menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 24.04.2022 в 19:05
Фанф прочитано: 339 раз
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 0 відгуків
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Заковані | Manacled (44 Розділ)


24.04.2022, 19:05
44. Флешбек 19

Плейлист

Touch – Cigarettes After Sex 
Magnetised (Acoustic) – Tom Odell
Die Alone – Finneas
Saints – Echos 
Come Back for Me – Jaymes Young 

https://music.youtube.com/playlist?list=PL64QfUT93LYCPtbzyoh_bFbFoKqsB-WDO&feature=share

Жовтень 2002.

Наступного разу, коли Герміона з’явилась у хижі, Драко ніс грамофон та виглядав явно роздратованіше, ніж зазвичай.
Вона уважно подивилась на нього: 
- Здається, я щось пропустила.
- Будь певна, Грейнджер, якби я міг придумати краще вирішення, я б ним скористався, - він начаклував стіл та поставив на нього грамофон. Після змаху палички у кімнаті заграла музика.
- Це… - Герміона злегка задихнулась та недовірливо втупилась у нього. – Ти хочеш, щоб ми танцювали? 
- Вальс, - він повернувся та пильно подивився на неї. – Під час дуелей ти рухаєшся як пінгвін.
Герміона відчула, як її щоки запалали.
- Звісно ж, ні, - відрізала вона.
- Я провів набагато більше часу, спостерігаючи за твоєю дуельною технікою, ніж ти, і повір мені, саме так ти і рухаєшся, - його губи глузливо скривились. – Ти повільна та незграбна, і єдина причина, з якої я не влучаю по тобі частіше, полягає у тому, що я навмисно не цілюсь. 
Герміона ледь стрималась, щоб не заперечити.
- І тому ти гадаєш, що вирішенням цієї проблеми стане вальс? – натягнуто промовила вона.
- Не гадаю, а знаю. Беллатриса була однієї із найвизначніших танцівниць, з якими я коли-небудь мав нещастя танцювати. Боролась вона з тією ж легкістю. Я знаю, що ти вмієш танцювати. Нам просто слід перенести ці рухи у дуельну техніку.
Герміона на мить задумалась, а потому кивнула та відклала сумку вбік: 
- Гаразд.
Драко підійшов до неї з виразом людини, котра швидше отримає ляпас, ніж зробить те, що збирається зробити.
За мить він підняв праву руку, щоб вона прийняла її. Потому він жорстко стиснув щелепу та поклав праву руку на її спину, розмістивши нижче лопатки, перш ніж притягнути дівчину ближче, поки між ними не залишилось всього кілька дюймів. Герміоні здавалось, що вона ледь дихає.
Вона пильно подивилась йому в обличчя, поклавши ліву руку на його плече.
Вони стояли нерухомо, просто дивлячись один на одного. Вона бачила, яким напруженим було його підборіддя та як вирівнялась лінія роту, коли він майже глузливо подивився на неї зверху вниз. Вона також могла бачити його очі і, зустрівшись із ним поглядом, побачила, як розцвіли його райдужки, поки він різко не підняв підборіддя та не втупився в інший кінець кімнати.
Вона відчула, як його пальці здригнулись на її спині, перш ніж Драко встиг взяти себе в руки.
- Отже, - його голос був жорстким, коли він відвів погляд. – Танець, який краще за все відображає швидкість та плавність рухів, котрих тобі точно не вистачає, це віденський вальс. Зазвичай для жінки немає нічого складного у тому, щоб оволодіти відповідним почуттям такту, якщо та чуйна і здатна слідувати за чоловіком. Враховуючи, що нічого з цього не є тими якостями, котрі якимось чином могли б бути застосовані до тебе, я вже змирився з тим, що знадобиться велика кількість часу, перш ніж ти оволодієш хоча б якоюсь подібністю витонченості.
Він поблажливо усміхнувся їй.
Герміона відчула, як у грудях починають підійматись обурення та рішучість, і вона злегка напружилась, перш ніж до неї дійшло. Драко явно не хотів «тримати» її у своїх обіймах та намагався спровокувати її на те, щоб вона зі всіх сил старалась якомога швидше закінчитись їх «уроки танців».
Вона відповіла йому тонкою копією його власної посмішки.
- Зроблю все, що в моїх силах, - сказала дівчина, злегка дриґаючи ногою, майже випадково зачіплюючи його ногу.
- Тоді, будь ласка, не наступай мені на ноги, - він зневажливо поглянув на неї зверху вниз. – Я б віддав перевагу не бігати до цілителя кожен раз лише через те, що твоя незграбність призводить до переломів.
