Яструб, Лис та Вовк (IX) - Фентезі - Фанфіки за фендомами книг - ФАНФІКИ

Головна » Фанфіки » Фанфіки за фендомами книг » Фентезі

Автор фанфіку:

...

Псевдонім на сайті: ...

Група: ...

Статус: ...

Про фанфік:

Дата написання: 23.12.2021 в 22:06

Фанф прочитано: 363 рази

Час прочитання:

Категорія: Фентезі

До фанфіку залишено: 0 відгуків

Схожі фанфіки: Ваші останні перегляди: Покликання до фанфіку:

На жаль, нічого схожого не знайдено! Можливо автори забули додати теги до фанфіків. Нагадую, що варто їх заповнювати. Якщо ви вкажете однакові теги до всіх частин твору, у цій рамочці читачі зможуть легко усі знайти.

Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.

Покликання
BB-Code
HTML-код

Яструб, Лис та Вовк (IX)

	23.12.2021, 22:06
ІХ Отже, якщо вірити нашим джерелам, Дикий Гін атакує двадцять першого грудня, тобто у день зимового сонцестояння, оскільки цього дня можна використати більше енергії Хаосу ніж коли-небудь у звичайний день. Як діятимемо коли дійде до битви? Ґеральте, які здібності у ворога? – розпочав Какаші. Жодних незвичайних здібностей у них немає. Все що вони можуть це битися холодною зброєю. Єдиними хто має хоч якусь магічну силу є навігатори. Вони здатні заковувати все до чого торкнуться в кригу а також телепортуються якщо сутужно. В бою навряд чи візьмуть активну участь, оскільки хтось повинен відкривати портали. Вони сильні у кенджицу? – запитав генерал Країни Заліза Міфуне. Ні. Вправними мечниками є тільки ельфи, які пережили війни з єдинорогами та людьми. Більшість цієї армії як затяжне військо – новобранці, яких нахапали в різних світах і промили мізки. Упевнений що їх обладунки не витримають навіть вогню з луків. Ти казав що їх навігатори здатні заморожувати все, до чого торкаються. Чи можливо потім розморозити людей? – запитав Ґаара. Так. Але треба робити це швидко, оскільки гіпотермію ніхто не скасовував. А що це за схожі на ящірок створіння, що супроводжують їх? – запитав Ей. Гончаки Дикого Гону. Небезпечні тварюки, але вбити їх можна. В цьому допоможуть вогняні атаки. Гаразд. Тоді розплануємо куди розмістимо Хінату та Ханабі-хіме. Є ідеї? У Країні Землі є неприступна гірська фортеця. Місця там вистачить для великої армії, а крім цього є вигідні висоти для позицій лучників. Пропоную перейти туди. – запропонував Оонокі. Які переваги? Її захищає потужна бар’єрна техніка, але для неї потрібні досвідчені майстри фуінджицу зі Скелі. Усі за? – підняли руки всі присутні. – Рішення прийнято. Тепер потрібно організувати оборону. Я із своїми самураями та ополченням Країни Демонів займемо передню лінію. – почав Міфуне. – Ми практично не використовуємо багато чакри, тож зможемо стримувати їх до пори, поки шинобі накопичать її достатньо для бою. Тоді моя Четверта дивізія розташується за вами. – продовжив Ґаара. – Я переноситиму своїм піском поранених, а сильні користувачі стихії вітру створюватимуть пориви щоб стримати ворожий натиск. Тоді гадаю решта дивізій вишикуються за паном Казекаґе у відповідній послідовності. – взяв слово Ей. – Тільки нехай бійці клану Х’юґа будуть відсторонені від Четвертої дивізії – Вони разом з Наруто, Саске та Бі становитимуть оборону тилу та Медичного Корпусу. До них також нехай приєднається команда Ґеральта. План зрозумілий? Так, Райкаґе-сама. – відповіли всі присутні. Тоді оголошую нараду закритою. Лише остання вказівка. Голови кланів Нара та Яманака залишаться під час битви у штабі. Будь ласка не заперечуйте – син Шикаку успадкував його аналітичне мислення і тактичний геній. Донька Іноїчі ж передаватиме накази на поле бою через Корпус сенсорів. На цьому все. Розійдемось…. * Наруто це мало б тішити – він охоронятиме її під час битви, та після зізнання Шіон і знання що його перша дитина не від Хінати ставили його в незручне становище. Краще б він йшов у перших рядах, де цілком