menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 18.04.2022 в 00:23
Фанф прочитано: 438 раз
Час прочитання:
Категорія: «Warner Bros», Фентезі
До фанфіку залишено: 2 відгуки
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Теплий вечір у холодному Нью-Йорку


18.04.2022, 00:23

Грейвс повністю одягнутий. Він тільки зняв пальто, бо знав, що йому буде занадто жарко. А все тому, що сьогодні він не один. Нарешті. Скільки днів та ночей він в’являв те, що відбувається зараз. Це були його найпотаємніші мрії, і тепер вони стали реальністю.

Його кімната більше не пуста. Він не проводить пізній вечір з келихом віскі в руках, ввімкнувши грамофон, який програє ліричні мелодії на фоні. Поки десь за вікном гуляє вітер, колихаючи вивіски у Нью-Йорку.

Так, він аврор. Дуже професійний аврор. Та що там говорити, він права рука Серафими Піквері. В його обов'язки входить боротися зі злом. Виловлювати темних чарівників. Але він далеко не святий. Він знає, що крім того, що йому подобається виглядати елегантно, він ще любить хлопців. Юних. Які зовсім недавно стали дорослими. Але всі ті, які бувають у його квартирі, зазвичай знають, що він від них хоче. Вони вже досвідчені. Деякі і справді втрачають розум від нього, але більшість просто хочуть грошей.

Кріденс же зовсім інший, він постійно дивиться вниз, боячись зустрітись очима. Зараз він також дивиться на підлогу, на якій і сидить. Грейвс знімає піджак, кладе його біля себе, на постіль. Залишаючись у білосніжній сорочці, поверх якої надягнута жилетка, та темній краватці. Настільна лампа горить аж на іншому боці від ліжка, тож нестерпне світло не заважає їм. Але Кріденс все одно не дивиться на Персіваля. Навіть у напівтемряві. Сором’язливість не покидає його.

Містер Грейвс не поспішає. Так, він міг би зробити з хлопцем все, чого так довго жадав. Ось же він - перед ним. Він міг би скористатися ним і викинути геть. Кріденс би нічого не сказав, він би дозволив зробити з собою все, що завгодно, просто знаючи, що це з ним робить Персіваль. Єдиний чоловік, якому він довіряє. Для якого він не пусте місце. Але Грейвс не може. Не хоче. Неначе цей хлопець за всі ці дні став чимось важливішим, ніж просто чергова іграшка. Йому хочеться насолоджуватися кожною хвилиною, кожним моментом. Йому подобається просто споглядати, як Кріденс сидить у його кімнаті, на підлозі, чекаючи наказів.

- Сядь ближче, - просить Грейвс, думаючи, що хлопець сидить занадто далеко. Він розставляє ноги, щоб Кріденс сів між ними. Той вагається, але виконує наказ. Він все ще соромиться, все ще не завжди знає, що від нього хочуть. Він все ще не звик потурати своїм бажанням. Він все ще не звик, що у нього є старший за нього коханець, який також має певні бажання. Дуже темні бажання. Як для хлопця, який виріс у притулку: де все магічне, то від диявола, як і тілесні втіхи, - то не дивно, що він навіть боявся торкатися себе.

А тепер ось прийшов додому до дуже статного, красивого, дорослого та впевненого чоловіка. Який може зробити з ним все, що завгодно. Але він навіть не проти, що і лякає його найбільше. Він навіть не буде чинити опір. То ж він сідає між ніг містера Грейвса. Той гладить його волосся, посміхається, радіє його слухняності.

- Мій хлопчик, - промовляє Персіваль. І відчуває себе п’яним. Але Кріденс діє набагато сильніше алкоголю. Його скромність, неумілість - це так сильно заводить. Грейвс відчуває, як твердіє його член, тільки від думки, що зараз він зробить з цим маленьким не-магом. Закон забороняє зв’язуватися з не-магами. Аврори повинні слідкувати за тим, щоб інші чарівники не порушували це ні за яких обставин. Але Грейвс настільки самовпевнений, що дозволив собі мріяти про не-мага, про бідного хлопця, якого нещадно б’є прийомна матір. Який не заслуговує всього того, що з ним роблять.

Йому потрібен хтось, хто буде піклуватися про нього. Хто буде говорити, що він особливий, що він красивий.

- Ти такий красивий, - промовляє містер Грейвс, перебирає його волосся. Так що хлопець розслабляється, насолоджуючись ароматом, що наповнює кімнату. Сам же Кріденс ніколи не користувався парфумом. Але Грейвс міг собі дозволити. Міг бути привабливим, пахнути екстравагантним ароматом, мати доречну зачіску, а не якесь посміховисько, що було на голові Бербоуна.