- Я з радість зцілю їх заради тебе, - сказала вона з вдаваною ніжністю.
Він знову посміхнувся їй та різко зсунувся з місця. Герміона спробувала слідувати за ним, їх коліна вдарились. Вона пискнула, і він вилаявся.
- Попереджуй, перш ніж почнеш рухатись, - сказала вона напруженим голосом, відчуваючи, як пульсує її праве коліно.
- Вчись слідувати за мною, - відрізав він. – І кажучи про дуелі. Ніхто не збирається давати тобі «попередження», перш ніж кидати у тебе закляття. Тобі слід навчитись рухатись інстинктивно.
Герміона стиснула щелепу.
- Гаразд.
- Почнемо спочатку.
Герміоні не варто було вдавати незграбність, коли вона танцювала з Драко. Швидкість, котру він чекав від неї у танці, була майже запаморочливою. Він не був із нею терплячим. Насправді він, здавалось, був повний рішучості зробити ці уроки настільки нестерпними, наскільки можливо. Вірогідно, з метою вмотивувати її прискорити своє навчання.
Пальці її ніг пульсували, і Герміона була абсолютно впевнена, що його черевики з драконової шкіри були укріплені сталлю, тому що у момент, коли він випадково штовхнув її в гомілку, вона подумала, що він міг з легкістю зламати їй ногу.
Герміона виючи впала на підлогу та обхопила свою ногу руками.
- Ти найгірший вчитель з танців на цій планеті, - проричала дівчина та ривком задерла брюки, виявивши, що на її гомілці вже розцвів фіолетовий синець.
- І як же я тепер буду з цим жити? – сухо сказав він, навіть не поглянувши на неї. – Мої таємні амбіції розбиті.

Автор Avandell «Мої таємні амбіції розбиті»:
https://64.media.tumblr.com/02f8ed23ffabe05caae127f6e5451c40/d15bb323486a1283-29/s1280x1920/2b77027000476f43556ba23fe3b23569f42f1b7e.jpg

- Ти що, хочеш зламати мені ногу? Чому на тобі замість туфель військові черевики? – запитала вона з люттю у голосі.
Малфой різко обернувся та побачив синяк на її нозі. Вираз його обличчя здригнувся на долю секунди, перш ніж він повернув собі маску байдужості.
- Не очікував, що ти будеш настільки незграбною, - відповів він.
- Ти справжній засранець, - сказала Герміона, риючись у своїй сумці в пошуках цілющого набору.
- І все ж таки, якби не я, більша частина твого дорогоцінного Ордену вже була б мертва, - Драко злісно посміхнувся їй. – Тепер я їх рятівник, що переважає своєї ефективністю навіть Святого Поттера, і ти належиш мені, тому не у твоєму положенні зараз мене ображати.
Герміона відчула, що блідне, коли відчула, як лють пульсує у її грудях. Вона ненавиділа його. Вона ненавиділа його та одночасно хотіла, і це змушувало її ненавидіти його ще сильніше.
Але, можливо, вона ненавиділа більшою мірою тому, що він був правий щодо Ордену. Війна у Британії вичерпала всі ресурси Спротиву після багаторічних невдалих боїв з їхньої сторони. Орден хоч і знаходився в порівняно невигідному становищі, але Волдеморт отримував дедалі менше перемог з тих пір, як Малфой почав шпигувати для їх користі. Допомога Драко привела чашу терезів у рівновагу, і він знав це.
Він тримав Орден у себе в кулаку.
Це була найбільш ненадійна форма виживання зі всіх можливих, оскільки вони гадки не мали, який крок він зробить наступним.
- Я дійсно стараюсь слідувати твоєму темпу, - сказала вона тремтячим голосом, розмазуючи пасту від синяків своєю шкірою. – Якби ти мене попередив, я б взяла книгу та попрактикувалась у рухах, перш ніж прийти сюди. Це не означає, що я навмисно погано танцюю. Я поки не розібралась в особливостях темпу цього вальсу. Ти міг би спробувати дати мені трохи більше пояснень.
Драко кілька митей пильно дивився на неї, перш ніж відвернутись: 
- Ну, тепер ти знаєш, що вчити. Тому тренуйся.
Він зник із сердитим трісканням.
Герміона залишилась. Вона зняла туфлі, щоб перевірити, чи немає переломів на пальцях ніг, і поміркувала про те, яким ж неймовірним засранцем був Драко Малфой. Вона зітхнула та закрила обличчя руками.
