menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 19.03.2022 в 12:04
Фанф прочитано: 325 раз
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 0 відгуків
На жаль, нічого схожого не знайдено! Можливо автори забули додати теги до фанфіків. Нагадую, що варто їх заповнювати. Якщо ви вкажете однакові теги до всіх частин твору, у цій рамочці читачі зможуть легко усі знайти.
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Нове лице


19.03.2022, 12:04
-Це не моє обличчя... - дивлячись в дзеркало хірург дивувався своєму відображенню.
Пань Дзи прокинувся у себе в дома як завжди, але вдома він явно був відсутній довгий час, бо встигла з'явитися помітна пилюка, як покривала і стіл з кріслами та інші предмети у домі. Він одягнувся і швидко вибіг з дому, щоб звернутися до поліції і поки біг зустрів сусідку з нижнього поверху з якою був у дружніх стосунках.
-Привіт, Мей. - схопивши за руку жінку. - Ти давно мене бачила?
-Ви хто? І чому вийшли з квартири 406? - злякано запила Мей незнайомця.
-Це я Дзи з 406 квартири. Зі мною щось сталось і я прокинувся таким.
-Пань Дзи..? Відпустіть! Я не знаю хто ви, але я викликаю поліцію....
-Я сам туди іду, але можеш пригадати коли в останнє бачила Пань -Дзи..? Будь ласка мені необхідно це знати. Прошу...
-Десь місяць тому... - опустивши очі промовила Мей.
-Дякую.. - Пань Дзи побіг дальше..
В поліцейському відділку його вислухали, але не повірили прийнявши його за божевілього. Просидівши з пів години у відділку Пань Дзи уже збирався іти, коли у кабінет зайшла детектив, яка якось підозріло глянула на нього і швидко покинула його.
-Що це було? - Пань Дзи почав розглядати, з нудьги, зображення розшукуваних злочинців, коли його погляд зупинився на знайомому обличчі, яке належало йому: не колишньому Пань Дзи, а тепершньому.
Він швидко оглянувся чи немає нікого поблизу кабінету і в цей період прошмигнув до виходу.
-Де він? - запитала детектив колег, але ті лише знизали плечима.
Пан Дзи біг з усіх ніг... і забрів у віддалений незнайомий район міста. Уже сонце зайшло за обрій і почало сутеніти. Пан Дзи ще раз добре оглянувся чи бува не переслідує його поліція, але все було спокійно. Він ішов практично не дивлячись під ноги і випадково налетів на компанію "гопників".
-Куди преш? - прокричав один з них, що випустив пляшку з-під пива.
-Вибачте. Я випадково.
-Ти, що нариваєшся? - схопив інший за шкірку Пань Дзи.
-Бий його!
-На!
Вони повалили Пань Дзи на землю та почали дубасити ногами, де тільки могли. Пань Дзи захищав голову від побоїв, але біль все одно пронизувала все тіло.
-Гей ви!!! А ну припиніть! - почувся крик з вулиці.
Гопники перестали бити і всі глянули в сторону звідки лунав крик.
-Вали з відси, поки і ти не “отримав на горіхи”.
-Зупиніться по-доброму, прошу.
-А то що?
-А то я всіх арештую. - незнайомець простягнув поліцейський значок.
-Ти один справишся? Ха-ха! Валіть його пацани!
Братва залишила в спокої Пань Дзи і повалила до “мента”. Але він непорушно стояв на місці і продовжував жувати жуйку.
-А так? - раптово крикнув він.
І звідки не взялися - приїхали автомобілі поліцейських. Їх сирени привели Пань Дзи до тями, і він зіскочив на ноги разом з гопниками побіг в протилежний бік від поліцейських. В провулку він відділився від них і вже повільніше пішов накинувши на ніс маску, що приховувала його обличчя. Але він був не сам... поліцейський який зупинив гопників все ще переслідував його... "Це був довгий день" - думав Пань Дзи.
-Гей обережно! - хтось гукнув Пань Дзи.
Він озирнувся і помітив молодика з ножем у руці, що наближався до нього. Пань Дзи зібрав всі свої сили і чим душ помчався в сторону пішохідного переходу, сховавшись від убивці. Пань Дзи уже вибивався з сил, але все ще біг. Озирнувшись чи ніхто його не переслідує Пань Дзи, нарешті, зупинився і присів на лавочку. "Трохи відпочину." - подумав він, відкашлюючись. Прикривши очі він не помітив як задрімав сидячи. Прокинувшись Дзи зрозумів, що його голова опирається на чиєсь плече. Чоловік, що сидів поруч нього посміхнувся і нічого не промовивши продовжував жувати жуйку. Пань Дзи повільно підняв голову з плеча незнайомця і ніяково опустив голову.
-Прокинувся? - незнайомець перестав жувати гумку та витягнув пачку сигарет.
-Так... - Пан Дзи важко видихнув. - А ти хто?
Незнайомець знову посміхнувся і відразу ж затягнувся сигаретою.
-Будеш? - продовжував спокійно.
