menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 13.04.2022 в 10:44
Фанф прочитано: 488 раз
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 0 відгуків
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Заковані | Manacled (33 Розділ)


13.04.2022, 10:44
33. Флешбек 8

Травень 2002.

Плейлист

Revival (Orchestral Instrumental) – Fearless Motivation Instrumentals 
Breathe – Fleurie & Tommee Profit
If You Fall I Will Carry You – Efisio Cross
Lovers Death – Ursine Vulpine & Annaca
Never Surrender – Liv Ash

https://music.youtube.com/playlist?list=PL64QfUT93LYDAslsiPqCxXT7pDbfPzatT&feature=share

Новина про від’їзд Волдеморта стала тією можливістю, яку так довго чекали Грюм та Кінгслі.
Увесь цей час вони непомітно аналізували отриману від Малфоя інформацію: плани в’язниць, режим зміни караулу. Вони продумували стратегію та чекали вдалого шансу.
Орден був готовий до повноцінної атаки.
Чарлі, Гаррі та Рон місяцями чекали серйозного бою.
Зрештою, все спрацювало ідеально.
Це була наймасштабніша операція Спротиву. У ній взяли участь майже всі вільні бійці. Вони атакували декілька найбільш великих в’язниць, а також Підрозділ, що займався розробкою проклять.
Герміона так хвилювалась перед штурмом, який готувався, що майже довела себе до нервового зриву. Вона слідкувала, щоб у лікарняному крилі завжди вистачало лікувальних зіллів та трав. Старалась підготуватись до будь-яких можливих травм.
Герміона старалась не задумуватись про це, але її долали побоювання, що вона, можливо, прирекла Орден на загибель. Що це був хитромудрий план, придуманий Волдемортом та Малфоєм, щоб зламати Спротив.
Дівчина продовжувала прокручувати у голові момент, у якому Малфой засумнівався на долю секунди перед тим, як поділитись із нею новою інформацією. Вона боялась, що його сумніви могли бути ознакою зради.
Коли всі відправились боротись, у будинку на Площі Гриммо залишились лише Герміона, Поппі та декілька цілителів, що нервово чекали хоча б якихось новин.
Герміона ледь не протерла діру підлозі, з тривогою блукаючи туди-сюди коридором, поки нарешті у лікарняне крило не стали поступати перші жертви.
Один за іншим у палаті з’являлись помираючі або важко поранені люди.
Її одяг та руки були наскрізь просякнуті кров’ю. Дім на Площі Гриммо був тимчасово повністю перероблений під шпиталь, щоб помістити всіх постраждалих, що потребували допомоги цілителів.
Коли декілька годин потому Герміона дізналась, що операція Ордену пройшла неймовірно успішно, то ледь змогла у це повірити.
Спротив зміг визволити декілька сотень ув’язнених та перетворити в’язниці, де вони утримувались, у руїни. Та ж доля чекала Підрозділ, що займався винаходженням проклять.
Слідуючи пораді Северуса, Орден здійснив набіг на лабораторії Смертожерів і зміг роздобути величезну кількість рідкісних та неймовірно цінних інгредієнтів для зіллів, які Герміона мріяла дістати протягом багатьох років. Вони принесли цілий флакон отрути Акромантула. Герміона ледь не розплакалась, коли Падма вручила їй цю склянку.
 Визволені із лабораторії чаклуни, що вижили, знаходились у жахливому стані. Багатьох із них так жорстоко замучили прокляттями, що вони втратили розум. Їх тіла були понівечені настільки, що вже не піддавались лікуванню. Для багатьох із минулих ув’язнених не було надії на одужання. Герміона могла лише полегшити їх біль та сподіватись, що їх смерть буде швидкою.
Озлобленість на Северуса серед молодих членів Спротиву, які знали, чим він займався у лабораторіях, виросла до неконтрольованих розмірів. Муді довелось тимчасово виключити Северуса із зібрань Ордену, щоб уникнути відкритих конфліктів.
Для бійців, що не отримали ніяких травм, битва тривала менше доби. Для Герміони та інших цілителів день боротьби був лише початком.