Гірше за все було те, що насправді вона його не звинувачувала. Якби хтось робив з Герміоною те, що вона зараз робить з Драко, і, вочевидь, мав у цьому успіх, їй було б важко не ображатись та не хотіти завдати болю цій людині у відповідь. Мабуть, його гризе усвідомлення того, що, не дивлячись на те, що вона маніпулює ним емоційно, він досі відчуває до неї потяг. Це було жахливо жорстоко по відношенню до когось.
Особливо до нього.
Все, що вона дізнавалась про нього, змушувало її почувати себе ще більш винною.
Герміона проковтнула свою провину. Драко Малфой був вибухонебезпечною бомбою, здатною одночасно знищити Орден та допомогти йому. Якщо вона не візьме його під контроль, він завжди буде загрожувати їм всім.
Не те щоб їй подобалось або хотілось так вчиняти з ним. Звісно, він повинен був це розуміти.
Але вона не брехала. Вона була щирою. Ось чому це досі працювало. Те, що він знав про її мотиви, не скасовувало справжнього зв’язку, який вони якимось чином встановили. Ось чому все було настільки жахливим. Ці почуття були справжніми, а вона використовувала їх як зброю.
Вона вийшла із хижі та апарувала до книжкового магазину, щоб знайти книгу, яка пояснювала б тонкощі рухів віденського вальсу.
Наступного тижня Драко був таким само похмурим, але у нього вистачило ввічливості взути інше взуття. Коли Герміона з’явилась, вона сіла перед ним та взялась трансфігурувати свої похідні кросівки у пару туфель на низьких підборах.
- Збираєшся одягати підбори під час дуелей? – запитав він, піднявши брову та дивлячись на неї зверху вниз. Його губи поблажливо скривились.
- У книзі, котру я прочитала, сказано, що я повинна бути у спеціальному взутті. Легше звикнути до ритму та плавності рухів, якщо мої ноги вже знаходяться у правильному положенні. Я знову переключусь на звичайне взуття, щойно ти вирішиш, що в мене з’явилась хоча б якась подібність до грації, - відповіла вона, задерши підборіддя.
- Тоді тобі необхідні кращі туфлі. Ці маглівські обноски, котрі ти носиш, виглядають абсолютно некорисними, - сказав він з посмішкою.
Герміона спалахнула. Більша частина її одягу була з маглівських ящиків для пожертвувань. Хороші туфлі її розміру було важко знайти. Її нинішнє взуття досі залишалось придатним для носіння лише завдяки численним Репаро.
Драко «Багатенький Вилупок» Малфой, вірогідно, навіть не знав, скільки коштує пара його чобіт з драконової шкіри.
- У них можна ходити, - сказала дівчина напруженим голосом, - це все, що мене хвилює.
Вона встала.
- Не заперечуєш почати трохи повільніше, а потому поступово набирати швидкість? Гадаю, що зможу краще слідувати за тобою, - сказала дівчина.
Драко закотив очі: 
- Гаразд.
Він навіть не поглянув на неї зверху вниз, коли протягнув їй руки, і вона стала у потрібну позу. Герміона була готова, коли він без попередження посунувся вперед. Вона відвела праву ногу назад та зробила короткий, швидкий крок, дозволивши собі повернутись на одній нозі, а потому він зробив довгий крок назад і вона попрямувала за ним лівою ногою.
Це був, як він і сказав, надзвичайно легкий темп з технічної точки зору. Складність полягала у швидкості та довірі до партнера, у необхідності розслабитись настільки, щоб слідувати за ним інстинктивно.
Теоретично слідувати за ним було неважно – він явно добре танцював. У нього була неперевершена постава та фігура, і рухався він легко, як пантера. На жаль, він також був йолопом, котрий навмисно намагався зробить танець із собою якомога неприємнішим, у той час як вона намагалась пристосуватись до нового темпу, який включав їх безкінечне кружляння за годинниковою стрілкою та одночасний рух проти годинникової стрілки по кімнаті.
За двадцять хвилин він вісім разів наступив їй на носки, і Герміона міркувала, скільки разів із них були навмисними.
- Заради всього святого, Драко! – дівчина різко штовхнула його у гомілку після того, як він особливо боляче надавив їй на праву ногу. – Ми проведемо набагато менше часу разом, якщо ти просто даси мені можливість звикнути до нового темпу. Це займе неймовірно багато часу, якщо ти зламаєш мені всі пальці на ногах.
- Чи є хоча б щось, що ти вмієш робити, окрім того, що жалітись? – сказав Драко з посмішкою, коли вона нахилилась, щоб оглянути ушкоджену ногу.
- Ну не знаю. Не допоможеш пригадати? – холодно сказала вона, встаючи та розпрямляючи плечі. Герміона зустрілись із ним поглядом та підняла руки у вальсі, перш ніж він встиг це зробити.