імовірно міг загинути в критичний момент. Але наказ Голови Альянсу не обговорюється. Що ж, можливо в бою він зможе все зважити і якось жити з тим, що десь у Країні Демонів росте частинка його самого… Гей, друже ходімо в бар. Треба поговорити. – сказав він до Ґеральта. Ого, порушуєш обіцянку матері? Я вже й так порушив більшість її заповітів. А про що поговоримо? Про дівчат. Ти дивуєш мене. Давай в якомусь шумному місці щоб ніхто не підслухав. Гаразд. Тільки покличу Любистка з Золтаном. Їх не треба. Це діло тільки нас двох. Якщо ти трахнув Йен поки мене не було то я тебе… Ні-ні, ти що? Я просто застряг мі двома дівчатами, яким подобаюсь і хочу щоб ти як старший поділився досвідом що робити. А найкращий настрій у тебе тільки за чаркою. Гаразд, пішли… * То що за інша дівчина? – запитав відьмак після чарки саке. Її звуть Шіон. Вона жриця з Країни Демонів і чекає від мене дитину… Що?! Ти зрадив Хінаті?! Це сталося ще до нашої з тобою зустрічі. Я був представником Країни Вогню на церемонії підписання Угоди про вступ Країни Демонів у Альянс. В угоді ж між Листям та Країною Демонів був таємний пункт, про який знала тільки вона. Я мав виконати її бажання і вона змусила мене виконати колись дану обіцянку стати батьком її дитини. І я був змушений це зробити. Чому ж ти мені одразу не сказав? Бо не пам’ятав цього. Точніше коли я повернувся то спогади про ніч з нею змінилися сном. Як? Того вечора я був у барі. Незадовго до візиту в покої Шіон я зустрів голомозого торговця, який сказав що може змінити мою пам’ять про ту ніч. Я підписав з ним угоду, хоча він не сказав що йому треба взамін. Як його звали?! Кого? Торговця. Якось дивно. Дай згадаю… здається Ґонтер. Ґонтер О’Дімм… Ґеральт вихопив меча і раптом завдав удару. На диво, Наруто не відчув болю, хоча кров юшила з навскісної рани. Я що безсмертний? Бля та ти геній. Ану зніми сорочку. Навіщо? Просто зніми. Наруто зняв куртку та футболку. І раптом побачив дивні мітки. Раніше він їх не помічав. Тобто він знав про свою Печатку Восьми Символів, але це було щось інше. Він вивчав усі печатки клану, але це було щось незвичайне. Що це таке в мене на тілі? Його мітка. Тавро Серця з Каменю. І що воно дає? Ти формально безсмертний, жоден демон не візьме твою душу, але до пори до часу Пан Дзеркало сам прийде по неї. Душу? Так. Платою за його послуги є душа того, хто загадав бажання. Звідки знаєш? Незадовго до того як Ередін проліз сюди, я повернувся у свій світ. Там один шляхтич на ім’я Ольґерд фон Еверец уклав з Паном Дзеркалом угоду – він допоможе повернути роду фон Еверец статки, репутацію та Ольґердову кохану Іріс а взамін отримає його душу. Умовою отримання душі була зустріч Ольґерда та Ґонтера на Місяці. Пан Дзеркало обвертів його дуже хитро – Ольґерд, я та Ґонтер зустрілися у Святилищі Лільвані, на підлозі якого була мозаїка у вигляді Місяця. Я дивом врятував його душу, хоча міг втратити власну. Яка твоя умова плати? Металевий скелет у короні прийде по моє кохання. Вітаю, друже. Ти майже труп. Ти вже раз врятував Ольґерда. Вдруге не вдасться. Скляна Людина точно скасував цю можливість. Хто він взагалі такий цей Ґонтер О’Дімм? Ніхто не знає хто він конкретно. Він не демон, оскільки рідного світу не має і не чинить зла великій кількості людей. Він просто грається людськими бажаннями, забираючи вчасно плату. Він незнищенний, непередбачуваний та вельми стриманий. Для нього не існує такого поняття як час. Він не знає що таке любов, співстраждання та милосердя. Його не підкорити, бо ніхто не знає як його звуть насправді. І що мені робити? А ти сам подумай з ким би провів останні дні свого життя? «Хіната. Пробач мені за те що зробив і за те що мушу зробити. Я кохаю тебе. Якби ж я зрозумів це хоч на два-три роки раніше…» Він вдягнувся, попрощався з відьмаком та рушив шукати свою наречену. За інших умов він би