Вони ледь встигали приділяти увагу величезній кількості колишнім ув’язненим, що страждали від недоїдання та важких ушкоджень, і лікувати бійців, що отримали травми під час захоплення в’язниць.
Чаклунів із нескладними ушкодженнями доволі швидко виписували, щоб звільнити місце для тих, хто страждав від специфічних травм, які вимагали особливого лікування.
Протягом декількох тижнів у Герміони не вистачало часу ні на збір трав у лісу, ні на зустрічі із Малфоєм. Він декілька разів у терміновому порядку викликав її у хижу і забирав назад плани та креслення, у яких містилась важлива інформація, а також попереджував про контратаки, що готувались Смертожерами. Волдеморта був розгніваний неочікуваними перемогами Ордену та наносив удар за ударом у відповідь. Він повністю спалив маглівську та магічну частини Годрикової долини, повісивши кістки Лілі та Джеймса Поттерів на дереві, щоб Орден знайшов їх, коли прибуде на місце пожежі.
Волдеморт здійснив декілька нападів на маглівську частину Англії, і Герміоні довелось надавати першу допомогу постраждалим маглам, щоб Орден міг стерти їм спогади та відправити лікуватись у немагічні лікарні.
Протягом трьох тижнів вона чергувала по двадцять чотири години на добу із чотирьохгодинними перервами на сон, поки, зрештою, у неї не перестало вдаватись чаклувати від недосипу. Поппі буквально силою виштовхала Герміону з лікарняного крила, сказавши Муді, що їм доведеться знайти ще цілителів, якщо вони не хочуть, щоб вона померла від знесилення або зовсім втратила магічні здібності.
Дівчина підозрювала, що Орден взяв у заручники декількох цілителів із лікарні Святого Мунго і змусив їх працювати у ті дні, коли вона була вимушена відпочивати. Помфрі відмовлялась відповідати на її запитання та відводила погляд, варто було Герміоні розпочати розмову про цілителів, що замінювали її.
Майже місяць потому все нарешті почало приходити в норму.
У Герміони майже не залишилось інгредієнтів для зіллів. Вона вирішила відправитись до лізу, щоб відшукати потрібні компоненти. Був кінець червня, і все навколо квітнуло, тому дівчина змогла швидко поповнити запаси необхідних трав, перш ніж відправитись на зустріч із Малфоєм. Протягом останніх декількох тижнів у неї заледве був час подумати про нього.
Варто було їй переступити поріг, як Малфой з’явився у хижі, злегка скривившись та ледь помітно похитнувшись після апарації.
Вони пильно подивились один на одного.
- Виглядаєш лайново, - нарешті сказав Малфой.
- Дякую за комплімент, - грубо відповіла Герміона.
- Що з тобою трапилось? – запитав він.
- У Спротиву, окрім мене, немає цілителів із необхідними навичками, - відповіла вона стомленим голосом.
Дівчина уважно подивилась на Малфоя.
- Ти й сам виглядаєш не набагато краще, - помітила вона, окинувши його поглядом. Це було сильним применшенням.
Його обличчя було виснаженим та хворобливо худим. Шкіра здавалась сірою та безжиттєвою, ніби аркуш пергаменту. Він виглядав так, наче зовсім не спав з тих пір, як вони бачились востаннє.
- Як ти можеш здогадатись, Темний Лорд був трохи засмучений раптовими перемогами Ордену, - відповів Малфой спокійним тоном.
Герміона відчула, як кров відхлинула від обличчя, а в грудях неприємно кольнуло. Вона навіть не задумувалась про це… Отримавши потрібну інформацію від Малфоя, вона одразу ж поспішила передати її Ордену. Вона хвилювалась, що він може зрадити їх, підсунувши хибні свідчення, але навіть не подумала, чого йому буде коштувати ця інформація, якщо виявиться правдивою.
- Що з тобою трапилось? – вимагала вона відповіді, діставши паличку та підійшовши ближче до нього.
- Все гаразд, - відповів він стримано.
- Що він з тобою зробив? 