Пань Дзи взяв сигарету.
-Я Лі Яо. А ти швидко бігаєш. Похвально. - знову посміхнувся Лі Яо.
-Ти мене знаєш? - Пань Дзи поглянув у вічі незнайомця. - Ти...ти ж той поліцейський! Блін! - Пан Дзи уже хотів дременути від Лі Яо, але той оперативно схопив його і повалив на землю.
-Сунь Кунь... - прошепотів мент. - Ти Сунь Кунь якого я шукаю.
-Це не я! - прокричав Пань Дзи. - Мене звуть Пань Дзи, я пластичний хірург, а не розшукуваний убивця.
-А хто тобі повірив? - Лі Яо послабив хватку і розвернув Пань Дзи до себе обличчям. - Хтось повірив тобі Кунь? - Лі Яо торкнувся обличчя Пань Дзи, провів долонею.. - Суховата шкіра..
-Злізь з мене! - Пань Дзи зіштовхнув Лі Яо з себе і піднявся на повний ріст.
Лі Яо все ще посміхався, але не відпускав куртку Пань Дзи.
-Сунь Кунь в розшуку, ти знаєш?
-Знаю, але я не він. Я Пань Дзи! - Пань Дзи присів на лавочку, схопившись за голову.
-Я знаю, що ти не він. Я знаю його дуже добре.
-Ти допоможеш мені, я.. я хочу знайти того, хто це зробив зі мною.
Лі Яо піднявся і присів поруч з Пань Дзи.
-Я допоможу тобі, а ти допоможеш мені знайти справжнього вбивцю, що вбив друга Сунь Куня.
-Що?
-Я впевнений, що вбивця ховається серед представників Палати. Я допоможу тобі стати справжнім Сунь Кунем. А ти взамін знайдеш вбивцю і очистиш ім'я Сунь Куня. Ну що? Чи хочеш у відділок? - Лі Яо витягнув телефон.
-Добре, добре! Я згоден допомогти, але вони мене не "розкусять"?
-Не переживай я дуже довго ганяюсь за Кунем і знаю всі його звички та слабкості.. - Лі Яо знову посміхнувся, що дуже насторожило Пань Дзи.
Лі Яо показав усі звички Сунь Куня і звичну ходьбу і показав ворогів та друзів. Звичку тримати сигарету у лівій руці Пань Дзи майстерно відточував, оскільки це була "фішка" Сунь Куня. Видихнувши густий дим від сигарет Пань Дзи все ще ніяково дивися на Лі Яо, який, просто, “сверлив” його поглядом не подаючи ніякого сорому.
-Тобі чого? - не витримав Пань Дзи.
Лі Яо підійшов ближче до Пань Дзи і все ще “сверлив” його своїм поглядом переміщуючи сигарету в праву руку, щоб вільною рукою обняти Сунь Куня і всією масою налягти на нього. Лі Яо видихнув густий дим від сигарети в сторону... і вп'явся в губи Сунь Куня, який не зміг вирватися з його чіпких обіймів, які притиснули його до стіни багатоповерхівки. Лі Яо напористо не давав змоги Пань Дзи вирватися і все ще продовжував цілувати його та міцно обнімати. Пройшло кілька хвилин і Пань Дзи уже не намагався вирватися і, навіть, почав відповідати на пристрасні поцілунки Лі Яо.
-Ти як? - різко обірвав солодкий поцілунок Лі Яо, запитав Пань Дзи, який все ще стояв з заплющеними очима.
-А? - Пань Дзи розплющив очі і поправив піджак випрямився. - Все ок. - зі соромом відвів очі не наважуючись подивитися у вічі стоячому перед ним Лі Яо.
-Я не стримався і... - почав якось неохоче виправдовуватися Лі Яо, щоб якось, ніби, виправдатися, хоча він не шкодував про те, що зробив.
Пань Дзи все ще стояв мовчки і кидав образливі погляди Лі Яо. А потім набрався сміливості і схопив за руку Лі Яо і потягнув на себе, щоб обняти.
-Все в порядку. Я не проти... - Пань Дзи це говорив щиро, оскільки за ці кілька тижнів Лі Яо став для нього близьким другом, що вірив його словам і довіряв йому.
Лі Яо потягнув Пань Дзи до свого будинку.
Вони стояли навпроти одного...очікували, хто перший наважиться зробити перший крок. Лі Яо був сміливішим і тому простягнув руки до Пань Дзи, щоб стягнути з нього піджак, далі він почав розстібати ґудзики його сорочки і зупинився коли той залишився з голим торсом.
-Ти впевнений? - ще раз перепитав Лі Яо.
