menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 31.03.2022 в 16:09
Фанф прочитано: 371 раз
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 0 відгуків
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Заковані | Manacled (20 Розділ)


31.03.2022, 16:09
Плейлист
Moonlight Sonata (Epic Trailer Version) – Hidden Citizens
Soldier – Fleurie
Cruel World – Tommee Profit & Sam Tinnesz
Broken – Isak Danielson

https://music.youtube.com/playlist?list=PL64QfUT93LYBxDFEjzMNpgSfc7Oz9ZzC1&feature=share

- Драко? Як ти тут опинився? – скрикнула Асторія, щойно прийшла до тями. Вона протягнула руку та обережно торкнулась свого боку, відкинувшись на спинку стільця.
- Мені довелось трансгресувати через всю Європу через тебе, - проричав Малфой.
У його голосі відчувалась лють.
Герміона вибалушила очі. Міжконтинентальна апарація була… майже неможливим явищем. Це потребувало величезної кількості стрибків, через які людина повністю витрачала свою магію та вимушена була зупинятись, щоб відновитись. Або ж була необхідна колосальна кількість концентрації для переміщення, при якій вижити було практично неможливо. Більшість людей, що перестрибували через декілька країн, розбивались на смерть. Якщо Малфой дійсно апарував так далеко, він повинен був знаходитись на межі смерті від магічного виснаження.
У такому випадку недивно, що маєток здригнувся. Сила та концентрація, необхідні для успішного виконання такого стрибка, робили приземлення схожим з ударною хвилею від звукового удару. Вірогідно, у маєтку була кімната, яка перетворилась у друзки. 
- Це… це абсолютно неможливо, - пробурмотіла Асторія.
- Недооцінюєш свого чоловіка, Торі? – сказав він вбивчо-спокійним тоном. – Якось не по-подружньому з твого боку. 
- О, так ти тут через свою дружину? – огризнулась Асторія. – Ні. Звісно, що ні. Ти тут через цю Бруднокровку. Ти кинув у мене прокляття. Шпурнув об стіну. Ти вбив Грехема Монтегю через цю Бруднокровку.
- Так, - відповів Малфой. – Я зробив все це, тому що вона – останній член Ордену Фенікса. А це означає, вона, на відміну від тебе, дуже важлива. Безкінечно важливіша за тебе. Набагато важливіша Монтегю. Ти знала, що Темний Лорд регулярно приводить її до себе, щоб перевірити її спогади? Очі дуже корисні для виконання легілименції.
Асторія зблідла, а Малфой продовжив говорити своїм холодним вбивчим голосом.
- Я намагався бути терплячим з тобою, Асторіє. Я був готовий не звертати уваги на твою непристойну поведінку та дрібне втручання, адже, окрім своєї деякої декоративності, ти для мене абсолютно непотрібна. Якщо ти знову наблизишся до неї, заговориш з нею або скористаєшся своїм статусом володарки цього маєтку, щоб прорватись крізь мої захисні чари, - я вб’ю тебе. І я буду робити це повільно, можливо, протягом декількох днів. Це не погроза. Це обіцянка. А тепер. Геть. З моїх. Очей.
Асторія налякано схлипнула та вибігла з кімнати.
Малфой стояв, глибоко дихаючи, декілька секунд, перш ніж повернутись до Герміони.
Він повільно підійшов до неї, опустився на коліна та підняв її обличчя, щоб знову подивитись у вічі. 
- Зіниці різного розміру, - сказав Малфой за мить. – Після того, як я застосую екстракт бадьяна, я відправлю за спеціалістом, щоб він оглянув тебе та дав рекомендації.
Герміона втупилась у нього.
- Тобі не потрібні мої очі, щоб виконувати легілименцію, - сказала вона дерев’яним голосом. – З очима процес виконувати простіше. Але в цілому, не буде жодної різниці, якщо я осліпну на одне око. 
Вона відчула, як пальці на її обличчі злегка здригнулись, і його щелепи стиснулись.
- Я вважаю це питанням зручності, - сказав він після невеликої паузи.