- Відвали, Грейнджер, - сказав Малфой, скривившись, і відсунувся від неї. Вона помітила, що його пальці злегка тремтіли.
Герміона проігнорувала його слова і наклала на нього чари діагностики. Малфой навіть не ворухнувся.
Діаграма, що з’явилась, показала, що на нього накладали Круциатус. Враховуючи, що наслідки тортур були помітні досі, можливо, його катували так довго, що його організм був доведений майже до межі.
На діаграмі помітно було ще щось. Герміона наклала на Малфоя більш поглиблені діагностичні чари, намагаючись розібратись у показниках.
- Що… що трапилось із твоєю спиною? – розбираючи результати нової діагностики, їй ледь вдавалось зберігати твердість голосу. Діаграма показувала якесь неймовірне сплетіння темної магії та отрути – Герміона не була впевнена, що правильно ідентифікувала побачене.
Обличчя Малфоя злегка напружилось.
- Круциатус – ідеальне покарання за будь-яку провину, - відповів він легким тоном. – Але використовуючи його занадто довго, можна нанести незворотну шкоду мозку. Тому іноді потрібні інші види покарань, які будуть постійно нагадувати про допущену помилку.
- Знімай сорочку, - звеліла Герміона. Їй потрібно подивитись, що зробили із його спиною, інакше вона не зможе розібратись у показниках діагностики. Із того, що дівчина могла бачити прямо зараз, вона розуміла лише, що це було важке комбінування пошкоджень, подібних яким Герміона ніколи раніше не зустрічала.
- Залиш мене у спокої, Грейнджер, - відповів він жорстко. – Твій Орден отримав те, чого так сильно жадав, - Малфой злегка посміхнувся. – Я лише сподіваюсь, що все це було не даремно і ви не дістали із в’язниць лише безглузду купку калік.
- Дозволь мені поглянути на твою спину, - наполягла вона. – Просто дозволь мені це зробити.
- Не роби вигляд, що тебе це турбує, - холодно сказав Малфой. – Збираєш вдавати, що здивована? Хочеш, щоб я повірив, що ти чекала саме на це? Зрештою, хіба не ти перша, хто мріяє про мою смерть, щойно я стану некорисним для Ордену? 
Гіркота у його голосі була настільки сильною, що Герміоні здалось, наче вона відчуває її присмак у роті. Вся кімната була наповнена його розчаруванням. Його самотністю.
- Ні. Мені… Пробач мені. Я не… - вона підійшла ближче.
Тижнями він жив в агонії через можливість, яку надав їм. Враховуючи його статус в армії Волдеморта, більше доля провини за успіхи Ордену лягла на його плечі навіть враховуючи, що ніхто не підозрював, що це Малфой дозволив Спротиву перемогти.
Вона навіть не подумала про це. Не віддячила йому. Вона просто… не задумувалась про нього. Герміона навіть не уявляла, чим для нього обернуться перемоги Ордену.
- Мені так шкода, - сказала вона, наблизившись до нього, ледь тримаючись на ногах від почуттів прочини та жаху, які відчувала. – Я була так зайнята роботою… Я навіть не подумала…
Герміона розщібнула його мантію і обережно зняла її з плеч Малфоя. Він здригнувся і підняв очі до стелі, немов змирившись із її діями.
Розщібнувши його сорочку, вона стала за його спиною і постаралась якомога акуратніше стягнути тканину із його плечей.
Поглянувши на спину Малфоя, дівчина задихнулась від жаху.

Автор bookloverdream «Руни Драко»: 
https://bookloverdream-blessedindeed.tumblr.com/post/185947808684/senlinyuwrites-and-her-amazing-story-manacled

На кожному його плечі було вигравіювано більше десятка рун. Кровоточиві рвані рани, розміщені по всій спині. Порізи були настільки глибокими, що, схоже, діставали до самих кісток.
Рани були просякнуті темною магією. У такій кількості, що її присутність відчувалась у кімнаті. Просто стоячи поруч із рунами, дівчина відчувала, як покривається холодним потом.