беріг її до першої ночі, та зараз… Знайшов її десь через півгодини. Вона саме весело щебетала з Сакурою та Іно про те, як виглядатиме на весіллі коли це все скінчиться. А весілля не буде. Буде тільки похорон нареченого, який через власний довгий язик та хитрість однієї жриці втратить душу. Так цього не хочеться. Та якби все було так як хочеться… Він просто привітався і запросив свою наречену погуляти. Хіната усміхнулася, попрощалася з подругами та радо пішла за ним. Був приємний зимовий вечір близько шостої години… Спершу вони погуляли парком Сенджу, де веселий настрій дівчини спонукав їх упасти в сніг робити ангелів. Хіната весело сміялась а Наруто робив це не на емоціях а щоб не викликати в неї почуття страху за його життя. Потім закохані піднялися на гору Хокаґе, де милувалися нічним селищем з голови Мінато Намікадзе, Четвертого Хокаґе та того, хто навіть по смерті не стане свекром доньки свого хорошого друга. Намилувавшись краєвидами Наруто та Хіната вирішили підкріпитися й подалися до Ічіраку, де Теучі приготував їм свій особливий рамен для закоханих, а Аяме дістала фотоапарат і зняла солодку парочку на плівку. Через десять хвилин вона принесла три таких зображення. Перше повісила на стіні в рамку «Улюблена пара клієнтів», а два останні віддала закоханим. Хіната вже хотіла було йти додому, але хлопець наполіг залишитися на ніч з ним. Бо поки вона відходила в гардеробну, хлопець створив клона і відправив його до батька коханої з проханням відпустити її на ніч до нього. Хеаші на диво погодився, і хлопець зрозумів що все пройде гладко. Їх перша ніч кохання. Перша і остання… В своїй квартирі Наруто запропонував їй чай. Хіната не відмовилась, і поки чайник кипів, Наруто накрив її пледом – квартира давно не обігрівалася, а наречена до такого не звикла. Випивши гарячого чаю з тістечками вони притулилися один до одного, гріючись теплом своїх тіл. Наруто повільно скорочував відстань між їх обличчями. Вона сміливо рухалась назустріч, і пара злилася в одне ціле. Ніжні поцілунки переросли у пристрасні. Руки Наруто гладили її по спині та стегнах а губи перейшли з її губ на шию та вушка. Її зітхання свідчили про палке бажання, а тонкі пальчики обхоплювали поділ його светра. Наруто легко підхопив кохану на руки і не припиняючи цілувати всюди де тільки міг поніс у спальню. Дорогою він зняв з неї кофту, а поваливши на ліжко стягнув її блузку. Вона ж не відставала і за хвилину її очі та руки насолоджувалися міцним торсом блондина. Наруто заціловував її груди та поясницю, пестячи язиком кожен сантиметр. Через кілька хвилин на підлогу полетіли її спідниця та легінси, а хлопець отримав ще більше простору для пестощів. Він не спішив, стараючись розтягнути кожну мить цієї щасливої миті. За цей час Хіната стягла його штани з трусами і трохи розчервонілась при виді його достоїнства. Не бажаючи втрачати момент він миттю оголив її груди, після чого відправив на підлогу і тонкі шовкові трусики коханої, котрі вже встигли намокнути від її бажання. Тепер він милувався красою її тіла. Він смоктав її соски, вириваючи з її грудей зітхання та стогони, а одна рука пестила її квіточку між ногами. Поступово Наруто опускався губами все нижче і нижче до її горбочка, та жіночності. Хіната розставила ноги ширше і він поцілував її рожеву плоть, даруючи нові відчуття. Його язик потроху проникав всередину, досліджуючи її там. Потім його губи знайшли її клітор від чого вона аж охнула, а він втягнув його в себе. Ще кілька хвилин таких пестощів і вона кінчила, бризнувши своїм соком на нього. На мить їй здалось що Наруто це не сподобалось, але він тільки облизнувся і шепнув їй на вушко – Ти така солоденька. – Від цих слів Хіната збентежилась а хлопець розмістився між її стегнами і поклав на неї кінчик члена. Хіната заплющила очі й зіщулилася, адже це був її перший раз. Та замість