Хлопець трохи піднімає голову, дивиться на чоловіка, що також пильно споглядає за ним, торкається його щоки, гладить її, великим пальцем наближається до губ. Проводить ним по нижній губі.

- Відкрий рот, Кріденс, - ніжно наказує Грейвс тихим та низьким голосом, від чого хлопець почувається якось не так, як зазвичай. Він трохи відкриває вуста, але цього достатньо, щоб палець проник всередину. Звичайно, Персіваль хоче дістати член, хоче щоб цей чудовий ротик не-мага обхопив його головку, а потім взяв більше, до середини.

Але поки що Кріденс обхоплює у полон лише пальці Грейвса.

- Не бійся, я не зроблю тобі боляче. Ніколи. Я привів тебе у власний дім, але тільки для того, щоб тобі було добре. Я не хочу, щоб ми займалися такими речами на вулиці.

Взагалі, Грейвс би міг наказати Кріденсу встати на коліна прямо в тому провулку. Але хлопчик не заслуговує цього. Його перший раз, перший мінет повинен бути у більш затишному місці, а не посеред бруду, сміття та шуму вулиці.

Кріденс такий слухняний, хоч і дуже сором’язливий. Він, мабуть, ніколи не бачив член, крім свого власного. Але зараз він облизує пальці, якими Персиваль орудує у нього в роті. Він намагається зробити те, що від нього хочуть. Він хоче догодити. О, Мерлін, якби він тільки був чарівником, то містер Грейвс би забрав його до себе. Це б не були поодинокі зустрічі у темних закутках.

- Ти торкаєшся себе іноді? - Персиваль виймає пальці із такого солодкого роту, бажаючи, щоб Кріденс відповів, але той лише знову опускає очі. Тому йому доводиться торкнутися підборіддя хлопця, піднімаючи його вгору. - Тобі не потрібно соромитися мене. Це нормально, якщо ти відчуваєш бажання та торкаєшся свого члену. Нормально бажати отримати задоволення.

- Я... - Кріденс відчуває, як його щоки заливаються червоним. Він не може подивитися містеру Грейвсу в очі, тому що він, о Господи, він торкався себе минулої ночі. Мері Лу обіцяла йому, що покарає його, якщо дізнається, що він займається чимось соромітницьким. Але він чекав дуже довго, майже півночі, коли вже точно всі будуть спати. Саме тоді він закрив очі та обхватив рукою член. В його думках відразу з’явився містер Грейвс. Такий красивий та сильний, який завжди піклується, цілує ніжно на останок, має власний аромат та зникає настільки швидко, як і з’являється. Кріденс знає, що цей чоловік маг. А він повинен ненавидіти магів. Так говорить Мері Лу. Це знають всі діти у притулку.

Але він не міг думати ні про що інше, як про містера Грейвса. Про те, як він одного разу залишиться з ним і все не закінчиться лише поцілунком. І цей час настав.

- Твій член твердіє, коли ти думаєш про мене? - запитує більш точніше Персиваль.

- Так, - занадто тихо відповідає Кріденс, не хоче брехати. Він обіцяв, що буде говорити тільки правду, що буде хорошим хлопчиком.

Грейвса повністю влаштовує відповідь. Він знає, що цьому юному не-магу не потрібні гроші, що він не пропонує себе кожному чоловікові. Він не ходить у бар та не шукає собі коханців. Він такий чистий та невинний.

- Стань на коліна, - майже просить містер Грейвс. - Так тобі буде зручніше.

А сам приспускає брюки, а потім і труси. Кріденс же стоїть перед ним на колінах, абсолютно одягнутий. Він лише залишив верхній одяг у прихожій. Персіваль зручніше сідає на ліжко, проводить декілька раз по члену.

- Візьми його в руку. Я хочу, щоб ти не боявся.

Кріденс протягує руку невпевнено, наче йому наказали потримати дорогу фарфорову вазу.

- Ти ж хотів цього. Чи не так? Ти не говорив, але я помічав, що ти думав про те, щоб я залишився. Коли я питав чи знайшов ти дитину, то ти завжди хотів, щоб я залишився. Щоб зробив це з тобою прямо там.

- Так, - знову погоджується Кріденс.

Він торкається плоті, обхоплює її рукою, проводить вверх і вниз, але робить це занадто обережно.

