menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 19.01.2022 в 15:24
Фанф прочитано: 513 раз
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 0 відгуків
На жаль, нічого схожого не знайдено! Можливо автори забули додати теги до фанфіків. Нагадую, що варто їх заповнювати. Якщо ви вкажете однакові теги до всіх частин твору, у цій рамочці читачі зможуть легко усі знайти.
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Військові хроніки перероджених дівчат: Сага про патріотку Софію


19.01.2022, 15:24
                                              Сага перша.
                                            Магічне училище.


                                                  Глава 1

                                            Нові горизонти.

Моє імя Ганна Яременко я  1995 року народження на данний момент мені 28 років я Українка і  командир 345 танкової роти , а ще мене вбили  в останньому бою під Курськом,і я переродилася в іншому світі, але все по порядку.

В той день все було як зазвичай і не віщувало для мене як для досвідченого командира танкового підрозділу нічого поганого Та й що взагалі може статися на цій ділянці фронту ?  Наступальна операція на Курськ розвивається повним ходом, усі оборонні заслони Росіян в цьому місці  прорвані  Натовськими танковими батальйонами і все важке озброєння нашого противника знищене або виведене з ладу, а вцілілі підрозділи відступають хто куди під натиском об’єднаних сил, а моя танкова рота хоч і відстала, через деякі технічні проблеми, від авангарду першої Української армії, та рухалася від них на відстані п’яти кілометрів, хоч і не далеко але  все ж була вже не на передовій, тому коли в рації  пролунав вигук, Російські танки з права, я дуже здивувалася   і не могла зрозуміти звідкіля вони тут взялися, я б ще зрозуміла якби піхотинці, або партизани яких тут вдосталь, але щоб танки. Як взагалі їх можна було пропустити ? Але про це ніколи було думати Чотири ворожі машини  котрі взялися наче нізвідки відкрили по нам вогонь і ми почали стріляти у відповідь, дуже скоро два танки були знищені і один вивели з ладу , знесли їм гусениці на фіг, серед моїх машин втрат не було зовсім,але я не розслаблялася і вертіла перескопом на всі боки очікуючи можливого підходу нових сил противника , а тим часом бій продовжувався, пошкоджений танк ми накрили швидко, а вцілілий почав відступати, я почула повідомлення про це від свого радиста, але не звернула уваги, оскільки знала що це не на довго, що сталося потім я так і незрозуміла, пам’ятаю лише свист і все отямилася уже в якомусь темному місці, прислухавшись до себе і своїх відчуттів я зрозуміла що не маю тіла, а оскільки я давненько цікавилася всякою паранормальщиною та потойбіччям то відразу зрозуміла  що й до чого
  • Мда Аннушка якаж ти молодець .- Промайнули в моїй голові думки .- Загинути на полі бою невідомо від чого і як, це треба постаратися, тепер будеш безтілесним духом мотатися то тут то там
  • Хто сказав що так буде ?- Несподівано почувся чийсь голос
  • Га ? Що ? Хто ? .- Здивовано подумала я .- Щоб це могло бути, але через секунду дійшло Ти що бог ?- Скривившись запитала дівчина   оскільки не те що не вірила, скоріше не симпатизувала творцю, ставилася до релігій скептично, і взагалі не вважала для себе необхідним займатися подібними дурницями як віра, молитви і тому подібне, і йшла собі своєю дорогою
  • Ні не бог .- Відповів голос .- Ангел
  • А а а а а .- Протягнула я і роздратовано запитала  .- Його слуга ?А деж сам так званий  творець ? Де там наш всевидячий ? Всевстигаючий ? Чи який там він у нас ? .- Ганна розуміла що після таких слів її сто відсотково відправлять у пекло, але їй було все рівно, вона немала наміру плазувати перед божками і його прислугою, вимолювати для себе прощення, оскільки і так знала що це марно, зважаючи на її земне життя , та й не дуже її це цікавило 
  • Ангел відступник .- Дослухавши до кінця її тираду поправився голос
  • «Хм А це вже цікавіше.» - Промайнула  в голові у мене думка.