Пань Дзи промовчав, але посміхнувся і на знак згоди стягнув куртку з Лі Яо. Лі Яо почав пристрасно цілувати Пань Дзи в шию при цьому обнімаючи його оголоней торс з рельєфним силуетом. "Сунь Кунь..." - тихенько промовив Лі Яо вдихаючи запах волосся Пань Дзи. Лі Яо наполегливіше натискав і вони обоє рухнули на ліжко, де уже стягнули з себе залишки одягу. Голими вони зливались у один пульсуючий "організм", який в саме цей момент жив. Коли Лі Яо увійшов у Пань Дзи цей "організм", ніби, переродився і став ще активніше вдихати повітря та не стримувати стогін у передчутті кінця... Десь над ранок під ранок "організм" притих і дуже хотів курити. Лі Яо і Пань Дзи вийшли на балкон... Затяжка за затяжкою, вони час від часу переглядались між собою вони дивились у далечінь спостерігаючи схід сонця.
-Сунь Кунь ти ще маєш багато справ, але ми знайдемо вбивцю і все для тебе закінчиться. - діловито промовив Лі Яо.
-Не хочеш поговорити про нас? - Пань Дзи кинув образливий погляд на Лі Яо.
-А про що говорити? Я бачу в нас все добре. - Лі Яо знову посміхнувся своєю прекрасною посмішкою, поклавши руку на плече Пань Дзи.
-Пань Дзи видихнув дим від сигарети і викинув недопалок під ноги.
-Думаєш все в порядку... добре.
-Ти чого? Ображаєшся? Я тебе захищу, і нікому не дам тобі нашкодити. Я зможу. - Лі Яо обняв Пань Дзи зі спини, не даючи покинути йому балкон.
-А якщо мене вб'ють? Я не хочу помирати через цього Сунь Куня.
-Не треба хвилюватися я поруч...
"Не вір тому, хто поруч з тобою." - смс прийшла зразу після того, як Лі Яо пішов на роботу. - Що це? - занепокоєно відреагував Пань Дзи. "Він не той за кого себе видає." - йшлося в наступному повідомленні. Пань Дзи продовжував видавати себе за Сунь Куня деякий час, але його почали підозрювати, що він щось рознюхує і тому кілька раз робили замах на його життя. У Сунь Куня справді були віддані друзі на яких він міг покластися. Ще кілька раз приходили смс від незнайомця і це наштовхувало на думку, що Лі Яо дійсно може бути не поліцейським, а... "Ні!..." - думав Пань Дзи "Цього не може бути..."
-Я дома. - Лі Яо кричав з порогу.
Пань Дзи взяв з кухні великий ніж і направив його в Лі Яо, який стояв в дверях.
-Ти чого? - стурбовано запита Лі Яо. - Опусти! Поранишся.
-Ти Сунь Кунь?
-Перестань.. - Лі Яо підняв руки і рушив до Пань Дзи.
-Не підходь! - не вгамовувався Пань Дзи. - Я знаю хто ти!
-Це не так, я.. не можу пояснити.
Лі Яо наближався до Пань Дзи все ближче і намагаючись вихопити ніж з його рук Пань Дзи різко махнув ним і поранив руку Лі Яо. Кров просочилась крізь його білу сорочку заливаючи підлогу кухні.
-Блін... - вирвалося у Лі Яо.
Пань Дзи побачивши, що Лі Яо стікає кров'ю викинув ніж і метнувся до нього притиснувши рану руками.
-Ні, ні, ні... я не хотів.... не помирай. - благав Пань Дзи.
-Я в порядку. - Лі Яо посміхнувся як завжди спокійно, дивлячись на стурбованого Пань Дзи. - Все добре. Тільки допоможи зупинити кров.
-Вибач... - Пань Дзи міцно продовжував стискати руку Лі Яо.
Кровотечу зупинили спільними зусиллями, а потім поговорили... Так Лі Яо був справжнім Сунь Кунем, який змінив зовнішність через те, що хотів дізнатися, хто вбив його друга і намагається вбити його.
Це було, на жаль, останнім завданням Пань Дзи. “Добра людина”, що присилала смс-повідомлення Пань Дзи вирішив нарешті відкрити себе і зустрітися з ним. І якою була несподіванкою для Пань Дзи, що ним виявився, ніби то, покійний син його професора, що мстився Пань Дзи за смерть свого батька, пересадивши йому обличчя вбивці.
-Ти заплатиш за його смерть! - уже націливши пістолет на Пань Дзи кричав хлопець.
-Я нічого не знав.. - виправдовувався Пань Дзи, але було марно.
Пролунав вистріл. Пань Дзи за рефлексом закрив обличчя від кулі, але не відчув самого попадання в тіло... Розплющивши очі він побачив, що на підлозі лежить окривавлений Лі Яо.
-Я встиг... - захлинаючись кров'ю промовив він.
-Як?! Чому ти тут? - Пань Дзи відчув, що його серце розривається від сильного болю, а з очей почали текти сльози. - Не помирай!!!
Але, ніби, проігнорувавши останні слова Пань Дзи Сунь Кунь помер...
Категорія: Наукові та фантастично-наукові стрічки Китайські ф/с - c-drama (Chinese drama), Яой/шьонен-ай, Слеш, Наукові та фантастично-наукові стрічки | Додав: SS2020
Переглядів: 325 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Нове лице
Завантаження...