очікуваного болю в промежині вона відчула його губи на своїх. Однією рукою він ніжно обійняв її за талію а іншою повільно ввів себе в неї. Досягнувши її цноти хлопець ще раз поцілував дівчину в губи і скориставшись тим, що вона розслабилась ввійшов на всю довжину під її крик болю. Це мало статися, і якби він не поцілував її, біль був би ще сильнішим. Ще на хвилини три він застиг в ній нерухомо, зціловуючи з її щік сльози. Хлопець шептав їй на вушко заспокійливі слова, як тоді робив це з Шіон. Нарешті коли вона почала легенько смикати стегнами, Наруто почав рухатись в ній. Чим раз тим швидші були його рухи, і тим більше зникали біль і страх а тіло наповнювали бажання і насолода. Його палкі поцілунки та член всередині діяли краще будь-якого заспокійливого. Так тривало хвилин з двадцять поки вона не досягла оргазму. Він все одно продовжував, попри те, що з кожним новим поштовхом вона все більше обвисала на його руках. Але так тривало ще хвилин десять, після чого він кінчив. Кров, сперма та жіночі соки змішалися на його простирадлах. Коли він повернувся до неї, вона вже спала. Наруто милувався її красою в місячному світлі. «І справді схожа на янгола, Любисток мав рацію.». Хлопець занурився носом у її кольору ночі волосся, вдихаючи солодко-кислий запах бузку та аґрусу. Схоже Йеннефер поділилася зі своєю так би мовити небогою частиною косметики. На мить він подумав що його кохана аж дуже схожа на темноволосу чародійку – тільки волосся було пряме а не спадало на спину каскадом чорних локонів, очі були лавандові а не фіалкові а груди значно більші від грудей чародійки… Добраніч, кохана. – шепнув він на вушко. – Спи спокійно. Я люблю тебе більше за своє життя, і захищу твоє чого б мені це не коштувало. І пробач за те що так пізно прийняв тебе. Якби ж я був розумніший…ми були б разом стільки років, мабуть вже одружилися б і ростили дітей. Якщо я помру, а ти народиш моє дитя якщо це буде хлопчик назви його Джирайя, а якщо дівчинка – Кушина. Так звали мою маму. Вона була найгарнішою і найдобрішою в світі. Хочу щоб і вона була такою ж. Тільки це не значить що я кайфую від перспективи того, що якщо це буде наш син то він стане таким же збоченцем як мій хрещений… «Та заткнися ти! Дай дівчині поспати, перший раз як не як!». «Прокинувся нарешті.» «Знаєш коли в мене останній раз був секс? Ще як тебе робили!». «І як воно? З рудого став блакитним?». «Я не винен що Перший запечатав мене в Міто а вже вона з Третім помістили мене в твою матір!». «І тому розумієш як воно вперше зайнятися коханням з хлопцем, якого любиш?» «В мене таке було тільки раз, коли Четвертий робив це з Кушиною! Але всі тонкощі жіночих відчуттів розумію. Тому дай дівчині поспати.» «Навряд чи вона чує.» «Точно чує…». << забігання в майбутнє˃˃ Вітаємо, пані Хінато. У вас чарівна дівчинка. Дайте погляну на неї. – Хіната важко дихала, все тіло прорізав біль, але бажання потримати рідну кровиночку на руках було сильнішим. У палату зайшли всі її близькі – учитель Куренай, Кіба, Шино, Ханабі, батько і навіть Цунаде Сенджу. Не було тільки одного. Батька новонародженої. Вже придумала їй ім’я, сестричко? – допитливо глянула Ханабі. Її звуть Кушина Узумакі-Х’юґа. На честь матері Наруто-куна. Щойно вирішила так назвати? – спитав Кіба. Це було його бажання. Його останнє бажання... Примітка. Автор спочатку не хотів вставляти останню сцену, так як не хотів спойлерити подальшу долю персонажів. Але він сам винен що забагато читав Сапковського, а там частенько любили забігати наперед, хай персонажі та події були абсолютно філлерними. Далі на вас чекає ще дві-три частини та епілог. Запасіться терпінням і носовичками - буде багато скла. Автору на бургери з сирним соусом: 5167 8032 4069 9848
1 2 3 4 5 Категорія: Фентезі Фентезі \| Додав: Reinmar_von_Lemberg
Переглядів: 363 \| Завантажень: 0 \| Оцінка: 0.0/0

