menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 22.12.2021 в 22:49
Фанф прочитано: 382 рази
Час прочитання:
Категорія: Фентезі
До фанфіку залишено: 0 відгуків
На жаль, нічого схожого не знайдено! Можливо автори забули додати теги до фанфіків. Нагадую, що варто їх заповнювати. Якщо ви вкажете однакові теги до всіх частин твору, у цій рамочці читачі зможуть легко усі знайти.
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Яструб, Лис та Вовк (VIII)


22.12.2021, 22:49
VIII
Час спливав досить швидко. За неповний місяць Наруто подружився з усіма новоприбулими. Найбільше він любив проводити час з Ґеральтом та Регісом, котрі вирішили трохи підтягнути його в бою. Хлопець швидко опанував ази бою на мечах у стилі Вовка. А в ближньому бою з вищим вампіром Наруто ледве встигав за швидкими рухами вчителя. Навіть Гай Майто в найкращій формі не встигав би за ним. Ламберт та Лето зазвичай стояли осторонь та підбадьорювали суперників.
Хіната ж дуже подружилася з Трісс Мерігольд. Кащтановолоса чародійка розповідала їй якісь веселі історії зі свого життя і напучувала стосовно сердечних справ. Іноді брюнетка ревнувала нареченого до подруги, бачачи як чародійка стріляла блакитними очима в бік блондина. Та все швидко вляглося, коли Трісс зізналася що недавно почала зустрічатися з відьмаком Ескелем, а на Наруто кидала такі погляди через те, що не могла не звертати уваги на такого хлопця мрії кожної молодої дівчини.
Згодом у селище прибув Саске, і після звіту про попередню місію отримав вказівку не покидати Листя найближчим часом. Після цього при запитанні як минув вечір Сакура Харуно бентежилась і помітно червоніла, що свідчило про одне – Учіха знайшов ту, з ким відродить клан. Хай би яким він не був малослівним та холодним, усі й так знали що діється між ним та його головною шанувальницею.
А ще десь через день в Листя ввалився Любисток. На всі запитання про те, як пройшов процес зваблювання Мізукаґе бард відмовчувався. І врешті після кількох чарок саке зізнався що все пройшло на ура. Цілу годину він розхвалював яка вона пристрасна в ліжку і як кричала його ім’я в момент задоволення. Разів з десять Ґеральт переривав друга коли він описував усе її тіло, занадто акцентуючи увагу на грудях та ногах. Та коли його нарешті запитали чому він як завжди втік, відповідь усіх ошелешила – вона захотіла з ним одружитися. З цією відповіддю всім стало все зрозуміло. Наруто реготав, адже з розповідей Чоджуро ця жінка була просто схибнута на заміжжі. Знаючи це він і вирішив влаштувати для Любистка цей невеликий фарс.
Через два дні в селищі з’явились АНБУ Туману і вимагали видати їм одного типа на ім’я Юліан де Леттенхоф. Почувши цю новину Любисток заховався в руїнах колишнього кварталу Узумакі й навіть не думав виходити назовні поки страшні типи в масках не підуть геть. Наруто хотів було видати барда союзникам, але відьмак відмовив його від цього, розповівши історію як його ледь не стратила княгиня Анна-Генрієтта за один «невинний» флірт з доньками місцевого барона. Насміявшись з такої пригоди, юнак пообіцяв не видавати барда таємній службі Кірі та сказав АНБУ щоб шукали барда в Селищі Водоспаду, на що ті повелися і більше до Листя не заходили.
Та веселі часи потроху закінчувалися. Незадовго до початку грудня відбулася Рада П’ятьох Каґе, на якій піднялось питання нового ворога. Згідно зі зведеннями розвідки Країни Демонів, із вулкану, де донедавна покоївся дух демона Моурйо, вирвались примарні вершники. При їх появі почалась масова паніка: жителі прилеглих ферм скаржились на зменшення надоїв у худоби та раптове безпліддя птиці. Та найбільше страхало одне – в ніч появи духів із країни зникло близько сотні людей, ще більше скаржилися на погане самопочуття. Саме через це лорд-феодал країни і скликав спершу Раду великих країн, після чого до неї приєдналися решта каґе Альянсу. І саме там Какаші й розповів ким були ті примари та наказав готуватися до бою.
А Дикий Гін проносився країнами все частіше. Попри всі старання шинобі, вершники навіть не думали зупинятися і навпаки поводилися все агресивніше. Так цілу ферму біля Селища Гарячих Джерел закувало в льоди, а на околицях селища Туману відбулась перша сутичка ніндзя на чолі з Чоджуро з одного боку та вершників з іншого, в ході якої злегка постраждали володіння клану Каратачі. Розуміючи небезпечну ситуацію, каґе одностайно прийняли рішення негайної мобілізації та введення надзвичайного стану.