Герміона читала, що колись існували чаклуни, що проводили темні рунічні ритуали на слугах, щоб змусити їх беззаперечно коритися. Але такі звіряче жорстокі церемонії не використовувались вже більше тисячі років.
Малфой знаходився при тямі, коли ці руни вирізали на його спині. Він відчував, як магія вступає у реакцію із кров’ю в його ранах.
Порізи виглядали зовсім свіжими, ніби шкіра на них не могла затягнутись, хоча було зрозуміло, що їм не менше трьох тижнів. Рани на його спині були схожі на ушкодження, що наносили перевертні. Темна магія викликала у його організмі септичне запалення.
Герміона піднесла руку до його спини, але не стала торкатись до шкіри.
- Що він зробив з тобою? Драко, як проходив ритуал? 
- Руни вирізали срібним кинджалом гоблінської роботи, отруєним отрутою Нагайни. Мені сказали, що, можливо, рани колись затягнуться, - відповів він мертвенним голосом. – Ти нічого не зможеш змінити. Тепер, коли ти вгамувала свою допитливість, гадаю, ми нарешті можемо зайнятись справами.
Він хотів повернутись до неї обличчям, але Герміона залишилась стояти у нього за спиною і наклала ще декілька складних діагностичних чар. Її магічні здібності встигли відновитись, але вона досі відчувала легке запаморочення від недосипу.
Суміш отрути та темної магії утворювала під його шкірою чорні розгалужені лінії. Отрута струменіла по венах на його спині, обвиваючи плечі та ребра, неначе стебла отруєної лози. Він в’ївся йому під шкіру і проникав у саму сутність його магії.

Автор _knar.m_ «Руни Драко»: 
https://www.instagram.com/p/CLIZtg9B9rk/?igshid=xyk4tsr9msgw

Герміона прикликала свою сумку з підлоги.
- Мені так шкода… Я не можу це вилікувати. Але, гадаю, я зможу стримати розповсюдження отрути. Будь ласка, дозволь мені спробувати.
Малфой поглянув на неї через плече, але не зробив спроби відійти.
Герміона створила складне закляття і потому дуже акуратно провела кінчиком палички по одній із ліній під шкірою Малфоя. Вона спрямовувала отруту назад від нижніх ребер до вирізаної руни, із якої він розповсюджувався, а потому витягувала тонку нитку отрути закляттям із порізу. Видаливши отруту, вона помістила її у пусту пляшечку, різким рухом розриваючи зв’язок між ниткою та шкірою.
Малфой ледь не впав на коліна від болю. З його горла вирвався майже беззвучний гортанний звук людини, що звикла до тортур.
- Що ти собі дозволяєш? – наполовину проричав, наполовину простогнав він. – Ти вважаєш, що я досі недостатньо страждаю? 
Герміона поклала долоню на його руку, намагаючись заспокоїти його.
- Вибач. Я не намагаюсь завдати тобі болю. Мені потрібно очистити рани від темної магії. Вона отруйна. Якщо ти залишиш її під шкірою, твоє тіло та магія почнуть змінюватись через неї. Проникаючи в організм на клітковому рівні, темна магія призводить до незворотних змін. Вона буде руйнувати тебе зсередини. Така магія зробила з вашого Темного Лорда того, ким він зараз є. І, враховуючи кількість рун у тебе на спині, тобі залишиться жити не більше декількох років. Твоє тіло або свідомість не витримають цього. Темна магія завжди дуже дорого коштує чаклунам.
- Мені відомо, як працює темна магія, - прошипів Малфой. Його руки були стиснуті у кулаки, а тіло пробирало легке тремтіння.
- Тоді благаю, дай мені спробувати допомогти тобі.
Драко трохи опустив голову і ледь чутно видихнув, ніби розсміявся. Герміона уважно подивилась на нього. Він більше нічого не сказав.
Вона витягнула із ран ще дві отруйні стрічки. На третій Драко впав на коліна. Він мертвотно зблід, а його шкіра покрилась холодним потом. 
Герміона якомога м’якше опустила руку на його плече. Вона відчувала під пальцями згин його ключиці та вибачила люто пульсуючу вену на шиї.