Його великий палець легко ковзнув її вилицею, поки Малфой продовжував дивитись на неї. 
Вона вдивлялась в нього у відповідь. Він виглядав знесиленим, але, можливо, їй здалось через проблеми із зором.
- Як ти трансгресував з Румунії? – запитала Герміона.
Він стомлено усміхнувся: 
- Ця здатність дісталась мені від Темного Лорда. Хоча… я не думаю, що він мав якесь уявлення про це у той момент. Початково це задумувалось як покарання.
Герміона нахмурилась. Вона й гадки не мала, яке покарання може мати побічний ефект у вигляді можливості міжконтинентальної апарації. Якась жахливо неправильна темна магія.
- Якого роду прокляття…
- Це не було прокляттям, це був ритуал, і я не хочу його обговорювати, - різко сказав він.
- Як ти здогадався, що я знаю закляття? – запитала вона за хвилину, коли Малфой продовжував вивчати її обличчя.
- Ти була цілителькою, - відповів він, злегка знизавши плечима. – Якби я трансгресував з тобою до лікарні Святого Мунго, вірогідно, тиск пошкодив би око. Не можна було втрачати часу, поки процес не став незворотнім.
- Де ти навчився цілительству? – запитала вона, пригадуючи всі закляття та діагностики, які він використовував.
Малфой слабко посміхнувся.
- Я був генералом армії Темного Лорда протягом багатьох років, збираючи всі корисні навички та навчаючись в процесі війни. Цілительство було очевидною перевагою. 
- Не для всіх, - сказала вона. Герміона багато разів намагалась навчити членів Ордену чомусь більшому, ніж прості закляття екстреного зцілення, але більшість з них не бажали навчатись нічому, окрім Епіскей.
- Так. Але я був на боці переможців, і, вочевидь, ми зробили вибір на користь кращої стратегії, - сказав він холодним голосом, прибираючи руки.
- Ти застосував розширене діагностичне закляття, навряд більшість цілителів з ним знайомі, - сказала Герміона, ігноруючи його жорстокий коментар.
- Це була довга війна, - відповів він, досі стоячи перед нею на колінах.
Герміона з хвилину дивилась в підлогу, потім знову підняла погляд на нього. Виски починали пульсувати через незбалансований зір.
- У тебе… природний талант до зцілення. В іншому житті ти міг би стати цілителем, - сказала вона.
- Одна з найбільших іроній долі, - сказав він, відвертаючись від неї. Їй здалось, що кутик його рота злегка смикнувся, але, можливо, це було просто обманом зору.
- Гадаю, що так, - сказала Герміона, знову дивлячись на свої руки. Кінчики її пальців були злегка забруднені кров’ю. Як і його.
Пролунав тріск, з’явилась Топсі з маленьким флакончиком екстракту бадьяну та протягнула його.
- Відремонтуй двері, - наказав Малфой ельфійці, ледь поглянувши на неї, та повернувся до Герміони.
Дівчина почала невпевнено підійматись на ноги.
- Я повинна… я повинна прилягти. Воно не спрацює у вертикальному положенні, - сказала вона. Герміона ледь зберігала рівновагу, її руки тремтіли і не витримували її ваги. Вона знову опустилась донизу та у відчаї прикусила губу. Можливо, вона просто ляже на підлогу.
Чиясь рука схопила її за лікоть та підняла на ноги. 
- Я не стану нахилятись до тебе на підлогу, - сказав Малфой холодним голосом, потягнувши її через усю кімнату, а потому притиснув до ліжка: - Лягай.
Герміона протягнула руку, намацавши подушку, та ковзнула на ліжко.
Малфой схилився над нею з флаконом у руці. Його обличчя то з’являлось, то зникало кожен раз, коли вона кліпала. Темрява. Світло. Темрява. Світло.
- Скільки крапель? – запитав він.
Герміона вагалась. Екстракт бадьяну був дуже цінним зіллям. Коли вона була цілителькою, їй доводилось розподіляти його дуже економно, ретельно зважуючи вигоду та затрати.