Двічі Дикий Гін проносився біля Листя і двічі в одному місці – біля Кварталу Х’юґа. За наказом Хокаґе охорону обох дівчат з Головної гілки посилили. Наруто сам зголосився супроводжувати всюди кохану, а до Ханабі приставили усю команду Ебісу. Час від часу Хіната ловила сестру з Конохамару в якихось темних кутках, і судячи з винуватого вигляду обох між ними явно було щось більше ніж дружба з часів академії.
Обидві чародійки з допомогою відьмаків та вампіра займалися виготовленням магічних засобів захисту – маскувальних амулетів, еліксирів, бомб та олій. Трісс намагалась навчити молодих куноїчі з талантами до фуінджицу кільком магічним бар’єрам, що їй вдавалося досить непогано. Йеннефер же наказала вченим Країни Демонів стежити за процесами у вулкані, з якого виходив Дикий Гін. Час від часу повідомляли що біля точки знаходили невеликі групи монстрів – гулів, накерів або ж утопців. Тож згодом у Країну Демонів вирушили усі троє відьмаків. Як не як, а знищення подібних істот було їхнім фахом.
Наруто ж тепер вихвалявся друзям новим мечем, який йому подарував Золтан на честь минулого дня народження. Довгий двосічний сігіль з чорної сталі та вигравіюваними рунами, що голосили «На погибель сучим синам» – повна  реплікація меча, яким до цього впевнено володів Ґеральт. Та на відміну від оригіналу, цей меч міг поглинати чакру, завдяки чому блондин швидко вивчив кілька технік кенджицу і міг спокійно вступати в АНБУ. Час від часу він викликав на спаринг Саске і впевнено демонстрував перевагу стихії вітру над блискавкою. Та попри таку перевагу, в Учіхи був інший козир – він знав значно більше технік, і часто-густо перемагав. Попри часті поразки, Наруто не сумував, адже як йому було відомо в Дикому Гоні служать звичайні люди, і відповідно в бою покладаються тільки на меч, швидкість та досвід.
Паралельно він вивчив дещо й про особовий склад сил ворога. Наприклад йому стали відомі імена командирів – Ередін, Карантір та Імлеріх. Ередін був Королем Вільх і головнокомандувачем усіх сил  Dearg Ruadhri. Карантір був сильним магом та командиром навігаторів. Імлеріх же був просто втіленням грубої сили та вів до бою піхоту з гончаками. Слабкістю ворога бло одне – їх пиха та ставлення себе вище всіх істот. Як це використати проти них в битві – невідомо.
Одного дня в Листя прибув захеканий гонець з Країни Демонів та повідомив страшну новину – Ередін Бреакк Ґлас захопив Резиденцію Жриць та взяв у заручники Шіон. Вимагає від Хокаґе прибути на перемовини і виконати його ультиматум, інакше жриця помре.
Було в екстренному порядку скликано раду. Старійшини вважали що це не більше ніж блеф, проте запрошена у якості консультанта Йеннефер заявила що король Aen Elle словами не розкидається. На підтвердження слів гонець продемонстрував знищений Зачарований Дзвіночок, який по смерті Міроку обороняв її доньку від бід.
Какаші оголосив що вирушить до Країни Демонів. З собою взяв тільки Наруто та Саске як особистих охоронців та об’єднаних із Саєм в одну команду учнів Гая. На підмогу також викликались Шикамару, Чоджі та Іно, тож Шостий наказав їм триматися в тіні й виступати в бій тільки в разі крайньої необхідності. За старшого над ними поставили Регіса, котрий знав про усі здібності ельфів Вільхи.
Дорога зайняла близько двох днів попри квапливість Наруто та Лі.  Прибувши у знайоме місце вони не засумнівалися в правдивості слів гінця. А Наруто раптом згадав про таємний пункт угоди. На питання чому він раптом затих відповів що боїться за життя друга. А в думках вилаяв себе за невміння тримати язик за зубами. Тільки Какаші зрозумів чому захвилювався його улюблений учень, та вдав що не помітив нічого.
При брамі їх зустріли високі воїни в стилізованих під скелети обладунках. Наруто згадав і угоду з ОДіммом, але на жодному із скелетів не побачив корони, що його втішило. Попри невідання якою буде ціна за його невідання про зраду коханій його пересмикнуло.