- Хочеш, щоб я оглушила тебе? – запитала дівчина тихо. – Так я зможу працювати швидше. Це ніяк не вплине на ефективності лікування. Але тобі доведеться довіритись мені.
Малфой завмер. Вочевидь, він міркував над її словами.
- Дій, - сказав він хвилину потому. – Ти і так можеш вбити мене у будь-який момент, коли вважатимеш за потрібне.
Вона притиснула його тіло до свого.
- Ступефай, - сказала Герміона м’яко та підхопила Драко, коли він зм’якнув у її руках. Відпрацьованими рухами вона наклала на його тіло чари Левітації та опустила на підлогу, підклавши під голову скручену мантію.
Герміона працювала швидко. Вона вже колись використовувала таку цілительську техніку під час навчання в Албанії. Дівчина лікувала молодого чаклуна, який сам вирізав на своїй шкірі руну, не розуміючи законів, за якими працює темна магія, і який ледь не заплатив життям за своє незнання.
Поки Малфой був без тями, ніщо не заважало почуттю провини повністю поглинути Герміону.
Вона повинна була передбачити це. Повинна була перевірити його стан раніше. Вона боялась, що вже спізнилась. Що отрута встигла проникнути занадто глибоко.
Герміона повністю очистила всі порізи на спині Драко, і тепер перед нею стояли вісім склянок, наповнених сумішшю отрути та темної магії. Їй потрібно буде знищити їх у магічному полум’ї.
Вона обережно зачаклувала руни на його плечах чарами, що стримували розповсюдження темної магії. Цього закляттю її навчив Северус: завдяки ньому він колись зміг стримати прокляття на перстні Марволо Мракса і не дати йому розповсюдитись по тілу Альбуса Дамблдора. Враховуючи, що магія розійшлась по всій спині Малфоя, Герміона сумнівалась, що чари матимуть якийсь ефект, але все одно зважилась спробувати.
 Рани на шкірі Драко були спеціально вирізані так, щоб не нанести йому смертельної шкоди. Їх використали, щоб завдати йому болю і змінити якість його магії. Йому підписали смертний вирок, який буде розтягнутий у часі і стане поступово позбавляти його життя. Темне чаклунство і рунічні ритуали, пов’язані із магією крові, були древніми та неймовірно могутніми різновидами магії.
Герміона прочитала символи на його спині.
Вона не були звичайною рунічною клятвою. Волдеморт вирішив не використовувати звичні руни, що змушували чаклуна бути відданим та чесним. Він прокляв Малфоя із ціллю виключити можливість помилок у виконанні його наказів. Руни, вигравіювані на спині Драко, змушували бути його рішучим, підступним, безжалісним, невблаганним; прагнучим до досягнення ідеального результату.
Герміона не знала, наскільки ефективними були рунічні клятви на крові, але вона підозрювала, що надмірна віра Волдеморта у вправність Темної мітки контролювати його послідовників мимоволі врятувала життя Малфою. Якщо б він був вимушений жити із вигравіюваними на шкірі рунами відданості та чесності, то йому, швидше за все, довелось би зізнатись у своїй зраді. Замість цього Волдеморт, сам того не бажаючи, за допомогою рун дав Драко можливість робити все, що той забажає.
Герміону жахало, наскільки бездушним був цей вчинок. Рани на спині Малфоя не виглядали як рядова бойова травма, отримана миттєво у бою і потребуюча часу на відновлення. Магічний ритуал явно зайняв не одну годину, Малфой залишався при тямі і був зв’язаний, поки руни вирізали на його плечах. Акуратність та ідеальне виведення кожного порізу. Безперервне використання темної магії. Час, який знадобився, щоб витерти кров перед наступним розрізом. Не було необхідності вводити кинджал так глибоко під шкіру, але лезо ножа врізалось майже до кісток, щоб доставити Малфою додаткові страждання. Для виконання клятви було достатньо нанести її на шкіру, магія не вимагала вирізати руни на кістках чаклуна. Він також знаходився під дією Круциатусу або перед ритуалом, або одразу ж після завершення. Вірогідно, його катували декілька разів.