Вираз його обличчя похитнувся, і Драко на мить розгубився. Вона глузливо посміхнулась йому, і вираз його обличчя на мить став вбивчим, коли він притягнув її до себе та притиснув до грудей. Вона підняла на нього очі.
- Якщо тільки в тебе немає якоїсь особливої причини так себе поводити, може, ми нарешті могли б спробувати танцювати нормально? – сказала вона рівним, але злегка грайливим тоном. – Зрештою, це була твоя ідея. Чим швидше я оволодію плавними та витонченими рухами, тим швидше ми зможемо повернутись до дуелей та взаємних проклять.
- Ось чого я насправді щиро не можу дочекатись, - відповів він з холодним виразом обличчя.
Драко рухався повільніше. Герміона насправді не була жахливою танцівницею, просто сильно відставала через довгу відсутність практики та була збита з пантелику, знаходячись в обіймах когось фізично привабливого та дуже злого.
За годину вона вже могла слідувати за ним, і в них почало виходити танцювати у потрібному темпі без завдання шкоди один одному.
Нарешті він зупинився.
- Достатньо непогано. Починай думати про те, як використовувати цю плавність під час дуелі, - сказав Драко, прибираючи волосся з обличчя та витираючи лоб.
- Правильно. Я просто буду вальсувати у тренувальних залах у повній впевненості, що ніхто мене не помітить, - уїдливо сказала Герміона між важкими вдихами. Вона сильно спотіла. Волога сорочка неприємно охолоджувала спину. Пасма волосся прилипали до шиї.
Малфой виглядав свіжим та бадьорим. Вірогідно, у весь його одяг були вплетені чари, що регулювали температуру. Хоча він все ж таки трохи спотів.
Герміона потягнула себе за сорочку, щоб та перестала липнути до тіла, і наклала охолоджувальне закляття, перш ніж начаклувати склянку та трохи води.
- Це в твоїх інтересах, - холодно сказав він та дістав сувій. – Темний Лорд дедалі більше засмучується через ваші рятувальні операції. У нього вже є Сассекс, що працює над чимось, що ускладнить Спротиву життя. У мене немає доступу до цього підрозділу, але Орден повинен почати готуватись до того, що незабаром вони будуть не здатні врятувати всіх полонених.
Герміона важко ковтнула.
- Я й не підозрювала, що Долохов такий талановитий чаклун, - нарешті сказала вона.
- Він ним і не є, - відповів Драко, прикликуючи свою власну склянку води. – Тепер, коли більша частина Європи знаходиться в руках Темного Лорда, він може збирати разом доволі багато амбіційних вчених з невеликою кількістю етичних принципів. Ти ж розумієш, що Сассекс вже розширюється за межі виходження нових проклять. Що дійсно пришвидшує прогрес магічної науки – так це наявність піддослідних, з якими такі вчені можуть робити все що завгодно.
Герміона відчула себе так, неначе щось всередині неї зруйнувалось та залишило після себе лише пустку: 
- Я розумію… Гадаю, це не дивно. Подібні речі вже відбувались під час маглівської Другої світової війни.
Драко кивнув їй з втомленим виглядом.
- Звідки тобі відомо про Другу світову війну? 
Його очі жорстоко зблиснули.
- Як вже раніше згадувалось, я вмію читати. Чому б мені не вивчити цей період? Вочевидь, це той самий збірник п’єс, з якого Темний Лорд черпає своє натхнення. Пропрацьована пропаганда. Та ж сама тактика. Він вчиться на помилках Гітлера і не витрачає жодних ресурсів на росію, ретельно уникаючи прямого провокування МАКУПА якомога довше. Хоча я не знаю, що вони будуть робити, якщо він спробує порушити Статут секретності.
Герміона кивнула: 
- Ми намагались звернутись за допомогою, але, схоже, геноцид не є достатнім приводом для втручання. Інші країни повинні вирішувати свої власні проблеми, ти ж знаєш. МАКУПА – не захисники всього світу. Вони навіть не приймуть наших біженців. Принаймні, їм знадобиться декілька років, щоб оцінити ситуацію. Вони не прийняли навіть дітей. Схоже, існує занадто великий ризик перенести європейський екстремізм на їхню територію, і в нас немає жодних юридичних паперів для більшості неповнолітніх…
Її голос затих. Вона серйозно подивилась на нього: 
- Як ти гадаєш, Драко, ми зможемо перемогти?
Герміона хотіла почути відповідь від нього більше, ніж від будь-кого іншого. Рон, Гаррі, Фред, навіть Кінгслі або Муді… Вони всі будуть брехати або пропонувати вірити у краще. Але Драко Малфой не стане. Чомусь вона була у цьому впевнена. Він скаже їй те, що дійсно вважає ймовірним.