  • Несумнівався що тебе це зацікавить .- Наче прочитавши мої думки промовив той .- У мене для тебе є дуже цікава пропозиція, котра пов’язана з твоїми талантами.
  • Яка саме ? - Запитала я з цікавістю .- Уважно слухаю
  • Я перехопив твою душу не випадково.- Почав свою розповідь відступник .- Такі як ти кадри для нас падших вельми цінні, гріх було не скористатися таким шансом, також це непоганий для тебе варіант жити далі, але що разу  в іншому світі, при цьому ти будеш працювати на нас проти богів і ангелів , а якщо помреш то просто повернешся до мене, оскільки будеш прив’язана спеціальним заклинанням, і так що разу до безкінечності.
  • Тобто грубо кажучи  я буду кимось на зразок безсмертного воїна, котрий після поразки воскресає  ? .- Запитала я .- І наскільки я зрозуміла  якщо я помру в тому світі куди мене послали то вже більше туди не повернуся ?
  • Саме так .- Підтвердив ангел .- Можна сказати що ти будеш жити вічно, але при цьому служитимеш вищим цілям.
  • Можна подумати ?
  • Так звісно,думай скільки хочеш, у нашому з тобою розпорядженні ціла вічність
  • Добре я зрозуміла .- промовила дівчина і поринула у свої думки .- Що ж такий розклад подій дуже й дуже хороший, мало кому випаде жити вічно і мандрувати в інші світи, можливо навіть побуваю в тому  майбутньому  в якому є щось на кшталт зоряних воєн, було б цікаво повоювати на між зоряних кораблях, подорожувати на інші планети, ну а з іншого боку, наскільки я розумію весь час доведеться починати все заново, тобто з пелюшок, вчитися заново читати, писати, говорити, до того ж судячи з усього моє життя спокійним не буде, хоча хто його там знає, можливо виконавши місію і вціливши далі я буду доживати свого віку в тому чи іншому світі цілком спокійно. Хоча стривайте. Про що це я ? Що тут думати ? Я й так вже померла і якщо відмовлюся потраплю до цих садистів ангелів з їхнім божком, от такого точно мені непотрібно, краще вічно перероджуватися, чим пектися .- Добре я згодна .- Вже в голос промовила капітан.
  • Чудово Іншого я й не очікував .- Промовив ангел .- Я міг би почати інструктаж, але це ще не все, завдання на яке я тебе відправляю не таке вже й просте, самій тобі буде складно впоратися, у світі в якому ти переродишся існує магія, тому я збираюся наділити тебе найсильнішим чаклунським  даром, але навіть цього буде замало, тому я вирішив дати тобі в допомогу одну ексцентричну особу з її генієм ти точно впораєшся .- На цих словах щось клацнуло, немовби пальцями, і в туж секунду почувся ще один голос
  • Ай чорт Я облажалася і схоже в останне .- Голос був тонким дівочим, скоріш за все це була дівчина – підліток припустила Ганна 
  • Вітаю на небесах Доктор Шепард .- Промовив ангел
  • Дякую  .- Буркнула дівчина непривітним тоном, її ніскілечки не зачепило те що вона мертва, а от провал експерименту схоже її роздратував, що і доводили її наступні слова .- Щеб трохи і все вдалося, от жеж і потрібно було мені відволікатися в най непідходящий момент, ех пропала така хороша задумка .- І вже до ангела .- Ну і куди мене тепер в пекло чи в рай ?
  • А ти б сама куди хотіла ? .- Зацікавлено запитав ангел
  • Та по фігу .- Чесно зізналася дівчина .- Все рівно тепер на винаходи можна забити.