Герміона відчула себе недобре лише від однієї думки про це.
Вона дістала із сумки флакон із екстрактом бадьяну. У неї в запасі залишалось всього декілька склянок із ним.
Дівчина витягнула щупальця розчепірника та змішала їх із десятьма краплинами екстракту бадьяну, перетворивши їх у мазь, яку нанесла на порізи. Вона не могла зцілити їх, але хотіла спробувати зняти біль та знизити дію отрути, щоб допомогти ранам заживлятись швидше. Потім вона наклала на спину Драко захисні чари, щоб навіть без пов’язок нанесена мазь залишалась у порізах.
Герміона обережно погладила його руки, відчуваючи напругу у його м’язах після пережитого Круциатуса. Схоже, він все ж таки проходив лікувальну терапію із цілителем.
Волдеморт явно не хотів нанести Малфою смертельну шкоду, але він точно не відчував ніяких докорів сумління, катуючи його майже до межі фізичних можливостей.
Для Волдеморта Малфой був зброєю. Він провів рунічний ритуал, щоб зробити свою зброю більш смертоносною. Перетворити його у безжалісного послідовника, вік якого не буде довгим.
Темна магія руйнувала організм чаклуна з плином часу. З цієї причини темні чаклуни рідко доживали до ста років. Вони втрачали глузд, або їх тіла не витримували напору магії. Враховуючи кількість подібної магії, яка була накладена на Драко, у кращому випадку йому залишалось жити близько десяти років. Можливо, у нього була всього пара місяців, перш ніж він почне повільно втрачати розум. Він і до цього завжди був оточений темною магією.
Герміона піднесла руку до кулону на шиї та покрутила ланцюжок у пальцях, задумливо розглядаючи Малфоя.
Вона торкнулась його правої руки. В порівнянні із його довгими пальцями, її власні здавались зовсім невеликими. На його долонях були мозолі від польотів на мітлі та роботи із паличкою.
Герміона м’яко промасажувала його кисть. Його пальці посмикувались від її доторків, хоча тіло повинно було зберігати нерухомість під дією Оглушуючого закляття. Вона постукувала кінчиком палички по больових точках на його руці, посилаючи легкі вібрації у напружені м’язи та допомагаючи їм прийти до норми.
Коли його пальці нарешті повністю розслабились, Герміона продовжила згинати та масажувати їх, поки вони не перестали тремтіти від її доторків. Такі судоми могли коштувати чаклуну життя, тому що порушували точність рухів палички під час магічної дуелі.
Продовжуючи масажувати його руки, вона схилила голову набік, розглядаючи обличчя Драко. Воно було розслабленим, втративши свій звичний та жорстокий вираз. Він виглядав сумним.
Герміона відчувала таке сильне почуття провини, що це завдавало їй майже фізичного болю. Вона відчувала себе дурепою. Вона повинна була передбачити це. Його запросто могли вбити.
На відміну від неї, Малфой розумів, що його очікує покарання. Він на мить засумнівався, коли ділився із нею новою інформацією…
Він міг підготуватись заздалегідь. Міг перетворити операцію Ордена у пастку. Він точно знав, на які в’язниці вони збирались здійснити напад.
Що Малфой тоді їй сказав?
«Реакція на атаку Ордену буде запізнілою. Якщо Спротив чекав вдалого моменту для нападу, то це стане ідеальною можливістю. Якщо ви захопите одразу декілька в’язниць, відповідна атака Смертожерів буде… ще більш неорганізованою».
 Він подарував Ордену можливість вперше за багато років отримати масштабну перемогу. Драко продумав план операції та дозволив їм привести його в дію. Це він забезпечив запізнілу та неорганізовану реакцію з боку Смертожерів.
Мотив, який змушував Драко шпигувати для Ордену, явно був для нього найважливішим.
Герміона сіла з іншого боку від нього та наклала на нього різновид Оживляючих чар, які повинні були негайно привести його до тями. Цей вид чар дозволяв чаклуну не відчувати головного болю та запаморочення після Оглушливого закляття.