- Ви хочете, щоб я взяв його в рот? - на щоках хлопця грає рум’янець. Напевно, йому було досить важко примусити себе так відверто запитати.

- Так, мій хлопчик. У тебе такий солодкий рот, що я не можу стриматися. Відчуваєш, як сильно я тебе хочу? Це тому, що ти особливий.

Кріденс нахиляється, розмикає вуста та торкається головки, він робить це так невпевнено, боязко, невинно, що Грейвс майже стогне. Він такий грішник. Як він може ловити темних чарівників, коли в його душі засіли такі темні сили, що через них він не може стриматися, спокушаючи юного не-мага, бажаючи взяти його? Без сумнівів, він вговорить Кріденса лягти з ним у ліжко, зняти те чортове лахміття, та розставити свої тонкі ніжки.

- Так, візьми його, - але зараз просить Персіваль, відчуваючи, як вуста хлопця обхоплюють його член. Як в роті Кріденса волого та тісно. Як той з усіх сил намагається тримати зуби подалі. У нього взагалі немає навиків, він не знає, що робити, він просто діє інтуїтивно, під впливом пристрасті.

Що тут говорити, маленький не-маг так сильно любить магію та чоловіків, які про нього піклуються, залічують ті страшні рани на руках і не тільки. Що ж, Персіваль готовий піклуватися. Та йому вже давно начхати на закон, що забороняє зв’язуватися з не-магами. Він готовий ризикувати кар’єрою. Готовий ризикувати всім. Бо інакше його життя стане пустим, якщо в його ліжку не буде Кріденса.

- Використовуй руку. Половина може вміститися у тебе в роті, іншу можеш торкатися рукою.

Кріденс знову обхоплює член містера Грейвса рукою, сам же намагається двигати головою вниз та вгору. Але в його діях немає ніякого ритму. Всі його спроби доставити задоволення виглядають незграбними. Але це тільки більше заводить Персіваля. Ця неумілість, сором’язливість. Знання, що його хлопчика ніхто і ніколи не торкався. Що він перший і єдиний.

Коли Персіваль відчуває, що наближається час екстазу, то встає з ліжка в повний зріст.

- Ти ж знаєш, що буває, коли чоловікам дуже добре? - він знову гладить хлопця по щоці. - Я хочу закінчити на твоє лице і в твій солодкий рот.

Кріденс лише не дуже впевнено киває, бо не може відмовити своєму спасителю. Він знову відкриває рот, але цього разу ініциативу бере містер Грейвс. Він тримає волосся Кріденса в руці, знову проникає у відкритий рот, але цього разу дозволяє собі двигати стегнами на зустріч хлопцю. Той абсолютно слухняно дозволяє брати знову і знову свій рот, хоч Грейвс і діє досить акуратно. Він не дозволяє собі загнати член в горло хлопця, не хоче, щоб той давився та плакав.

Декілька рухів і Персиваль відчуває оргазм. Сперма потрапляє прямісінько на невинне, почервонівше лице Кріденса, який навіть не торкався себе. Він думав тільки про те, як зробити приємно містеру Грейвсу.

- Вставай, - велить Персиваль. - Тобі також зараз буде добре.

Грейвс швидко пробирається рукою в штани хлопця, обхоплює член, який так сильно благає уваги до себе. Персиваль діє дуже впевнено. Так, що Кріденс майже кричить і стогне. Тому що йому занадто приємно.

- Містер Грейвс! - він кричить на всю кімнату, заливаючи руку Персіваля теплою субстанцією.

Грейвс тримає його, не дозволяє впасти після дуже сильного оргазму. Дістає паличку, щоб очистити Кріденса, а потім і себе. А вже потім вкладає хлопця у власне ліжко.
Сьогодні він нікуди його не відпустить.

Категорія: Фентезі «Warner Bros», Фентезі | Додав: MorsSanctorum | Теги: Гаррі Поттер, романтика, грейденс, Слеш, магія, маги
Переглядів: 438 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2 | Оцінка: 4.0/2
Ставлення автора до критики: Позитивне
Всього коментарів: 2
Описи ну дуже чудові, зачиталася. Мова ваша мені подобається, тож, може вернуся сюди, перечитаю.  biggrin  Спасибі за роботу, натхнення вам, авторе!! <3

1284
Дуже приємно отримати такий коментарій smile Він зробив мій вечір. Тепер я буду знати, що комусь можуть таки подобатися мої фанфіки))
0
avatar
Теплий вечір у холодному Нью-Йорку
Завантаження...