menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 09.03.2022 в 19:06
Фанф прочитано: 737 раз
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 0 відгуків
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Цей неймовірний світ!


09.03.2022, 19:06
Ніч. Дощ. Вогні ліхтарів і фари машин освітлюють вулиці міста. Автомобілі несуться на великих швидкостях, обливаючи бідних пішоходів хвилями води, більшість магазинів уже закривались, тому люди , яким не пощастило знаходитись на вулиці в таку погоду спішать додому в теплі квартири, щоб висушитись і забути про це.
Серед всіх цих людей знахожусь я. Абсолютно звичайний, середньостатистичний житель колишнього СНД, який майже цілими днями сидить вдома і заробляє на життя фрілансом, а вільний час зависає на форумах, дивиться аніме і грає в відеоігри. «І коли все пішло не так?» - подумав я, підставляючи своє обличчя під дощ- «Колись, коли я був підлітком, я був більш соціально активним, і більше виділявся серед інших, а зараз… Я такий же, як і мільйони інших людей. Хотів би я повернутись в минуле, щоб пережити всі ці моменти…»
Від сумних думок мене відволікла вібрація і рингтом мого мобільника. Я відповів на дзвінок.
-Хей, Коль, як справи? Це Антон. Ми тут збираємось влаштувати вечірку в честь річниці закінчення університету. Чекаємо саме тебе! Ну як?- це був Антон, мій колишній однокурсник. А я вже й забув, що сьогодні річниця нашого випускного…
-Добре, я прийду. Куди їхати?- спитав я.
-В центр міста. Знаєш ресторан «На площі»?-
-Ніколи там не був, але бачив. Скоро буду- я скинув трубку.
Мені не дуже хотілося йти туди, але мене запросили, тому я почав чекати автобуса.

Автобуса не було дуже довго. Дуже довго. Якщо точніше, то його не було годину. Мені так набридло сидіти, що я сів на перший ліпший автобус, який приїхав, навіть не зважаючи на те, що мені б довелось пересідати. Це був старий «Спрінтер», як не дивно абсолютно пустий. Я сів на місце біля вікна, і маршрутка почала рухатись в напрямку центральної площі. Через кілька хвилин мене почало хилити в сон, і я заснув.
Розбудили мене, як не дивно, промені сонця. Я прокинувся.
-Де я знахожусь?- вирвалось у мене.
 
Категорія: Фантастика Фантастика, Фентезі, Навчальні заклади, Curtain story, Повсякденність, Дружба, Джен, Гет, Слеш, POV, Візуальна новела - visual novel | Додав: Markus_Feren_876 | Теги: ЛГБТ, стрітрейсинг, музика, США, рок, минуле
Переглядів: 737 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Обережне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Цей неймовірний світ!
Завантаження...