Він зітхнув та прихилився до стіни: 
- Хіба має значення, що я думаю? 
- Я живу у світі ідеалістів, але все, що я бачу, це лише число жертв, яке зростає з кожним днем. Я хочу почути думку того, хто дійсно знає реальний стан справ і не вірить, що оптимізм якимось чином збільшує шанси на перемогу.
- Ти чудово знаєш, що я вважаю твій Орден значною мірою ідіотським, - вираз його обличчя був гірким. – Хоча я помітив, що Шеклболт та Муді іноді роблять розумний вибір на користь стратегії, коли їм це сходить з рук.
Він багатозначно подивився на Герміону, і та відповіла йому тим самим не змигнувши оком.
- Я не бачу варіанту, за якого ви переможете, продовжуючи свою політику проти використання темних мистецтв. З іншого боку, йолоп Поттер досі живий. У нього найбільш неприродній талант до виживання, котрий я коли-небудь зустрічав. І сила також, якби він дійсно захотів використати її повною мірою. Якщо справа дійде до дуелі між Темним Лордом та Поттером, я дам Ордену один шанс з чотирьох, але лише виходячи з неймовірної вдачі Поттера. Якщо ж ми говоримо про тривалу війну… - він потер чоло. – Шанси на перемогу незначні. М’яко кажучи.
- Для чого ж тоді допомагати нам? 
Драко вигнув брову, і вираз його обличчя став стриманим на глузливим: 
- Не вважаєш, що ти того варта? 
- Ах точно, твоя троянда на кладовищі, - вона відвела погляд, злегка фиркнувши, і поправила одяг. – Отже, це заради мене ти дозволив вирізати ці руни на твоїй спині? 
Його очі на мить спалахнули, а потому він похитав головою.
- Тоді чому ж? – запитала вона, вивчаючи його.
Драко пильно подивився на неї, і вираз його обличчя похитнувся. Він виглядав озлобленим. Пораненим. Його очі кілька секунд оцінююче дивились на неї, потім його вираз обличчя знову став замкнутим.
- Не має значення.
Герміона почала було відкривати рот. Вона хотіла заперечити, сказати, що це дійсно важливо і якщо він припинить бути загадковим, то їй не доведеться ним маніпулювати. Але вона не могла цього зробити, і він це знав. Якими б не були його мотиви, він не довіряв Ордену, щоб той не використав їх проти нього.
Вони обоє знали, що Орден так і вчинить.
- Гадаю, так і є, - вона зітхнула та сіла, щоб перетворити свої туфлі.
Герміона вже збиралась йти, але, підійшовши до дверей, оглянулась на Драко. Він стояв, притулившись до стіни, і його погляд майнув в її сторону, коли вона обернулась.
- Не помирай, Драко.
Він пильно подивився на неї, перш ніж усміхнутись.
- Лише тому, що ти просиш, Грейнджер, - його тон був просякнутий сарказмом.
Він досі стояв, притулившись до стіни, коли вона зачиняла за собою двері.
Їхні вівторки складались із дивного поєднання танців та дуелей. Драко рішуче виснажував її тренуваннями до тих пір, поки вона не навчилась ухилятись та рухатись настільки плавно, наскільки йому хотілось. Він був правий, танець та дуель були корисні для навчання правильної реакції, і Герміона швидко це зрозуміла.
Цей факт трохи нервував її, коли вона усвідомила, що її рухи та техніка дійсно ставали дедалі більше схожими на рухи Беллатриси.
Вона майже вирішила, що стає непоганим дуелянтом, але Малфой ніколи не користувався лівою рукою. Їй було цікаво, як він змагається на дуелі, коли дійсно старається.
Іноді він приходив з помітними ушкодженнями, але завжди холодно відмовлявся від її пропозиції зцілити його.
Час, який вони проводили разом, ставав дедалі тривалішим. Дуельна практика переривалась кожні півгодини для невеликого відпочинку та регідратації. Герміона намагалась заговорити з Драко, але він майже не звертав на неї уваги, а коли відповідав на її питання, то, здавалось, брехав.
Іноді Герміону різко викликали до шпиталю, але Смертожери рідко проводили операції так рано вранці.
Напруга війни, здавалось, була нескінченною, неначе крихка рівновага могла зруйнуватись у будь-який момент. Напруга між Герміоною та Драко була такою ж.
До грудня їй здавалось, що навіть повітря між ними вібрує, коли вони разом. Злістю. Образою. Та відчаєм.