  • Ну тоді я тебе порадую, в тебе є шанс переродитися в іншому світі зі всіма твоїми знаннями і  оскільки він трохи відсталий досягти  на науковому поприщі небувалих висот, але при цьому ти маєш виконати моє завдання
  • А якщо я провалюся  ? - Зацікавлено запитала дівчинка 
  • Переродишся в іншому світі в який я тебе пошлю, і так до безкінечності, щоб ти розуміла ситуацію краще то знай я ангел відступник, я і мої товариші боремося проти вищих сил, намагаємося допомогти кинутим богом  на призволяще світам, котрі на жаль в силу нашої боротьби іноді  перетворюються на поле бою.
  • Окей я згодна .- Ні краплини не вагаючись вигукнула дівчина .- Якщо в мене лишаться всі мої наукові знання тоді я в ділі.
  • Ого так швидко .- Здивувася ангел .- Хоча правильний вибір, наші противники дуже сильно не люблять тих хто живе наукою,навіть сильніше ніж атеїстів, вони нічого від них не отримують, в духовному плані, і це їх бісить.
  • Добре я зрозуміла, готова розпочинати.
  • Чудово, тоді слухай, завдання будеш виконувати не сама а в парі. Ганно відрекомендуйся.
  • Капітан Яременко Збройні сили України    командир 345 танкової роти .- Подала я голос
  • О військова  .-  Зацікавлено промовила вчена .- Та ще й Українка, вітаю союзнице. Тебе з якого року занесло сюди ? 
  • 2024 рік .- Трохи здивована таким питанням відповіла я
  • О зрозуміло Я так приблизно і подумала, я з 2036 .- Радісно вигукнула дівчина, і додала .- Щоб тобі була зрозуміла суть питання я посню, війна з Росією закінчилася у 2025 му повною перемогою об’єднаних сил, до 2026 тривали незначні локальні конфлікти,в основному з партизанами, а от після з ваших вже ніхто не гинув, тож неважко здогадатися що нас витягли з різних часових проміжків, очевидно у цих жевжиків поняття часу відсутне, хм цікаво, цікаво, потрібно буд подумати про це все в іншому тілі.  
  • О то чудово .- Радісно вигукнула я .- Слава Україні.
  • Героям Слава .- Відгукнулася Американка і додала .- Героям об’єднаних сил слава.
  • А ти як загинула ? .- Запитала я хоча здогадувалася.
  • А Невдалий експеримент .- З розчаруванням в голосі промовила дівчина .- Померти в 17 ще те задоволення
  • Не більш ніж в 28 .- З гіркотою в голосі промовила я .- Прошляпила того хто підстрелив мій танк і головне навіть незрозуміла що то було.
  • Ну буває.
  • Чую що ви познайомилися .- Несподівано подав голос ангел .- Тож почнімо Світ в який я вас збираюся закинути стоїть на порозі першої світової війни, але вам не потрібно їй перешкоджати,та й не вийде. Ваше основне завдання полягає в тому щоб обєднати той світ будь якими засобами в одне ціле і припинити кровопролиття  , змусити всі народи співпрацювати один з одним.
  • І як нам це зробити ? .- Здивовано запитала я.
  • Для цього,я  додатково  я  прикликав Доктора Шепарда, це завдання для її кмітливих мізків, на ній буде технічна і  технологічна складова. Твоє ж завдання битися на полі бою, будувати стратегічні плани  і привести всіх до остаточної  перемоги, також хочу вам повідомити що наш противник в якості кари закинув туди  одного Японського офісного планктона, затятого атеїста, у котрого теж саме завдання, але трохи в іншій формі, його завдання привести свою країну аналог Германії до перемоги і тим самим досягти миру, але на жаль цього не буде, його заздалегідь поставили в без виграшне становище, тож потрібно людині це пояснити і запропонувати свою допомогу
  • І навіщо богу це робити ?- З цікавості запитала Я
  • Щоб Японець зламався і повірив
  • Мда Дурний план ,і як на мене то завідомо програшний, хоча якщо чесно ваша ідея теж така собі.
  • А я й не повинен думати за вас, і вигадувати план, я лише розповів про основні деталі, решта на вас, але було б непогано якби Японець дожив до старості і  помер своєю смертю  в разі вашої поразки, така особистість нам знадобиться.
  • Ем. Незрозуміла.