Поки Малфой повертався до тями, Герміона продовжувала посилати кінчиком палички легкі вібрації по м’язах його руки, а потому масажувала їх. Варто було йому остаточно прийти до тями, вона відчула, як одразу ж напружилось все його тіло.
Герміона припускала, що він виявив до неї невластиву йому довіру, коли дозволив наслати на себе Оглушуюче закляття. Не в його природі було довіряти комусь. Вона продовжувала масажувати кисть його руки, коли Драко повернув голову і подивився на неї. Герміона відчула на собі його погляд, але продовжила працювати, не піднімаючи очей.
- Необов’язково це робити, - сказав він за кілька хвилин. – У мене вже назначена зустріч із цілителем сьогодні ввечері.
- Якщо це той самий цілитель, який абсолютно нічого не зробив із ранами на твоїй спині, то я б запропонувала згодувати цього ідіота гігантському кальмару, - відповіла вона різко.
Він підняв голову і з болючою гримасою поглянув через плече на свою спину.
- Що ти зробила? 
- Після того, як я очистила порізи від отрути та магії, я наклала на оброблені руни Захисні чари. Я не можу повністю вилікувати їх, але сподіваюсь, що закляття стримає темну магію і не дозволить їй продовжувати отруювати твій організм. Я наклала на рани мазь із екстракту бадьяну і розчепірника. Вона повинна допомогти зняти біль. Я гадаю, що ти і так вже приймаєш Знеболювальні зілля? 
Драко коротко кивнув. Герміона обережно водила пальцями вверх і вниз по його руці, відчуваючи знайомі мозолі на його долонях, перевіряючи його м’язи на наявність залишкових спазмів. Вона схилилась ближче до нього і, прошепотівши звичне закляття, знову кінчиком палички пустила по його руці легкі вібрації, а потому промасажувала її.
- Сподіваюсь, це допоможе порізам зцілитись швидше. Але я нічого не можу зробити із шрамами та магією, яку несе у собі рунічний ритуал. Мені так шкода… Я повинна була перевірити твій стан раніше. Якби я прийшла раніше, можливо, ми могли б видалити частину кісток твоєї спини та виростити їх заново перш, ніж темна магія встигла б проникнути глибше. Зараз, навіть якщо я зроблю це, рунічна клятва все одно буде діяти…
- Це не має значення, - сказав він, різко висмикнувши руку з її хватки та піднявшись із підлоги. Будь-який рух повинен був викликати у нього пекельний біль, але Драко не зронив ні звуку. Він лише сильніше зблід та ледь помітно похитнувся, випрямляючись. – Як ти й сказала, ти була доволі зайнята. Не схоже, щоб ти проводила увесь цей час на пляжі, приймаючи сонячні ванни та навмисно ігноруючи свого підопічного Смертожера. Моє зцілення ніколи не входило до твоїх обов’язків.
Вочевидь він почував себе набагато краще, враховуючи, що в його слова повернувся звичний сарказм.
- Я повинна була прийти раніше, - повторила вона знову. – За твоїми ранами потрібно слідкувати. І бажано щоденно наносити мазь, яку я використовувала сьогодні, для досягнення кращого результату…
- Що, на жаль, неможливо. 
- Я можу приходити щодня, - сказала Герміона. – Нанесення мазі займе всього декілька хвилин. Якщо ти зможеш виділити на це трохи часу зранку або ввечері. Я буду приходити.
Він пильно поглянув на неї.
- Серйозно? В тебе є на це час? – іронічно запитав Малфой.
- Я знайду час.
Здавалось, він міркував над чимось декілька секунд.
- Добре. Зустрінемось о восьмій вечора. Якщо ти зможеш прийти, я також з’явлюсь. Якщо ж ні – не має значення.
- Я прийду.
Герміона допомогла йому одягнути та защебнути сорочку. Вона зупинилась, коли їй залишилось защебнути останні кілька ґудзиків.
 - Мені так шкода, Драко, - сказала вона.
Він опустив погляд на її обличчя та припідняв брову.
- Якби я знав, що, трохи полікувавши мене, ти станеш такою безцеремонною, то ніколи б не дозволив тобі цього.
