menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 09.05.2022 в 12:51
Фанф прочитано: 259 раз
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 0 відгуків
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Вдай, що не знаєш мене (Розділ 5)


09.05.2022, 12:51
5

Атмосфера між ними немов намагнітилася. Свобода, яку дівчина відчувала ще кілька хвилин тому, тепер здавалася чимось далеким.
– Правда, – забравши пляшку, промовив хлопець.
Герміона замислилася на мить, намагаючись підібрати вдале запитання. 
– Якби ти знав, чим закінчиться війна, ти все одно прийняв би мітку? 
– Ми вже говорили про це, Ґрейнджер, – нагадав він їй розмову у ліфті. – У мене не було вибору, як такого.
– А якби він був? – наполягала дівчина.
Вона й сама не розуміла, чому її так хвилювала відповідь на це запитання. Можливо, вона намагалася знайти щось хороше у всіх людях? Вона свято вірила, що всі заслуговували на другий шанс. 
Драко замислився, пильно поглянувши на неї. По її спині пробігли мурашки, водночас кидаючи жар по всьому тілу. Невже ковток віскі був здатний на таке? 
– Я б не став, – коротко відповів хлопець і, забивши на правила, перехилив пляшку. 
Вона дивилася на нього широко розплющеними очима, відчуваючи, що зачепила болючу тему. Але їй потрібно було знати, що він заслуговує порятунку, що вона не помилилася, коли прийшла сюди. 
– Правда, – ґрифіндорка відібрала пляшку з рук Мелфоя.
Вона не могла не помітити, що він відпив доволі багато. Тихий голос розуму в її голові підказував їй, що це поганий знак. Вона загнала його якомога далі і поринула у гру. 
– Отже, Візлі ти спасувала. А як щодо Поттера? – його погляд не відривався від її рук із пляшкою, неначе він навмисно дивився куди-завгодно, лише б уникнути її очей. – Між вами щось колись..? 
Вона аж пирснула від безглуздості цього запитання. 
– Гаррі – мій найкращий друг, – крізь сміх відповіла вона. – Він мені як брат. 
Не дивлячись на те, яким абсурдним їй здавалося це запитання. Вона не вперше чула його. Чомусь люди вважали, що між ними точно щось колись та й було. Напевно, це розпочала ще Ріта Скіттер під час Тричаклунського турніру. З тих пір в голови людей закралася думка, що вони не могли просто бути друзями.
Але Мелфой... Він повинен був знати, що Гаррі завжди був лише її найкращим другом. 
– Чому тебе взагалі це так цікавить? – трохи заспокоївшись, запитала вона.
– Хтозна, – знизав плечима хлопець. – Можливо, я веду таємний журнал про те, хто з ким перетрахався у Гоґвортсі, – він поглянув на неї, криво усміхнувшись. 
– Мерліне, це огидно, – скривилася дівчина, але щиро засміялася. – А якщо серйозно? 
– Це твоє наступне запитання? – він забрав пляшку з її рук. 
– Нехай буде так, – вона дуже хотіла з’ясувати, у чому тут справа.
– Тоді пас, – усміхнувся хлопець і перехилив пляшку, здавалося, він зробив це спеціально, щоб випити.
Вона роздратувалася, що не почула відповіді на своє запитання. Але такими були правила гри і годі було сперечатися. 
– Правда, – мовила вона, забираючи у нього напівпорожню пляшку.
– Навіщо ти прийшла? – його обличчя знову здавалося серйозним. 
Усмішка зникла з її обличчя. Вона опустила погляд, розглядаючи свої нігті. Їй здавалося, що відповідь очевидна. Вона ж хотіла просто скласти йому компанію. Хіба ні? Та раптом вона зловила себе на думці, що тут було щось ще. Він ніколи не цікавив її. Вони існували у своїх різних світах, а пересікаючись, обмінювалися взаємними образами і знову розходилися. Але після тієї розмови у ліфті вона ніяк не могла викинути його зі своєї голови. Її тягнуло до нього, та вона нізащо не могла зізнатися у цьому. Ні йому, ні навіть собі. 
– Я ж сказала тобі… – почала вона, та він її перебив.
– Правду, Ґрейнджер. Ти ж не думала, що я повірю у цю нісенітницю із бажанням врятувати мене від самотності? – він закотив очі.
Герміона розуміла, що він правий. Але не могла відповісти на це запитання навіть собі. Вона підняла на нього очі, помітивши, як повільно здіймається його грудна клітка. Можливо, алкоголь дійсно вдарив їй в голову, змушуючи задуматися про його привабливість. Він був доволі худорлявим, але м’язи все одно проступали на його тілі. «Цікаво, він мав таку статуру від природи, чи навмисно займався?» – промайнуло в голові дівчини, і вона почервоніла від власних думок.
Вона спантеличено поглянула на нього, пригадавши, що так і не відповіла на його запитання. Зрозумівши, що легше буде просто випити, ніж придумувати відповідь, вона перехилила пляшку. Пекуча рідина знову обпекла її горло. Вона скривилася і віддала пляшку Мелфою. 
– Дія, – зненацька відповів хлопець. 
Герміона втупилася у нього, не очікувавши почути це від нього. Вона вже забула, що гра передбачала два варіанти вибору. Вона розгублено оглянулася по сторонах, намагаючись придумати йому завдання. Нічого не приходило їй в голову, поки її погляд не впав на стіл із книгою. 
– Подаруй мені цю книгу, – неочікувано для самої себе, промовила вона.
Він виглядав не менш шокованим. Навряд чи він міг передбачити таке прохання. Навряд чи він сподівався почути саме це. 
– Забирай, – байдуже відповів хлопець, знизавши плечима.
Звісно, це було абсурдно. Їй не потрібна була ця книга. Та це був єдиний адекватний варіант, що прийшов їй на думку. 
 Дівчина не поспішала брати книгу, спостерігаючи за його обличчям. 
– Твій вибір? – підштовхнув він її, нагадуючи про гру.
– Дія, – обрала Герміона, вирішивши, що йому так само складно буде придумати для неї завдання. 
У його очах немов запалав вогник, наче вона потрапила в його пастку. Можливо, так і було. Можливо, він навмисно обрав дію, щоб вона потім зробила це ж саме. Хтозна.
– Поцілуй мене, – коротко промовив він, заглядаючи їй прямо в очі. 
Вона потягнулася за пляшкою до його рук, та він демонстративно допив віскі, не залишаючи їй шансу спасувати.
Категорія: Фантастика Романтика, Гет, Фантастика, Songfic, AU, Фантастика, Фентезі, Пригодницькі серіали та фільми, Дружба | Додав: bukashkabl | Теги: au, спогади, Відхилення від канону, Songfic
Переглядів: 259 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Обережне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Вдай, що не знаєш мене (Розділ 5)
Завантаження...