Ставлення автора до критики: Позитивне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0

Яструб, Лис та Вовк (IX)

	23.12.2021, 22:06
ІХ Отже, якщо вірити нашим джерелам, Дикий Гін атакує двадцять першого грудня, тобто у день зимового сонцестояння, оскільки цього дня можна використати більше енергії Хаосу ніж коли-небудь у звичайний день. Як діятимемо коли дійде до битви? Ґеральте, які здібності у ворога? – розпочав Какаші. Жодних незвичайних здібностей у них немає. Все що вони можуть це битися холодною зброєю. Єдиними хто має хоч якусь магічну силу є навігатори. Вони здатні заковувати все до чого торкнуться в кригу а також телепортуються якщо сутужно. В бою навряд чи візьмуть активну участь, оскільки хтось повинен відкривати портали. Вони сильні у кенджицу? – запитав генерал Країни Заліза Міфуне. Ні. Вправними мечниками є тільки ельфи, які пережили війни з єдинорогами та людьми. Більшість цієї армії як затяжне військо – новобранці, яких нахапали в різних світах і промили мізки. Упевнений що їх обладунки не витримають навіть вогню з луків. Ти казав що їх навігатори здатні заморожувати все, до чого торкаються. Чи можливо потім розморозити людей? – запитав Ґаара. Так. Але треба робити це швидко, оскільки гіпотермію ніхто не скасовував. А що це за схожі на ящірок створіння, що супроводжують їх? – запитав Ей. Гончаки Дикого Гону. Небезпечні тварюки, але вбити їх можна. В цьому допоможуть вогняні атаки. Гаразд. Тоді розплануємо куди розмістимо Хінату та Ханабі-хіме. Є ідеї? У Країні Землі є неприступна гірська фортеця. Місця там вистачить для великої армії, а крім цього є вигідні висоти для позицій лучників. Пропоную перейти туди. – запропонував Оонокі. Які переваги? Її захищає потужна бар’єрна техніка, але для неї потрібні досвідчені майстри фуінджицу зі Скелі. Усі за? – підняли руки всі присутні. – Рішення прийнято. Тепер потрібно організувати оборону. Я із своїми самураями та ополченням Країни Демонів займемо передню лінію. – почав Міфуне. – Ми практично не використовуємо багато чакри, тож зможемо стримувати їх до пори, поки шинобі накопичать її достатньо для бою. Тоді моя Четверта дивізія розташується за вами. – продовжив Ґаара. – Я переноситиму своїм піском поранених, а сильні користувачі стихії вітру створюватимуть пориви щоб стримати ворожий натиск. Тоді гадаю решта дивізій вишикуються за паном Казекаґе у відповідній послідовності. – взяв слово Ей. – Тільки нехай бійці клану Х’юґа будуть відсторонені від Четвертої дивізії – Вони разом з Наруто, Саске та Бі становитимуть оборону тилу та Медичного Корпусу. До них також нехай приєднається команда Ґеральта. План зрозумілий? Так, Райкаґе-сама. – відповіли всі присутні. Тоді оголошую нараду закритою. Лише остання вказівка. Голови кланів Нара та Яманака залишаться під час битви у штабі. Будь ласка не заперечуйте – син Шикаку успадкував його аналітичне мислення і тактичний геній. Донька Іноїчі ж передаватиме накази на поле бою через Корпус сенсорів. На цьому все. Розійдемось…. * Наруто це мало б тішити – він охоронятиме її під час битви, та після