- Одна крапля кожні дві години протягом наступних кількох днів – це ідеальне дозування. Але однієї дози в три краплі також буде достатньо, - зрештою сказала вона.
- Достатньо для чого? – сказав він.
- Я, вірогідно, зможу розрізнити обриси силуетів та визначати колір в межах декількох метрів, - відповіла вона.
Малфой нахилився вперед та правою рукою злегка притиснув її ліве око, поки капав одну краплю екстракту. Рідина почала щипати, і Герміона одразу ж заплющила очі, щоб не вилити її.
Рука на обличчі зникла.
- Я повернусь за дві години. І прослідкую, щоб Асторія трималась подалі.
Вона почула його кроки, що віддалялись, і підняла руку, щоб закрити ліве око та подивитись йому слідом.
Підійшовши до дверей, Малфой злегка спіткнувся, ніби не міг твердо стояти на ногах.
Герміона знову заплющила очі та лежала нерухомо, намагаючись не заплакати.
«Не плач. Тільки не плач, - повторювала вона собі. – Це стане марною тратою зілля».
Малфоя з’явився за дві години зі спеціалістом – похилим чоловіком у лимонній мантії. Вираз обличчя цілителя був напруженим, але він, здавалось, був повний рішучості приховати свій дискомфорт. Він ледь поглянув на Герміону.
- Проколи склери – доволі неприємне явище, - сказав цілитель хриплим голосом, начаклувавши стілець поряд з ліжком та поглянув на Малфоя. – В більшості випадків процес незворотній. Основні цілющі закляття неефективні для збереження зору. Подивимось, з чим тут можна працювати. Це вона сказала вам, які закляття потрібно застосувати? 
Малфой коротко кивнув та притулився до стіни.
Цілитель повернувся до Герміони та промовив незнайоме діагностичне закляття для очей.
Герміона дивилась на кольорові лінії, що плавали у неї над головою, але не змогла їх прочитати. Цілитель декілька хвилин мовчав, керуючи діагностикою.
- Це… абсолютно виключна робота з виправлення зору, - здивовано скрикнув цілитель, востаннє ткнувши стрічку кінчиком палички та посилаючи у неї маленькі іскорки світла. Лінії заблимали, продовжуючи крутитись.
- Яке закляття ви сказали йому використати? – запитав цілитель, нарешті поглянувши на обличчя Герміона.
- Склера Санентур, - відповіла вона.
Його брови злегка підскочили.
- Ви, вірогідно, втратили б зір, якби використали більш загальні закляття. Де ви навчались цій галузі цілительства? – запитав він здивованим голосом.
- Австрія, Франція, Албанія та Данія, - тихо сказала Герміона. – Я багато подорожувала. Моєю спеціальністю було зцілення поранених від темних мистецтв.
- Невже? – недбале ставлення цілителя до Герміони зникло, і він задумливо поглянув на неї. – Я подавав заявку на навчання в Албанію. Ще в 64-ому. Не зміг пройти, моя робота паличкою була недостатньо точною. Красива лікарня. Їх відділення по вивченню середньовічної магії було найкращим в Європі.
- Воно було саме таким, - задумливо промовила Герміона.
- Шкода, що терористи знищили його під час війни, - сказав цілитель. – З іншого боку, - він поглянув на одяг та зап’ястя Герміони, і його губи злегка скривились, - гадаю, ви були однією з них.
- Ніхто ніколи не нападав на лікарню, - сказала Герміона.
Це була улюблена тактика Волдеморта. Атакувати місця, які повинні були залишатись нейтральною територією, і пізніше звинувачувати в цьому терористів Спротиву. Це допомогло об’єднати громадськість з Волдемортом і загнати Спротив ще глибше у підпілля.
Вона пригадала момент, коли вони дізнались, що албанську лікарню підірвали. Майже ніхто не вижив. Всі цілителі, які навчали Герміону, загинули під уламками.
Спротив в Албанії швидко був придушений.