Ередін безцеремонно зайняв трон, на якому донедавна сиділа Шіон. Сама ж жриця сиділа на простому кріслі, прикута до нього двімеритовими кайданами. І як помітив Наруто в неї злегка збільшився живіт. «Він заплатить за ці знущання» – подумав про себе блондин стаючи по праву руку від вчителя біля круглого столу, за яким вже розкинувся Король Полювання. По ліву руку від нього сидів гігант, який був ніким іншим як Імлеріхом, а по праву розмістився інший ельф з посохом – Карантір. Що ж, усі капітани в зборі. «Можна було б вирішити проблему одним махом – вбити їх трьох і звільнити Шіон». Та тільки-но він так подумав біля жриці розмістився інший скелет із величезною сокирою в руках.
  • Вітаю вас, шановні гості. – почав Ередін. – Дозвольте представитися. Я Ередін Бреакк Ґлас, відомий як Яструб, Король Полювання та Володар Aen Elle. Поруч мої радники – Імлеріх – здоровань зобразив гримасу, що мала бути посмішкою – та   Карантір Ар-Фейнієль – навігатор тільки кивнув. – Я б хотів щоб це були мирні переговори, де ніхто нікому не кидатиметься в горло. Якщо хоч ворухнетеся з недобрими намірами в мій бік, Нітраль одним ударом знесе їй голову. А мені відомо що для декого ця людська персона дорога. – при цьому він криво усміхнувся Наруто.
  • Не скажу що радий нашому знайомству але все ж представлюся. Хатаке Какаші, Шостий Хокаґе Селища Схованого в Листі, колишній Копіюючий Ніндзя Шарінґан Какаші. Це мої тілоохоронці – Наруто Узумакі та Саске Учіха. До слова, Узумакі володіє потужною телепортаційною технікою, тож якщо хоч пальцем торкнетеся жриці – її охоронцю благополучний кінець.
  • Я звелів своєму магові поставити тут бар’єр на випадок подібних розкладів. Якщо ваш охоронець спробує здійснити щось подібне – зазнає провалу. Тож нікуди ви не втечете.
Поки Ередін говорив, невидимий людським очам Регіс тихцем помістив Печать Бога Грому на Нітраля. Наруто відчув ауру довкола печатки і усміхнувся – його план починає діяти.
  • Отже, шановні. Я викликав вас сюди щоб провести обмін – віддайте мені принцесу клану Х’юґа і я поверну вам жрицю та гарантую що мій народ не вчинить акту агресії проти Світу Шинобі. В супротивному випадку жриця помре і я заберу Дитя Старшої Крові силою.
  • У нас є питання. – відповів Какаші. – Для чого вам хіме клану Х’юґа?
  • Її мати Лісель була сестрою Лари Доррен еп Шіадаль. У ній тече Старша Кров, яка дасть нам можливість до подорожей між світами, та вбереже їх від Білого Холоду – катаклізму що закує світи в лід на тисячоліття, знищивши все живе.
  • Де докази того, що це правда?
  • Карантіре, покажи. – Навігатор махнув рукою і перед ними постала страшна картина – селище, Гора Хокаґе та довколишні землі покриті білим льодом та снігом. По місцевості нипали дивні істоти, що нагадували якихось дивних звірів, оскільки опиралися на усі чотири кінцівки. Мить і видиво зникло.
  • Тепер що скажете?
  • Це генджицу?
  • Це майбутнє. Майбутнє, котре насувається повільно але неминуче. Вас це зачепить через доволі довгий час – десять тисяч років. Наш світ все частіше відчуває на собі морозні обійми Катаклізму після кожного Саовіну.
  • То приходьте сюди через десять тисяч років і я радо вас прийму. – глузливо відповів Какаші.
  • Це мало бути смішно? Бо нам щось ні.
  • Даруйте Ередіне-сама, але я не згоден віддати вам Хінату. – втрутився Наруто.
  • Це ж чому? – насупив брови ельф.
  • Ми заручені. – юнак показав правицю з перснем на безіменному пальці.
  • Ох не пощастило. – награно зітхнув ельф. – А хочеш, хлопче розкажу тобі одну історію?
  • Я сама увага.