Драко ставав дедалі напруженішим. Здавалось, що стрес починає злегка ослаблювати його. Вона не була певна, впливав подібним чином лише стрес від війни або ж вона сама сприяла цьому.
Одного разу він прийшов на зустріч занадто блідим, з його лівої руки кровило. Драко ледь не відкусив їй голову, коли вона востаннє намагалась зцілити його, тому Герміона старалась не звертати увагу на його травми. Коли за півгодини кровотеча не припинилась, вона, нарешті, швидко ухилившись від прокляття, змогла накласти на нього діагностичне закляття. Їй знадобилось менше секунди на вивчення.
- Ти йолоп! – Герміона була вимушена відступити та зробити стрибок вбік, щоб уникнути швидкої та агресивної серії паралізаторів, яку він кинув у неї. – Ти не можеш ігнорувати укуси вампірів.
Герміона вистрілила півдюжиною проклять спіткання йому під ноги, і, поки він уникав їх, вона змахнула паличкою та змогла вцілити йому в чоло паралізатором.
Драко впав, і вона здивовано подивилась на нього, майже очікуючи того, що він раптом сяде. Дівчина була вражена тим, що їй дійсно вдалось влучити у нього. Потому їй прийшло в голову, що успіх, вірогідно, був більше пов’язаний з кровотечою, ніж з її дуельними талантами. Вона поспішно створила ще одну діагностику.
Він втратив занадто багато крові. Його вкусили кудись в передпліччя. Також вона розгледіла на діаграмі внутрішню кровотечу та відкриту рану на боці.
Герміона начаклувала ліжко та відлевітувала його на нього. Вона лише на мить завагалась, перш ніж сісти на край ліжка поруч із ним. Навіть знепритомнівши, Драко виглядав напруженим. Дівчина обережно протягнула руку та торкнулась його щоки. Потому вона провела кінчиком пальця між його бровами, намагаючись прогнати напругу з його обличчя.
Герміона промовила закляття, щоб розщібнути його мантію та сорочку, а потому за допомогою відпрацьованого закляття часткової левітації підняла його так, що він притулився до неї, і скинула увесь одяг з його плечей та рук. Його голова впала їй на плече, і вона не могла не помітити шрами від рун. Дівчина легенько провела по них пальцями та відчула холодну та невблаганну магію, розміщену в них. Вирізану у самій його сутності. Магія злегка вібрувала під її дотиком.
Його шкіра була неприродньо холодною.
Вона опустила його назад на ліжко та оглянула з ніг до голови. У нього був укус на біцепсі: два глибоких проколи, котрі Герміона швидко зцілила. Більш серйозну проблему спричиняв його торс, скалічений величезними синцями, котрі, як підозрювала Герміона, були результатом Експульсо, пущеного у нього з близької відстані. Можливо, вони були отримані у бою з Орденом минулої ночі. У нього була рана на боку, явно отримана давно, котра знову почала кровити через укус вампіра.
Дівчина прикликала сумку та витягнула звідти свій аварійний набір. Вона влила йому в горло декілька зіллів та взялась за зцілення рани на боку.
Драко був йолопом, і вона схолола від хвилювання, зрозумівши, що він не отримував жодного лікування. У минулому, коли вона зцілювала його, він був у чудовій фізичній формі.
Його руки та торс вкривали численні шрами, котрих раніше не було. Вивчаючи їх, Герміона могла сказати, що він просто ігнорував їх замість того, щоб йти до цілителя.
Можливо, він відмовився від послуг своїх попередніх цілителів після того, як вони не запропонували жодного лікування для рун.
Він сказав, що в нього з’явився інший цілитель. Кожного разу, коли вона пропонувала зцілити його, Драко наполягав, що у нього є хтось, хто потурбується про це.
Він навмисно поводив себе безтурботно.
Можливо, він робив це, щоб покарати себе. Можливо, вона відволікала Драко від його… цілі, і тому він карав себе. Герміона закусила губу. Можливо, він навмисно нехтував своїм фізичним станом, щоб зосередитись. Або ж… намагався перевірити фізичні можливості свого організму.
Дівчина старалась не зациклюватись на останньому варіанті.
Вона дістала мазь для синців та розмазала її його торсом, а потому почала промовляти закляття, щоб допомогти його шрамам трохи загоїтись та зникнути.
Впевнившись, що більше їй немає про що хвилюватись, дівчина взяла його руку, переплітаючи свої пальці з його, і притиснула тильну сторону його долоні до своєї щоки. Герміона зачекала, поки його шкіра почала повільно зігріватись та почало діяти зілля, що поповнювало кров.
Вона прибрала волосся з його обличчя та уважно подивилась на нього, обводячи поглядом його риси та спостерігаючи за тим, як на його обличчя повільно повертається рум’янець.