  • А так забув сказати, одна з умов яку йому поставили це вижити незважаючи ні на що, після чого його зв'язок з тим хто його туди закинув буде розірвано,і його може перехопити хто завгодно, якщо він помре в бою то цього не станеться  і він повернеться до свого так званого  наймача, а мені б дуже не хотілося цього.
  • Окей я зрозуміла .- Подала голос Американка .- Першочергове завдання  обєднати весь світ, не допустити гибелі тамтешньої Германії, а також допомогти нашому товаришу по не счастю дожити до кінця життя, не дати загинути на війні чи під час місцевого Нюрнбергзського процесу
  • Мдааа Влипли ми .- Протягнула я .- Завданнячко не з легких, хоча я не скаржуся.
  • Не бійся союзнице у мене в технологічному плані уже  є дещо на думці .-  Промовила Американка а в її голосі відчувалися лукаві нотки і іще щось від чого в мене б побігли мурашки по тілу якби воно у мене було 
  • На додачу до всього повідомлю вам що не зможу зробити так щоб ви опинилися поряд одна  з одною, цьому перешкоджають вищі сили, але я постараюся щоб ви народилися в одній країні нею буде Російська імперія незадовго до її розвалу
  • Та ну блін .- Скривилася я .- Ви серйозно ? Може в якусь іншу країну ?
  • Ви будете Українками, або як звуть її аналог там, Галичанками
  • Ну це вже трохи краще .- Погодилася я .- Можна детальніше ?
  • Так В основному  історія ваших країн майже не відрізняється, є звісно  незначні нюанси такі як магія, про яку я вам уже говорив, але її вплив на історію не дуже відчутний 
  • Стривайте Магія ? .- Перервала його Американка .- мені про це  ще невідомо.
  • А так Вибачаюся Вилетіло з голови Але тепер тобі це відомо
  • Можна подробиці по ній ?
  • Основне буде завантажено  прямо в голову при переході, решту будете шукати в книгах того світу
  • Добре
  • Продовжую Окрім того що у вашому новому  світі існує магія, відмінності ще полягають у тому що перша світова почнеться  у 1922 му році  і почне її не Германська імперія а ряд країн котрі заздрять їй і бояться, Француазська Республіка та Альянс Ентент ну а пізніше і Дакійське князівство, але ці країни діють не самі,  за кулісами стоять  США та Брити котрі на той момент не планували відкрито діяти про Імперії  На рахунок Російської Імперії, у вашому світі ця держава розпалася у 17 му році в наслідок невдалої для неї  першої світової війни, в цьому ж вона проіснувала довше але переворот відбувся перед нею у 1921 му, посприяли цьому США і Брити вони і привели до влади комуністів на чолі з їхніми керівниками і потім коли їхня влада у країні зміцніла, вони несподівано вдарили у 1926 му році по Імперїі  коли здавалося що перемога вже близько, це і стало вирішальним моментом в її розгромі  у майбутньому
  • А що Україна ? Себто Галичина .- Запитала я перервавши відступника  .- Чому не виникла Дерикторія ?  Де сталася помилка ? Я так розумію другорядне завдання полягає в тому щоб Комуністи не вдарили по Імперцях ?
  • Зачекай зараз дізнаєшся, якраз хотів перейти до цього. Справа у тому що в цьому світі на відміну від вашого, Російська Імперія на окупованих землях Галичини, та інших націй, майже від початку проводила набагато м’якішу політику по відношенню до цих народів, через це особливих виступів проти Імперського режиму не було, а народ у своїй більшості  хоч і пам’ятав своє минуле, але про такі речі було заведено говорити пошепки , тіж  хто все ж наважувався відкрито протистояти, через свою нечисленність,  були на особливому рахунку у Царської охранки,та були відомими особистостями  , тому коли до влади прийшли комуністи, мабуть  всі подумали що це на краще,що можливо їх звільнять з під Імперського іга але  на жаль це було само надіяно,та поки народи це зрозуміли все було скінчено.