Вона защебнула останні ґудзики на його сорочці та підняла на нього погляд.
- Не хочеш, щоб я називала тебе Драко? Просто я вирішила, що доволі дивно досі звертатись один до одного прізвищами, коли минуло стільки часу. Якщо ми обоє переживемо війну і ти не захочеш позбутись мене після всього цього, нам належить ще довго знаходитись в компанії один одного.
Він закотив очі, явно сумніваючись у її словах.
- Звертайся до мене як хочеш, Грейнджер. Я не збираюсь нічого змінювати.
Як передбачувано.
Вона підозрювала, що звертання до неї за прізвищем було для Драко ще одним способом зберігати дистанцію між ними. Тому Герміона вирішила, що прийшов час самій розпочати використовувати його ім’я.
Людська підсвідомість завжди прагне зберігати дистанцію з іншими людьми з метою самозахисту. Якщо Герміона хотіла стати ближчою до Малфоя, їй потрібно було першій подолати захисні механізми свого розуму.
- З’явилась нова інформація цього тижня? 
Він коротко кивнув, а кутик його рота злегка смикнувся.
- Заново відбудований Підрозділ з розробки проклять буде розташовуватись у Сассексі. Цього разу виділений набагато більший бюджет, тому це будуть величезні лабораторії. Також вони збираються організувати дослідницький відділ. Досліди будуть проводитись на ув’язнених.
Герміона ковтнула.
- Ну звісно.
- Хогвартс збираються перетворити у в’язницю. Замок оточений достатньою кількістю захисних чар, тому стане вдалою заміною всім зруйнованим в’язницям. На даний момент Хогвартс перевіряють на наявність будь-якої магії, яка може опиратись новому режиму.
Щось всередині Герміони стиснулось при згадці школи. Коли вони покидали Хогвартс, вони постарались взяти із собою все, що могли, але портрети і домові ельфи були прив’язані до замку. Довелось залишити їх там. Її губи злегка скривились.
- Впевнена, магія школи буде боротись зі стороннім впливом, - сказала вона.
- Без сумнівів. Таке рішення було прийнято, тому що Темний Лорд сподівається, що новина про це змусить Поттера лютувати. І… ще це остання можливість познущатись над Дамблдором. 
 Герміона різко підняла на нього погляд, а потому одразу ж відвела очі, коли він промовив ім’я їх колишнього директора. Вона змусила себе зберігати спокійний вираз обличчя.
- Я прослідкую, щоб Гаррі був готовий і не наробив дурниць.
Драко відповів на її слова кивком голови.
- Тоді до зустрічі завтра, - сказала Герміона і знову окинула його поглядом. – Бережи себе… Драко. Мені дуже шкода.
Кутик його губ злегка смикнувся, перш ніж він стиснув щелепи, і його обличчя знову набуло звичного жорстокого та зосередженого виразу. Драко збирався із силами, перш ніж апарувати геть.

Примітки до розділу:

Арти: 


Автор bookloverdream «Руни Драко»: 
https://bookloverdream-blessedindeed.tumblr.com/post/185947808684/senlinyuwrites-and-her-amazing-story-manacled
Автор _knar.m_ «Руни Драко»: 
https://www.instagram.com/p/CLIZtg9B9rk/?igshid=xyk4tsr9msgw
Категорія: Фантастика Кохання/ненависть, Драма, Даркфік, Гет, Фантастика, Hurt/comfort, AU, Фантастика, Фентезі, Пригодницькі серіали та фільми, Драма, Антиутопія, Військова тематика | Додав: bukashkabl | Теги: au, втрата пам'яті, драма, Відхилення від канону, насилля, перемога Волдеморта, смерть другорядних персонажів, складні стосунки, Слоуберн, сіра мораль, Ангст, жорстокість, війна, Дарк, спогади, жертви обставин, #Таємниці/Секрети, антиутопія, вагітність, психологічні травми, Розвиток відносин
Переглядів: 488 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Позитивне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Заковані | Manacled (33 Розділ)
Завантаження...