Спеціаліст продовжував вивчати діагностичне закляття над Герміоною ще декілька хвилин, перш ніж змусив його зникнути змахом палички. Він промовив кілька заклять, які, як відчула дівчина, ввібрались у неї, і в голові в неї виникло дивне відчуття холоду. Потому цілитель нахилився вперед та додав краплю екстракту бадьяну в її око.
- Я вважаю, ви дійсно здатні повністю відновити зір. Не перенавантажуйте очі яскравим світлом та крапайте екстракт бадьяну кожні дві години протягом дня та додаткову краплю безпосередньо перед сном протягом наступних двох тижнів. Дотримуйтесь цих рекомендацій, і я думаю, що зрештою ви підете на одужання.
Герміона спостерігала одним оком, як він встав та повернувся до Малфоя, пихато розправляючи мантію.
- Повинен сказати, у вас в розпорядженні опинилась абсолютно виключна юна цілителька. Коли ви розповіли мені, що трапилось, я очікував, що вона зрештою осліпне на це око. Закляття різновидності Санентур доволі неясні та специфічні для травм. Цікаво, що у неї вистачило сили волі та концентрації, щоб зрозуміти, що саме було доречно для виправлення даного конкретного типу проколу. 
- Велика вдача, - сказав Малфой м’яким тоном. – Можливо, порадите щось ще? У мене суворий наказ тримати її в хорошому стані. Не хочу впустити нічого важливого.
- Ну, можливо, знадобляться прохолодні компреси. Екстракт бадьяну краще за все діє за низької температури. Поживний раціон. Курячі бульйони й тому подібне, щоб допомогти організму зцілитись. Вона, вірогідно, про це знає.
- Добре, - сказав Малфой, випрямляючись та вказуючи на двері кімнати Герміони, яку відремонтували домашні ельфи.
Цілитель знову поглянув на дівчину.
- Абсолютно виключний випадок, - повторив він здивованим голосом. – Як шкода. Така втрата таланту. 
Малфой ухиляючись хмикнув у відповідь.
- І ви, сер. Просто неймовірно, що ви так добре впорались із закляттями. Дуже вражаючий союз. Ви й самі могли б стати цілителем. 
- Мені увесь час про це кажуть, - сказав Малфой з нещирою посмішкою. – Як гадаєте, Святий Мунго досі захоче мене найняти після того, як я вбив когось в їх приймальні? 
Лікар зблід: 
- Ну… я маю на увазі… вірогідно…
- Якщо ви закінчили, я проведу вас, - обірвав його Малфой та вийшов з кімнати.
Герміона провела більшу частину наступних кількох днів у ліжку. Кожні дві години з’являлась ельфійка з флаконом екстракту бадьяну, спостерігала, як дівчина крапає зілля, а потому знову зникала.
Чотири дні потому її зір на відстані витягнутої руки був відновлений, але за межами цього радіусу все продовжувало розпливатись, і будь-які спроби зосередитись були дуже болючими.
Малфой більше не з’являвся, але Герміоні часто здавалось, що вона чує його кроки в коридорі.
Потім з’явилась цілителька Страуд.
- Чула, в тебе був доволі невдалий місяць, - сказала та, чаклуючи медичний стіл та очікуючи наближення Герміони.
Дівчина нічого не відповіла. Вона підійшла та сіла на край ліжка, Страуд дістала пляшечку Верітасерума. Дівчина, відкривши рот, проковтнула зілля.
Страуд наклала діагностичні чари на Герміону, і вони обоє взялись вивчати показники. З оком все було гаразд. Рівень натрію залишався в нормі. Показник кортизолу був сильний підвищеним.
Він завжди був високим, але цього разу сплеск гормонів був надзвичайно великим. 
Страуд зітхнула та написала щось у файлі Герміони, перш ніж накласти діагностику виявлення вагітності.
Герміона вже знала, яким буде результат. Вона багатозначно поглянула на годинник на стіні. Зі своїм незбалансованим зором дівчина не могла розрізняти цифри та навіть стрілки, якщо не прикривала ліве око.
Настало довге мовчання, настільки довге, що Герміона нарешті оглянулась та виявила, що цілителька проводила більш детальну діагностику її репродуктивної системи.