Коли Драко, безумовно, зігрівся, Герміона прибрала руки, наклала Очищувальні чари на його одяг та одягнула на нього сорочку та мантію. Його одяг був просякнутий темною магією, немов та була вплетена у саму тканину.
Дівчина вагалась, залишатись їй поруч із ним чи відійти на інший кінець кімнати, перш ніж привести його до тями.
Вона залишилась.
Герміона ледь встигла промовити закляття, як він скочив і, схопивши її горло, шпурнув на матрац, перш ніж вона встигла скрикнути від здивування. Його рука залишилась на її шиї, і вона відчула, як декілька шпильок впились їй в голову, коли він притиснув її до ліжка. Його очі були дезорієнтовані, але на обличчі застигла лють. Їх обличчя були всього за кілька сантиметрів одне від одного.
Вона помітила, як здригнулось його обличчя, коли він впізнав її, усвідомлюючи, що ось-ось задушить. Його хватка вмить ослабла.
- Якого біса, Грейнджер? – Драко оглянувся навколо та виглядав трохи зніяковілим, коли зрозумів, що вони знаходились на одному ліжку. 
Вона подивилась на нього знизу вверх, і серце її шалено калатало. Їй навіть в голову не прийшло, що він може ось так напасти на неї.
- Ти був поранений. 
Він відсмикнув руку від її шиї, і вираз його обличчя став лютим.
- Я ледь не вбив тебе. Чому ти знову лізеш не в свою…
Вона різко перебила його: 
- Можливо, ти якимось чином не усвідомив того, що я тобі вже сказала, але отрута вампіра – це антикоагулянт. У тебе були незначні внутрішні ушкодження після вчорашньої сутички. Ти стікав кров’ю зовні та всередині.
- Я б попіклувався про це, коли вважав би за потрібне, - сказав він, але його очі не зустрічались з її; вони перемістились нижче. Його рука посунулась вперед, і Герміона відчула, як великий палець ковзнув по її шиї.
Вона злегка здригнулась та відчула, як її шкіру поколює у тому місці, де його пальці торкались шиї.
- Невже? І хто ж тебе лікує? Тому що мушу зауважити, що зважаючи на нові шрами, що вкривають твоє тіло, вважаю твого нового цілителя шахраєм.
Його рука завмерла.
- Ти знімала з мене одяг? 
- Лише сорочку. Не дивись на мене так здивовано. Я цілителька, Драко. І я не вперше бачу тебе без сорочки.
Його очі спалахнули гнівом.
- Не зцілюй мене без мого дозволу! – його голос був схожий на низьке ричання.
Його лють була очевидною, але страх Герміони був зруйнований тим фактом, що у той же час він обережно повертав її голову, перевіряючи, чи не вдарилась вона через нього.
Герміона відчула, як кутик її рота злегка здригнувся, коли вона подивилась на нього. Він схилився над нею, стискаючи пальцями її підборіддя, продовжуючи повертати її голову з боку в бік та легко проводячи великими пальцями по її шкірі.
Її серце билось сильніше, ніж тоді, коли він раптом притиснув її до ліжка.
- Постарайся не помирати у моїй присутності, і я не буду робити те, що повинна. Я не хочу, щоб ти тренував мене, коли поранений. Ти і так про це знаєш, - її рука зімкнулась навколо його зап’ястя. Він підняв очі та зустрівся з нею поглядом, і вона серйозно подивилась на нього. – Найми собі цілителя, Драко. І дуже хорошого. Доплати йому, щоб той завжди був напоготові, і викликай його, коли поранений. Будь ласка. Прошу, просто використовуй цілителя.
Він просто дивився на неї, і Герміоні здалось, що її серце зупинилось від напруження. Її пульс тремтів під його пальцями, і вона дивилась, як його зіниці повільно розширюються, поглинаючи срібло райдужної оболонки. Тепло його шкіри проникало у неї, і вона відчувала його дихання на своєму обличчю.
Його обличчя майже непомітно стало ще ближче. Її серце билось так сильно, що вона навіть могла вирішити, немов Драко його чує. У неї перехопило подих, і вона міцніше стиснула його зап’ястя. Все навколо було теплим, і вони були так близько. Він був так близько.
Драко опустив голову ще нижче, поки їх губи майже не доторкнулись. Потому він розсміявся.
Він різко висмикнув свою руку з її та сів. Вираз його обличчя був холодним, як лід, і він глузливо подивився на неї зверху вниз.
- Невже ти дійсно думала, що я тебе поцілую? 
Герміона пильно подивилась на нього.
