menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 05.03.2022 в 01:17
Фанф прочитано: 508 раз
Час прочитання:
Категорія: Слеш
До фанфіку залишено: 0 відгуків
На жаль, нічого схожого не знайдено! Можливо автори забули додати теги до фанфіків. Нагадую, що варто їх заповнювати. Якщо ви вкажете однакові теги до всіх частин твору, у цій рамочці читачі зможуть легко усі знайти.
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Ханахакі, або як позбутись цвіту кохання


05.03.2022, 01:17
Вересень. Цього року обіцяли теплу й сонячну осінь, а на справді ... Ізукі впевнився, що вірити прогнозам погоди безглуздо. Скільки разів він їм вірив і скільки раз вони його підводили. І ось тепер его знову підвели. Всі. 


Вони з Бакуго разом ще з часів університету, він як вчора пам'ятає, як признавався своєму другу дитинства. Як він боявся, і йому здавалось, що ось-ось впаде непритомним від хвилювання, він чудово пам'ятає ту радість, коли тепла рука хлопця, майже не торкаючись, погладила його по щоці та всміхнувся. Безліч метеликів зірвались у нього в животі в той момент, а зараз стоячи в теплому светрі, мокрими від дощу волоссям і дивлячись в вікно хлопець відчував як кожен метелик, один за одним, повільно вмирає, а в його шлунку утворюється ціле кладовище. 

Ізукі приклав свою руку до холодного стікла і притулився до нього чолом. Юнак спостерігав за тим, як Бакуго цілуючи якогось невідомого парубка, залізає в машину. Посміхаючись. Ізукі вважав він може так   посміхатися лише йому. Який же він був наївним. Боковим зором помічає, що рукав светра зіслизнув і тепер половина малюнка на його зап'ястю була видна. Здригнувшись відступає від вікна і хутко дернув рукав назад. Зеленоволосий завмер на декілька секунд, а слідом опустив рукав до самого ліктю. Присів прямо на підлогу навпроти вікна він починає роздивлятись цей знак. Малюнок появився ще 3 місяці назад. Це була ромашка, що виросла по самому центру зап'ястя, довкола якої, неначе браслет, обвилась тернова гілочка і з кожним днем вона пускала нові гілочки. А на цю мить ромашка по центру дуже сильно пульсувала і боліла, а шкіра довкола теренів злегка припухла. Мідорія зі свистом видихнув, піднявся з холодної підлоги й направився до журнального столика по центру вітальні. І як тільки в його руках опинились сухі серветки з бутона тут же почала повільно текти густа кров. Хвилину спостерігав за тим, як по руці стікають каплі крові, він різкими рухами почав її витирати, залишаючи кроваві розводи. Для нього це вже була буденна процедура. 

Перебинтувавши свою руку і зібрав використані серветки поніс їх в смітник, що стояв на кухні. Заодно поставив чайник. Пройшло п'ять хвилин і кухню заповнив запах свіжозвареної кави. Всівшись навпроти великого вікна, на підвіконні якого вже давно почали в'янути ромашки. Він дивився на них і згадував ті дні, коли все було прекрасно. Так же прекрасно, як раніше були прекрасні ці квіти. 

 
Категорія: Слеш Слеш | Додав: Horomias
Переглядів: 508 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Обережне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Ханахакі, або як позбутись цвіту кохання
Завантаження...