Герміона не могла ясно розібрати всі показники, але вже знала достатньо, що зрозуміти, що в неї не було нічого незвичного. Вона поглянула на обличчя цілительки.
Жінка була розмитою, але Герміона досі могла розрізнити знайому напругу навколо її рота, коли та проводила паличкою по діагностиці.
- Ти досі не вагітна, - рішуче заявила Страуд.
Ці слова були одночасно звинуваченням та осудом. 
Герміона не здригнулась та навіть не кліпнула.
- Ти одна з небагатьох, у кого досі не настала вагітність, - продовжила Страуд. – А у випадку з іншими причина полягає у проблемах зі здоров’ям. 
Настала пауза. Цілителька, здавалось, чекала її виправдань.
- Можливо, у Верховного Правителя є проблеми, - нарешті сказала Герміона.
- З ним все гаразд. Я перевіряла його самостійно вже декілька разів. Він абсолютно здоровий та повноцінний чоловік. Навіть у винятковому значенні.
Герміона ледь стрималась, щоб не смикнути губами від сміху при думці про те, що Страуд особисто перевіряла Малфоя. «Повинно бути, він був у захваті», - подумала вона.
Дівчина нічого не відповіла. Цілителька різко зітхнула.
- В якій позі він тебе бере? Ти залишаєшся нерухомою після статевого акту, як було вказано в інструкції? Приймаєш ванну лише наступного дня? – інтонація у запитань була підозрілою.
Герміона відчула, як її щоки спалахнули, коли вона зрозуміла, що вимушена відповідати на питання.
- Там на стіні висить годинник. Я завжди чекаю відведеного часу перед тим, як встати. Я дотримуюсь всіх інструкцій щодо прийняття ванни. Портрет може це підтвердити.
Очі Страуд звузились.
- А як він тебе бере? 
Герміона пильно подивилась на розмитий годинник, поки у неї не почала боліти голова.
- На столі.
- Що? – різко сказала цілителька.
- Він… він призиває стіл у центр кімнати. І наказує мені нахилитись.
- Він бере тебе ззаду? 
Герміона відчула, як її щоки та вуха палають.
- Так. Він дуже… знеособлено ставиться до цього процесу.
- Скільки разів на день? 
- Раз на день. П’ять разів на місяць.
Настало довге мовчання.
- Що ж… - зрештою промовила Страуд. Потому вона нахилилась та двічі постукала паличкою по одному з наручників на зап’ястях Герміони. Дівчина відчула прилив тепла від браслетів.
За хвилину пролунав різкий стук у двері, і ввійшов Малфой, виглядаючи ще більш холодним та відстороненим, ніж зазвичай. Вона ледь могла розгледіти його обличчя, коли він наблизився до цілительки. Герміона заплющила ліве око, щоб краще бачити.
- Ти викликала, - сказав він.
- Вона досі не вагітна, - об’явила Страуд.
Малфой не виглядав ні здивованим, ні розчарованим цією заявою.
- Яка прикрість, - холодно промовив він.
- Дійсно. Це починає ставати аномальним. І я не можу знайти причин для пояснення.
Очі цілительки звузились, коли вона поглянула на Малфоя.
У Герміоні раптом спалахнула цікавість. Невже Страуд підозрювала, що Малфой намагається уникнути зачаття? Чи було це так? Навіщо йому це? Він повинен відчайдушно хотіти, щоб вона завагітніла. Якщо не заради спадкоємця, то хоча б в надії, що магія плоду нарешті прорветься крізь магію, що захищає спогади Герміони.
- У Темного Лорда можуть виникнути причини для хвилювання, якщо вона не завагітніє. Як ви знаєте, ця задача зараз у пріоритеті.
- Дійсно. Я в курсі, - відповів Малфой, і в його голосі почулись небезпечні нотки.
- Тоді ви не будете заперечувати, якщо я дам декілька рекомендацій, щоб збільшити ваші шанси на успіх.
- Все, що завгодно, заради служби у Темного Лорда, - відповів Малфой.