  • Зрозуміло .- Тихо промовила я і почала в голос думати  .- Отже щоб не допустити краху імперії потрібно не допустити краху Галичини з її нечисленними відкритими лідерами, питання тільки в тому як це зробити щоб усе пройшло успішно і закріпити перемогу .
  • Як я тобі вже казала  я щось вигадаю .- Промовила Американка .- Можливо щось таке що буде пов’язано на магії, якусь нову для того часу  технологію, в мене уже зараз є деякі думки з цього приводу, але тільки будучи на місці і розібравшись у всьому, у всіх магічних аспектах, лише тоді  я зможу  щось зробити
  • Непогана ідея .- Похвалила я її .- А на моїх плечах схоже буде лежати спроба розворушити  повстання, що ніяк не легше. До речі а розповідати   про те хто я  можна ?
  • На твій розсуд .- Коротко відповів ангел.
  • Окей я подумаю над цим, якщо не буде інших варіантів то доведеться , хоча не знаю чи мені повірять ,довести ж то цього я ніяк не зможу, загалом точніше зрозумію коли роздобуду більше інформації .
  • Чудово .- Промовив відступник .- І на сам кінець В тому світі Японця знають під іменем Тетяна фон Дегуршаф.      
  • Пффф .- Це пирхнули ми обоє ледве  стримуючи сміх .- Ви серйозно ? Його в дівчинку переродили ? .- Питала я 
  • Та ладно   Оце то да  .- Вторила мені ледве стримуючи сміх Американка .- Уявляю як йому, вірніше їй там. У ваших колег добре почуття гумору.
  • Нас хоч хлопцями ви не плануєте зробити ?- Трохи з осторогою запитала я.     
  • Ні Це вам ні до чого.
  • То добре . – Полегшено промовила я.
  • Вас переродять за 8 років до народження Дегуршаф, за цей час ви маєте навчитися багато чому і пізнати свій новий світ,оскільки часу в вас обмаль ти Ганно в найкоротші терміни  маєш стати відмінним магом, сил у тебе буде стільки ж скільки у Дегуршаф, а ти Кароліно маєш досягти наукових вершин набагато швидше ніж в цьому світі.
  • Та це і так зрозуміло .- Промовили ми в унісон.
 
  • Чудово І на сам кінець. При переході в новий світ  я завантажу вам в мозок певний відсоток ключової інформації котра стосується в основному Японця з його подвигами,де і в який час він зявиться та що зробить   а також географічні данні з назвою місцевих країн та ще деякі певні основні нюанси, решту інформації будете шукати на місці, після прибуття.
 
  • А чомуб не надати нам  відразу всю необхідну  інформацію.? – Здивовано запитала я .-  Навіщо такі труднощі ? 
 
  • Справа в тому що мозок новонародженої дитини може не витримати такого навантаження,оскільки інформації і справді багато, тому краще не ризикувати.
  • Зрозуміло.
  • Готові ?  
  • Стривай .- Спохопилася я .- А як ми з Американкою пізнаємо один одного в тому світі ? Наші тіла, обличчя та й  імена будуть геть інші Не будемож ходити й питати в усіх зустрічних науковців чи магів чи ти часом не моя перероджена супутниця? До тогож всяке може статися   і нас занесе не туди куди потрібно, абощо.
  • Слушно. Слушно. Союзнице .- Погодилася зі мною Американка
  • Добре зауваження .- Промовив відступник .- Та його легко вирішити.  У вас обох на лобі по середині буде добре видна пляма у вигляді блискави, щось на зразок родимки.
  • Хах .- будемо обоє Гаррі Поттерами розвеселилася від цього Кароліна
  • Точно .- Погодилася  я з нею
  • На рахунок Дегуршаф то ви пізнаєте її досить легко. Вона буде там досить відомою, плюс вся інформація як я вже казав буде завантажена вам у мозок .
  • Добре Якщо це все то думаю можна починати.