  • Жили-були колись ельфи у Вільшаному королівстві. І от народилась у їхнього короля чарівна донька, котру назвали Ларою, що означає «Чайка». У неї був наречений із достойного роду. Звали його Креван Еспане еп Каомхан Маха, скорочено Аваллак'х. Та коли прийшла пора прийняти чоловіка та вготовану долю володарки Народу Вільх вона відмовилась від усіх почестей та безтурботного життя і віддалась людині на ім'я Креґеннан із Лоду, який був чародієм. Він відповів їй взаємністю і взяв за дружну. Батько її, Оберон, бажав доньці щастя і нічого не мав проти цього мезальянсу. Але от bloede dhoine вирішили що це плямує їх звірину честь та вбили Креґеннана, і були б убили Лару якби вона не втекла від них. Гнана всіма та знесилена, Лара померла, а її доньку, напівкровку від цього мерзенного співжиття взяла на виховання людська королева, яку потім вбила донька її чоловіка від першого шлюбу. Мораль цієї казки така – ніколи не йди всупереч долі, інакше тебе чекає розчарування, біль та смерть.
  • Це має бути страшно?
  • Це мало бути повчанням. Дівчина Старшої Крові належить нам. Віддайте її і ми присягаємось честю що не повернемося сюди більше.
  • Я змушений вам відмовити. – Какаші заплющив очі. – Вона вже заручена із моїм учнем та спадкоємцем, сучасним Богом Шинобі, Наруто Узумакі. Тай навіть якби не була – я б все одно не віддав її прибульцям з іншого світу.
  • То це означає відмову?
  • Це означає цілковиту відмову та ультиматум – покиньте наш світ і не повертайтесь. У нас достатньо сил для захисту нашого світу від вас.
  • Нітраль, кінчай зі жрицею!
Ельф підняв сокиру і вже замахувався, як раптом перед ним виник Наруто і заблокував його удар мечем в правій руці. Кілька рухів і помічник Головного Навігатора опинився на землі, а Наруто одним ударом зняв із жриці кайдани.
Ередін та його прихвосні теж схопилися за мечі, але Саске миттю ув’язнив їх в Цукуйомі. Цього вистачило щоб Наруто переніс Шіон до Регіса та підкріплення. Тож коли він повернувся по вчителя та найкращого друга, капітани Гону вже вступили в сутичку з його друзями.
На щастя підмога прибула швидко. Наруто кинувся на Ередіна. Какаші з Саске зійшлися в бою з Карантіром. Чоджі, Шикамару та Іно швидко зайняли шикування Іно-Шика-Чо та атакували Імлеріха. Здавалося, що все швидко закінчиться, та в одну мить втрутилися Нітраль та стражники. Розуміючи що проти чисельної групи ворогів їм не вистояти, Наруто швидко сформував ще чотирьох клонів та з допомогою Летючого Бога Грому переніс друзів до Регіса.
  • Швидко робимо звідси ноги! Шіон, тримайся за мене. Хлопці – в Режим Відлюдника – треба побільше енергії для ще одної телепортації. – скомандував блондин.
  • Ми прикриємо тебе, поки накопичуватимеш природну енергію. – відповів Какаші. – Лі, Тентен – захищайте жрицю. Я, Команда 10, Саске та Регіс їх відволічемо. Вперед!
А ворог і справді не відставав. Уже за двадцять хвилин вершники атакували маленький загін. Зав’язалась битва. Саске активував Сусаноо та знищував їх своїми стрілами. Какаші нарешті оголив родинний клинок і зарядивши його білою чакрою вступив з ворогом у ближній бій. Команда 10 же в формації     Іно-Шика-Чо нищила ворога десятками. Саме в цей час клони Наруто наситилися природною енергією і розвіялися, передавши її оригіналу. Блондин активував Режим Біджу-Відлюдника та послав усім сигнал що час ретируватися. Знищивши найближчих солдатів Гону, команда Хокаґе схопилися за Наруто та миттю перемістилися в Листя…

***
  • Знову провал! Мій терпець урвався! У ніч Саовіну телепортуємося всіма силами і захопимо Старшу Кров раз і назавжди! Починайте підготовку!
  • Слухаємося, Ваша Світлосте. – капітани поклонилися та розійшлися.
Ередін лютував. Він сподівався що цю дівчину вдасться отримати легше ніж Доньку Лари. Та усе пішло як завжди. Ох і непокірні гени. Коли він її отримає то накаже тримати під замком щоб і не думала втікати геть. А коли вона народить йому спадкоємця, це буде її останній день життя. І нехай молиться щоб це було швидко та безболісно.
  • Ередіне-сама. – у залу ввійшов Мадара.
  • Ти! Твій нащадок захищає дівчину. Коли перемістимося в твій світ завернеш його на наш бік. Це наказ. В супротивному випадку приріжеш як собаку!
  • Боюсь що нічого не вийде. Він зрікся Шляху Учіха і впустив у своє серце дружні почуття до всіх однолітків та старших. Нам доведеться битися з ним.