Закинувши голову назад, він гірко розсміявся: 
- Знаєш, мене трохи дивує, що людина, подібна до тебе, змогла так довго дружити з Поттером та Візлі.
Герміона здригнулась.
- Подібна до мене? 
Він подивився на неї зверху вниз та припідняв брову. Вираз його обличчя залишався безпристрасним, але вона помітила вогонь обурення в його очах.
- Хтось, у кого немає моральних та етичних принципів, яких у них завжди було у надлишку. Враховуючи праведність Поттера та Візлі, я очікував, що ваші ідеальні стосунки закінчаться під час війни.
Герміона втупилась у нього, і її губи здригнулись. Вона міцно їх стиснула. Він посміхнувся та злегка схилив голову набік: 
- Що? Невже ти вирішила, що я маю на увазі твою кров? 
Вона опустила очі. Вона не буде відповідати на правду. Нічого хорошого не вийде із визнання його правоти. Її безжалісність фактично поклала кінець її дружбі з Гаррі та Роном.
Герміона сіла та потягнула назад, щоб поправити шпильки, що втримували її коси: 
- Ти був першою людиною, котра назвала мене Бруднокровкою.
Драко з легкою недовірою похитав головою: 
- Але ти вже повинна була здогадатись, що ця війна ведеться не через чистоту крові.
- Я знаю, що це не так, - вона підняла підборіддя. – Але більша частина чаклунського світу, схоже, цього не помітила.
Він поправив мантію та знизав плечима. Його маска знову була на своєму місці: вираз обличчя байдужого аристократа. Герміона пильно дивилась на нього, намагаючись усвідомити ту глибоку суперечність, якою був Драко Малфой. Вбивця. Шпигун Ордену. Чистокровний аристократ. Любитель маглівської філософії та історії. Генерал Смертожерів.
Чим більше вона дізнавалась про нього, тим менше розуміла.
Він прихилився до узголів’я ліжка та уважно подивився на неї.
- Війна потребує очевидних ворогів. Когось, хто відрізняється від нас. Коли я кажу, що мене звуть Малфой, я одразу ж маю на увазі себе в контексті чаклунської історії. Прізвище Малфоїв має майже тисячолітню історію в Англії. Люди знають, хто мої батьки, дідусь з бабусею та прадід із прабабусею. У нас є величезний магічний родовід та коридори портретів, щоб нести та підтримувати спадок роду. Але ти… твоя сімейна історія занадто заплутала та ніким не відслідкована. Ніхто не знає, хто твої батьки, які генетичні хвороби ти можеш переносити або яким може бути твій магічний потенціал.
Він схилив голову набік та оглянув її з голови до ніг, немов оцінював кобилу.
- Дуже легко ставитись з підозрою до людей, про яких нічого не знаєш. Коли щось лякає, легко це зненавидіти. Маглонароджені зі своїм дурноватим одягом, електрикою та чутками про свою дивну зброю. Твої батьки – ось причина того, що чаклунський світ був вимушений жити таємно протягом кількох сотень років. Але в той момент, коли магли проявлять натяк на магічні здібності, ми одразу ж повинні розкрити обійми та привітати їх у нашому світі, щоб вони могли порушити наші традиції та викрасти наші робочі місця.
Герміона фиркнула та повернулась до нього так, щоб вони знову опинились ближче один до одного. Очі Драко на мить розширились, перш ніж він придушив своє здивування. Герміона скоротила відстань між ними та пильно поглянула на нього.
- Так ось чому ти ненавидів мене у школі, Драко? Тому що я збиралась вкрасти твою роботу?

Примітки до розділу: 

Арт: 


Автор Avandell «Мої таємні амбіції розбиті»:
https://64.media.tumblr.com/02f8ed23ffabe05caae127f6e5451c40/d15bb323486a1283-29/s1280x1920/2b77027000476f43556ba23fe3b23569f42f1b7e.jpg 
https://www.instagram.com/avendellart/
Категорія: Фантастика Кохання/ненависть, Драма, Даркфік, Гет, Фантастика, Hurt/comfort, AU, Фантастика, Фентезі, Пригодницькі серіали та фільми, Драма, Антиутопія, Військова тематика | Додав: bukashkabl | Теги: Відхилення від канону, психологічні травми, Розвиток відносин, #Таємниці/Секрети, складні стосунки, Ангст, перемога Волдеморта, au, Дарк, втрата пам'яті, Слоуберн, смерть другорядних персонажів, антиутопія, насилля, війна, жорстокість, сіра мораль, спогади, вагітність, жертви обставин, драма
Переглядів: 339 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Позитивне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Заковані | Manacled (44 Розділ)
Завантаження...