  • Так все Приготуйтеся 3.2. 1 . 0 пішли, відразуж після цього в мій мозок рікою потекла інформаці, образи, обличча невідомих мені людей, а головне 11 річної дівчинки котрою якраз і була Дегуршаф а потім  мої очі різануло світло і почувся дитячий плач, стоп цеж мі плач дійшло до мене через декілька секунд, і в туж мить я почула навколо чиїсь голоси .
  • А ну подвимось хто тут у нас, ага у вас дівчинка поздоровляю .- Промовив перший чоловічий  голос, очевидно це лікар який приймав пологи  подумала я
  • Дайте її мені .- Попрохав ніжний жіночий голос, думаю це моя теперішня мати промайнула думка в моїй голові, після чого мене поклали біля неї і та почала розглядати моє обличчя а я її, це була   молода 19 річна дівчина з приємною на вигляд зовнішністю, у неї були сині очі та чорне як смоль волосся і дуже гарна посмішка, від цієї посмішки я навіть забула на мить навіщо мене послали в цей світ, так вона мене заворожила.
  • Як ви її назвете? - Запитав  лікар.
  • Софійка .- Ніжно промовила дівчина .- Софія Анатоліївна Солоненко.
  • О призвіще на Білоруський лад .- Це вже непогано промайнула в мене думка в голові .- В минуломі житті теж саме було, нарікань нема, залишилося тепер дізнатися який зараз точно рік, де я мешкаю і інші нюанси, а поки що я посплю .-  Останее що я почула перед тим як мої очі закрилися голос лікаря .
  • Мадам дівчинка заснула покладіть її в колиску, вам теж треба відпочити.

Після мого переродження минуло півроку, за цей час партизанськими методами я дізналася що зараз 1908 рік,а місцем мого народження є Київська Губернія , котра входить до складу Російської імперії,трохи пізніше коли я підросла та опанувала місцеву грамоту то знайшла в домашній бібліотеці історичні  книги де розповідалося про те що раніше Київ був столицею величної Козацької держави під назвою Галичина,аналога моєї України , що мені в принципі до переродження і так було відомо.
  Щож до дати, то  похибка в 5 років мене трохи збентежила, очевидно наш противник постарався, але то нічого, до революції 1921 року лишилося ще 13 років, а за цей час, якщо не буде великих перешкод, з тими магічними талантами якими мене наділили  я далеко піду і багато чого встигну зробити, все ж таки перевірка здібностей  буде в 1915 році   плюс  ще 6 років  буде   у запасі, а за цей час я встигну стати Юнкером, закінчити військове училище, зібрати вірних друзів, деяких можливо посвячу в свою таємницю, якщо випаде така нагода, в найкращому випадку зустріну Американку, цікаво як вона там, головне щоб все з нею було у порядку.  Створю без поспіху свій власний магічний батальйон, не гірший ніж у Дегуршаф і коли прийде час розвернуся на повну. В кращому випадку розіб’ю червоних  в  гіршому звільню Галичину, ну  а в зовсім поганому відіб’ємо пару міст і утворимо республіку,а далі буде видно.   Так мислив мій стратегічно тактичний розум. Що правда я поки що сама не знала як це все провернути і сподівался що у майбутньому з більшою кількістю інформації мені стане все більш менш зрозуміліше, а поки що я збиралася діяти як зазвичай, тобто імпровізувати.   
