menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 29.11.2021 в 00:25
Фанф прочитано: 252 рази
Час прочитання:
Категорія: Поезія/Лірика
До фанфіку залишено: 0 відгуків
На жаль, нічого схожого не знайдено! Можливо автори забули додати теги до фанфіків. Нагадую, що варто їх заповнювати. Якщо ви вкажете однакові теги до всіх частин твору, у цій рамочці читачі зможуть легко усі знайти.
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Терези Феміди


29.11.2021, 00:25

 

Всі ми звикли вважати, що Феміда – незряча
(Аксіома дійшла ж бо з найдавніших часів!
Та й історія, цим прецедентом багата,
Не спростовує цих, давно істинних, слів…)
Та хіба ж справедливість може бути сліпою?
Не бачачи суті, рубати з плеча?
Судити з почутого? Нехай навіть факти
Доведені кимось, хто їх вивчав!
Навіть якщо божественна мудрість
Може вловити найтонші нитки
Хитросплетіння «причина – і наслідок»,
«задум – і план», «виконання – мотив»?..
Справедливість не може не дивитися в душу!
Щоб знати приховане і очевидне,
Щоб зважити все і порівняти,
А вже потім сказати, хто чого гідний!
Напевно, в розкопках, аналізі текстів,
Щось не так зрозуміли і наплутали ми…
Залишки статуй, мову їх жестів
До кінця усвідомити ми не змогли…
***
Дивлюсь на зображення древнє античне –
І хитаються раптом основи основ,
Бо інтуїція шепче дещо незвичне:
«Так виглядати може тільки Любов».
І справді, в єднанні своїх іпостасей,
Така різна, мінлива, та насправді сліпа,
Не очима, а серцем світ вона бачить,
З нею логіка всяка завжди відступа.
При цьому традиції древній не зраджує:
Незмінно на шальках своїх терезів
Вона вміло й натхненно щоразу зважує
Співвідношення наших вчинків і слів.
Адже для того, щоб присудити
Кожному те, хто чого вартий,
Достатньо підсудного їй наділити
Ношею в міру, на яку хто з нас здатний.
І бачити душі при цьому не завжди
Для справедливого рішення треба:
Залежно від того, які вони чисті,
Комусь це – як вирок, а комусь – дар із неба.
Ось і виходить, що з древніх часів
Людство несе незмінно й понині
Зняту з шальок розхитаних терезів
Чисту Іскру цієї богині.
А від того, в яку потрапила душу,
І залежить уже, чим буде горіти:
Полум’ям пристрасті, азарту і ревнощів –
Чи в ніжності тихій ледь-ледь буде тліти.
Вогнищем сили і деспотизму,
В якім запросто можна і спопелити –
Чи гарячим багаттям самопожертви,
Де, горівши лиш раз, можна більш не злетіти.
Вогником трепетним свічки в вікні,
Що й від подиху може непомітно гаситись –
Чи манливим сіянням в сигнальнім вогні,
На який прийдуть сотні – та не схочуть лишитись.
Вогнем у печі, що незримо тримає
Єдність уже кількох поколінь –
Чи в жерлі вулкана, що все вивергає
Лаву диких емоцій і поклонінь…
***
Іскри падають досі на різні грунти
Наших темних і світлих розхристаних душ:
Комусь легко нести, комусь тяжко тягти –
Та кожен отримав свій куш.
І може десь там, у примарнім Ефірі,
Де блукають ще тіні античних богів,
Афродіта й Феміда знову грають у шахи,
Де ставка у грі – доля тих терезів…
 

Категорія: Поезія/Лірика Поезія/Лірика | Додав: SnigovaKoroleva
Переглядів: 252 | Завантажень: 0 | Оцінка: 5.0/1

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Терези Феміди
Завантаження...