- Тоді більше ніяких столів, - різко сказала Страуд.
В очах Малфоя промайнуло щось, можливо, роздратування.
- Гаразд.
- І нехай вона буде в напівлежачому положенні, - додала цілителька, - з меншою відстороненістю від процесу. 
На губах Малфоя з’явилась усмішка, але перш ніж він встиг щось сказати, Страуд додала: 
- Магічна вагітність – це дещо більш складне, ніж звичайний біологічний процес запліднення. Вона може потребувати особливої, більш особистої участі. В іншому випадку ми могли б використати маглівські методи для цієї програми підвищення популяції. Що, безумовно, було б більш зручним варіантом для всіх.
- Невже? Тобто всі інші вагітні сурогати, які у вас є, пояснюють свою вагітність особливим зв’язком, який вони мають зі своїми запліднювачами? – протягнув Малфой.
- Вона виняткова у своїй магії так само, як і ви, - холодно відповіла Страуд. – Згідно деяких теорій, така сила змушує іскру життя потребувати більшого. Якщо тільки ви не можете запропонувати якесь інше пояснення.
Вона довго дивилась на Малфоя, він, в свою чергу, свердлив її поглядом у відповідь.
Герміона тепер була певна, що Страуд дійсно підозрювала Малфоя в тому, що той намагається саботувати процес зачаття.
- Чудово, - огризнуся він за мить.
- Чудово, - самовдоволена сказала цілителька. – Зрештою, Темний Лорд дуже хоче отримати доступ до цих спогадів. Якщо ваші зусилля із зачаття будуть продовжувати зазнавати поразки, ми будемо вимушені розглянути інших «заплідників».
- У мене склалось враження, що використання магічної вагітності для відновлення пам’яті потребує, щоб батько був легілиментом, інакше це може призвести до викидня, - сказав Малфой злегка різким тоном.
- Це правда. Генетична сторона для сеансів легілименції під час вагітності дуже важлива. Однак це не обов’язково повинен бути батько дитини. Єдинокровні брати та сестри можуть стати запасним варіантом. До мене дійшли чутки, що вашого батька можуть відкликати назад у Британію.
Герміона відчула, що її трусить, а горло починає стискатись, ніби її зараз знудить. Вираз обличчя Малфоя не смикнувся, але він помітно зблід, навіть у затуманеному зорі Герміони.
Страуд продовжила, в її голосі чітко була чутна насмішка:
- Я ще не казала про цей варіант Темному Лорду, але знаю, як він жадає прогресу. Рекомендація такого рішення нашому Повелителю стала б величезним розчаруванням для мене. Адже, будучи вченою, я визнаю, що мені особливо цікаво було б спостерігати за потомством двох таких унікальних та сильних чаклунів. Але… моя першочергова задача – це вірність Темному Лорду, тому якщо створена пара досі буде залишатись безплідною після шести місяців, я відчуваю, що у мене не буде залишатись вибору, окрім як запропонувати альтернативне рішення.
- Звісно, - сказав Малфой, його тон був спокійним, але різкість, що прозвучала у відповіді, Герміоною без сумнівів розпізнавалась як лють. – Щось ще? 
- Це все, Верховний Правителю. Дякую, що приділили мені час, - сказала цілителька Страуд.
Малфой розвернувся та зник в отворі дверей.
Категорія: Фантастика Кохання/ненависть, Драма, Даркфік, Гет, Фантастика, Hurt/comfort, AU, Фантастика, Фентезі, Пригодницькі серіали та фільми, Драма, Антиутопія, Військова тематика | Додав: bukashkabl | Теги: спогади, насилля, смерть другорядних персонажів, сіра мораль, психологічні травми, вагітність, перемога Волдеморта, жорстокість, антиутопія, війна, складні стосунки, Ангст, Дарк, жертви обставин, Слоуберн, au, Відхилення від канону, драма, #Таємниці/Секрети, Розвиток відносин, втрата пам'яті
Переглядів: 371 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Позитивне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Заковані | Manacled (20 Розділ)
Завантаження...