  Також  я дізналася що моя матір походить з сімї військових - магів, а її батько ,  мій дідусь,Коваленко  Ігор Федотович, п’ятдесяти річний сивіючий бойовий офіцер повітряно – магічних військових сил  Російської імперії носить генеральське звання і  є  керівником Київського  військового магічного  училища, що для мене було ну просто подарунок долі. З таким дідусем проблем з вступом точно не буде,для цього докладу усіх зусиль, постараюся підготуватися, покажу на що я здатна і словом і ділом. Ще одним плюсом було ще те що мої предки як по материнській так і по батьківській лінії були нащадками козаків, представниками Галичини  і наскільки я довідалася з тих нечисленних розмов котрі велися при мені, або були підслухані, їм було боляче знаходитися під гнітом Московського царя. Сподіваюся на бік комуністів вони не перейдуть, проскакували в моїй голові такі бентежні думки, але в принципі то неповинні, мають відразу ж  зрозуміти самі що й до чого,бо  наскільки мені було відомо з тої інформації, котра опинилася в моїй голові завдяки маніпуляціям відступника, в плани комуністів не входило залишати магів у живих чи на свободі, оскільки останні були поза межами ідеології комуністів, котра не визнавала ні самих  магів ні їх незвичайні сили, та й з іншими моїми рідними за тою ж ідеологією вони  можуть вчинити не дуже гарно, ба навіть розкулачити і звинуватити їх у всіх смертних гріхах, оскільки так вийшло що моя сімя володіла просторим  дво поверховим будинком,маєтком, котрий був побудований колись давно,ще в часи славного козацтва, не був відібраний з якихось причин Російською Імперією  і на данний момент був закріплений за моїм дідусем.
  Маєток був побудований з цегли  у західному, Французькому  стилі, і зовні дивився дуже й дуже гарно, та презентабельно.
Біля входу в будинок знаходилися два мармурові скульптурні леви, перед будинком — красиві ажурні ворота, за воротами — круг з бузком, клумби з квітами, особливо багато було білих півоній. У дворі біля будинку росло багато великих лип та фруктових дерев
що ж до того що було у середині то на першому поверсі відразу за передпокоєм знаходилася простора їдальня, велика домашня бібліотека, вітальня де зазвичай приймали гостей та проводили чаювання, на другому поверсі було розташовано ще п’ять  кімнат для нас та заселення  можливих гостей,так звана велика зала з піаніно котра слугувала для різних цілей зокрема і для сімейних зборів на які мене часто не запрошували,   один туалет та дві ванні кімнати На рахунок оздоблень у середині будинку, то тут не було нічого надзвичайного, в порівнянні з тим що було у будинках Януковича та Пшонки , все було в межах норми,у міру вишукано, ніякого засилля ікон, картин,чи золотих батонів, та іншого непотребу, в моїй сімї таке не практикувалося, на першому поверсі висіли та стояли  поодинокі   витвори мистецтва, переважно    у Галицькому стилі, теж саме було і в коридорах  другого поверху.  Плюс у нас ще був флігель де мешкали декілька слуг та служниць котрі допомагали матері по господарству, вона хоч і виросла у таких пишних умовах , але з дитинства виховувалася моїми дідусем та бабусею  у більш менш  суворих рамках , та була привчена до того що слуги слугами, але й ми повинні уміти  працювати по дому, а не тільки грати на піаніно  
   До речі варто зазначити що мене не раз і не два  пробували навчити грати  на піаніно але на мій привеликий жаль  ні чорта не виходило, тому  дуже скоро від цієї ідеї відмовилися, а от моя теперішня мама дуже добре уміла на ньому грати і іноді влаштовувала нам домашні міні концерти, котрі я з задоволенням слухала .   
  Родина мого батька була теж не з бідних, і хоча їм у спадок будинку не перепало, за декілька поколінь до цього вони  зуміли вибитися в люди налагодивши потрібні зв’язки, та стали більш менш гарними купцями З мамою батько познайомився ще у ранньому дитинстві, оскільки  їхній будинок був тут неподалік, словом вони були друзями дитинства і як це не парадоксально звучить по досягненню моєю матірю 16 річного віку, батько, а йому тоді було 19  зізнався  моїй матері у коханні і зробив їй пропозицію  а вона незмогла відмовитися, оскільки сама була в нього закохана, через рік у них народився мій брат Володимир а ще через рік я.  

Тож самі бачите прихід комуністів не був на руку ні їм ні мені…
 



 
Категорія: Американські фільми/серіали Американські фільми/серіали, Повсякденність, Кохання/ненависть, Навчальні заклади, Аніме, Романтика | Додав: Максим_Фенікс
Переглядів: 513 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Позитивне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Військові хроніки перероджених дівчат: Сага про патріотку Софію
Завантаження...