ще скаже пацан.
- Звісно, - відповів чоловік. Співрозмовник простягнув руку.
- Енакін. Мене так звати.
- Я зрозумів, - Кенобі потиснув простягнуту долоню, а потім різко потягнув Скайвокера на себе. Здивований юнак втратив координацію й упав Обі-Вану в обійми. Той втримав Енакіна однією рукою. Іншою зухвало погладив його сідниці. - Ми квити. Я Обі-Ван.
І спокійно, ніби нічого не сталося, відпустив здивованого Енакіна.
- І ти з усіма так... вітаєшся? - хлопець отямився від витівки співрозмовника і з якимось захопленням дивився на Кенобі, який розкладав кулі на столі. Той ніби не помічав поглядів хлопця.
- Тільки з нахабами, які вітаються ударом по заду, - в тон йому відповів Обі-Ван, - перший удар віддаю хлопчаку.
- Скільки разів ти ще будеш мене так називати? - обурився Енакін.
- Скільки захочу, - спокійно відповів чоловік, лукаво посміхаючись. Він простягнув кий. - Ти збирався взяти... мою палицю.
Скайвокер підійшов, узяв кий і схилився над столом. Дивлячись на кулі, хлопець визнав, що не варто було пити стільки пива. Він і так не дуже добре грав у більярд. Хто ж знав, що тут опиниться Обі-Ван, через якого хлопець опинився біля більярдного столу?
- Чекаєш, коли я тебе лясну? - Кенобі повільно ходив навколо столу, водячи рукою по краю. І ця його долоня відволікала.
- Я чекаю, коли ти перестанеш так робити, - відповів хлопець. Він чув кожне слово чоловіка, хоча в пабі голосно співали ACDC.
- Як робити? - Кенобі зупинився і погладив коротку світлу бороду. - Хлопчику, годі лежати на столі. Ми, взагалі-то граємо.
- Так-так, - Енакін ударив по чорній кулі, розбиваючи інші. Жодна з них не потрапила в лузу. - Краще б ти лежав на цьому столі.
- Я от думаю: чи говорив би ти це в тверезому стані, чи ти по життю такий? - Обі-Ван взяв кий. Обійшовши стіл, зупинився і легенько вдарив по чорній кулі. Та зачепила сусідню, що повільно покотилася і влучила у лузу.
- У тверезому стані, Обі-Ване, я ще й не таке сказав би, - відгукнувся Енакін, - до речі, на що граємо?
- А на що ти хочеш пограти? - Кенобі спостерігав за ударом Скайвокера, хоча знав: він знову промахнеться. Так і вийшло.
- Якщо я виграю - ти йдеш зі мною і робиш, що я захочу, - заявив хлопець. Обі-Ван не втримався від гучного сміху.
- Не думав, що ти настільки самовпевнений, хлопчику, - сказав чоловік, - я згоден.
Посміхаючись, він з невимушеною легкістю загнав ще одну кулю.
- А в тебе яка умова? - запитав Енакін. - Чи граєш заради цікавості?
Кенобі, котрий стояв у напівтіні, мовчав недовго.
- Умова та ж сама, - відповів чоловік, - якщо я виграю - ти йдеш зі мною і робиш, що я захочу.
Цього разу жоден з них не вибив кулю. Відвідувачів ставало все менше. Енакін і думати забув про колег.
- І що б ти хотів, аби я зробив у першу чергу? - поцікавився Скайвокер. Йому нарешті вдалося загнати першу кулю. Кенобі демонстративно поаплодував.
- Приготував мені вечерю, - заявив Обі-Ван.
- Я тобі кухар, чи що? - обурився хлопець.
- А що? - награно здивувався співрозмовник. - Ти перший почав, хлопчику.
- Не називай мене хлопчиком, - прозвучала незадоволена репліка. Кенобі знову забив кулю.
- А то що? - задав він провокаційне запитання. Скайвокер поклав кий на стіл і підійшов до нього. Очі здавалися зовсім темними в тіні. Чоловік затримав погляд на напіввідкритих губах Енакіна. Як спокусливо виглядав цей хлопець. Кенобі терпляче чекав, щось той скаже. Оскільки приблизно знав, що буде далі.
- Я тебе заткну, - тихо сказав Енакін.
- Ти впевнений, хлопчику? - Обі-Ван ледве встиг договорити. Хлопець поцілував його, як чоловік і думав. Пристрасно і вельми вміло. Руками притягнув до себе. Кенобі відповів на поцілунок. Його неквапливі дотики зводили Енакіна з розуму. Він ледь не забув де знаходиться, бо штовхнув Обі-Вана на стіл з наміром роздягнути.
- Тобі не здається, що паб - не дуже підходяще місце для сексу? - поцікавився чоловік. Він з посмішкою дивився на навислого над ним Скайвокера. Навіть зараз Обі-Ван здавався спокійним, хоча нотки хвилювання все ж проскакували в низькому голосі.
- Так, трохи не те, - хлопець відсторонився і зніяковіло опустив очі. Невідомо, що подумав Обі-Ван про нього. Юнак накинувся на чоловіка, ледь не роздягнуу в людному місці. Гарно зарекомендував себе, Скайвокере!
- Тоді я пропоную піти до мене, - сказав Кенобі, поправляючи сорочку, - я все одно виграв би у хлопчиська.
Знову брав на кпини.
- Чому це ти виграв би? - Енакін сперечався просто так. Самому хотілося опинитися подалі від людей і роздягнути Обі-Вана. Торкатися до нього стільки, скільки захоче. Цілувати і пестити. Дозволити Кенобі робити все, що завгодно. Стримуватися і так ставало складно, а він ще упирається.
- Тому що ти п'яний, Енакіне, - Кенобі ласкаво погладив хлопця по щоці. Той шумно видихнув, дивлячись на чоловіка. - Але я можу залишити тебе тут і піти спати.
Скайвокер перехопив його долоню і поцілував.
- Сьогодні ти точно не заснеш, - грайливо пообіцяв хлопець.
Категорія: Екшн (Action) Американські фільми/серіали, Екшн (Action), Фантастика | Додав: Rin_Okita | Теги: Енакін Скайвокер, Обі-Ван Кенобі, романтика, Слеш, повсякденність, поцілунки, зоряні війни
Переглядів: 491 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Обережне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Поганяємо кулі?
Завантаження...