  • А це твоє Кото Амацукамі?
  • Треба чекати десять років щоб око знову цим зарядилося. Хіба що відправите мене у день смерті Данзо…
  • Начхати! Усі вони заслужили на смерть! Вестимеш у бій мої спеціальні сили! Дамо їм примарну надію на перемогу а потім ти вийдеш на поле бою і знищиш рештки цих dhoine!
  • Як накажете. Хоча я міг би й зробити те саме, що з Ларою та Креґеннаном. Листя ще з дитинства ненавиділо Узумакі, а я своїм Кото Амацукамі легко б змусив їх вбити його хай би ким він не був. Хоч його і називають богом, я здолав його в бою сам-на-сам під час Четвертої Війни. Йому допомагають інші, слабші та об’єднані страхом спільного ворога шинобі. Без них він проста посередність з обмеженим набором технік.
  • Ти думаєш чому я руками нашого лисого друга змусив Наруто зрадити нареченій? Якби йому відмовили та скажімо заручили з кимось іншим, він би постраждав-поплакав а потім вирушив би до тієї жриці, яку я наказав утримувати в заручниках. На жаль план не спрацював. Тож доведеться вирізати всіх як свиней. Готуйся.
  • Слухаюсь, володарю…

***

Сил Наруто вистачило тільки до лісу біля селища. Дбайливо замаскована мітка все-таки знову знадобилася.
Поки друзі рушили вперед, Наруто трохи відстав із Шіон. Жриця взяла його за руку і поклала собі на живіт.
  • Привітайся з донечкою. – усміхнулась дівчина.
  • Привіт, маленька. Я б дуже хотів бути тобі батьком, але не можу. Пробач дурня. – винувато усміхнувся блондин.
  • Це й справді сумно. – зітхнула жриця.
  • Що саме?
  • Ти навіть не уявляєш як я страждала коли ти пішов. Як почалась війна мене мучили страшні видіння де ти вмираєш. Тільки моя сила дозволила врятувати тебе двічі від загибелі.
  • Що?
  • Мій зв’язок з потойбіччям. Це я вмовила Мудреця Шести Шляхів зглянутись над тобою та твоїм другом і дати вам його силу. Ти навіть не уявляєш як мені було прокидатися зі страхом що ти загинув. Ворогам такого не побажаю.
  • Навіщо? Навіщо ти це робила?
  • Тому що кохаю тебе.
У нього всередині щось тенькнуло.
  • Відколи?
  • Відколи ти відкрив мені очі на світ. Я зневажала всіх за те що вони ненавиділи мене за мій дар. Мені було байдуже на їх долі, бо чому статися того не уникнути. А потім прийшов ти. Трохи дурнуватий, але веселий. І добрий. Ти був готовий віддати за мене життя хоч я й ставилась до тебе дещо зверхньо. Ти допоміг мені перемогти себе і запечатати демона. Я вже було здалась, а ти все одно борешся із могутнішим від себе ворогом і даєш мені силу. Ти ніколи не відступаєш, завжди йдеш до кінця – справжній приклад новим поколінням.
  • Пробач мені, Шіон. Колись ти й справді мені подобалася. Але зараз я зрозумів що це було лише захоплення твоєю красою та здібностями. Я довго, років так дванадцять, не помічав почуттів Хінати. Лише рік тому я зрозумів що вона мій ідеал жінки. Я бачив її практично щодня, а з тобою не бачився чотири роки. Навіть контакт не підтримував через брак часу і можливості. Пробач.
  • Ти… – в її очах зблиснули сльози. – Аж так її кохаєш?
  • Мені прикро…
  • Мені також. Я прийму твою відмову гордо, але не зможу тебе розлюбити. Ти моє перше і єдине кохання. Гадаю наша донька нагадуватиме про тебе щодня, що змусить мене плакати від нерозділених почуттів… – більше  вона не говорила, а просто заплакала в нього на грудях. Від цього Наруто сам ледь не розплакався. Він так і простояв би тут, якби не гучний голос Саске, що дивувався куди зник його друг
Примітка. Отже починається основний конфлікт фанфіку. Та перед боєм Наруто зазнав ментального удару - попри угоду з О'Діммом він все ж таки згадав що виконав дану колись необачну обіцянку. Факт того, що він зрадив нареченій не даватиме йому спокою. Що з цього вийде - у продовженні.
Категорія: Фентезі Фентезі | Додав: Reinmar_von_Lemberg
Переглядів: 382 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Позитивне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Яструб, Лис та Вовк (VIII)
Завантаження...