зізнання Шіон і знання що його перша дитина не від Хінати ставили його в незручне становище. Краще б він йшов у перших рядах, де цілком імовірно міг загинути в критичний момент. Але наказ Голови Альянсу не обговорюється. Що ж, можливо в бою він зможе все зважити і якось жити з тим, що десь у Країні Демонів росте частинка його самого… Гей, друже ходімо в бар. Треба поговорити. – сказав він до Ґеральта. Ого, порушуєш обіцянку матері? Я вже й так порушив більшість її заповітів. А про що поговоримо? Про дівчат. Ти дивуєш мене. Давай в якомусь шумному місці щоб ніхто не підслухав. Гаразд. Тільки покличу Любистка з Золтаном. Їх не треба. Це діло тільки нас двох. Якщо ти трахнув Йен поки мене не було то я тебе… Ні-ні, ти що? Я просто застряг мі двома дівчатами, яким подобаюсь і хочу щоб ти як старший поділився досвідом що робити. А найкращий настрій у тебе тільки за чаркою. Гаразд, пішли… * То що за інша дівчина? – запитав відьмак після чарки саке. Її звуть Шіон. Вона жриця з Країни Демонів і чекає від мене дитину… Що?! Ти зрадив Хінаті?! Це сталося ще до нашої з тобою зустрічі. Я був представником Країни Вогню на церемонії підписання Угоди про вступ Країни Демонів у Альянс. В угоді ж між Листям та Країною Демонів був таємний пункт, про який знала тільки вона. Я мав виконати її бажання і вона змусила мене виконати колись дану обіцянку стати батьком її дитини. І я був змушений це зробити. Чому ж ти мені одразу не сказав? Бо не пам’ятав цього. Точніше коли я повернувся то спогади про ніч з нею змінилися сном. Як? Того вечора я був у барі. Незадовго до візиту в покої Шіон я зустрів голомозого торговця, який сказав що може змінити мою пам’ять про ту ніч. Я підписав з ним угоду, хоча він не сказав що йому треба взамін. Як його звали?! Кого? Торговця. Якось дивно. Дай згадаю… здається Ґонтер. Ґонтер О’Дімм… Ґеральт вихопив меча і раптом завдав удару. На диво, Наруто не відчув болю, хоча кров юшила з навскісної рани. Я що безсмертний? Бля та ти геній. Ану зніми сорочку. Навіщо? Просто зніми. Наруто зняв куртку та футболку. І раптом побачив дивні мітки. Раніше він їх не помічав. Тобто він знав про свою Печатку Восьми Символів, але це було щось інше. Він вивчав усі печатки клану, але це було щось незвичайне. Що це таке в мене на тілі? Його мітка. Тавро Серця з Каменю. І що воно дає? Ти формально безсмертний, жоден демон не візьме твою душу, але до пори до часу Пан Дзеркало сам прийде по неї. Душу? Так. Платою за його послуги є душа того, хто загадав бажання. Звідки знаєш? Незадовго до того як Ередін проліз сюди, я повернувся у свій світ. Там один шляхтич на ім’я Ольґерд фон Еверец уклав з Паном Дзеркалом угоду – він допоможе повернути роду фон Еверец статки, репутацію та Ольґердову кохану Іріс а взамін отримає його душу. Умовою отримання душі була зустріч Ольґерда та Ґонтера на Місяці. Пан Дзеркало обвертів його дуже хитро – Ольґерд, я та Ґонтер зустрілися у Святилищі Лільвані, на підлозі якого була мозаїка у вигляді Місяця. Я дивом врятував його душу, хоча міг втратити власну. Яка твоя умова плати? Металевий скелет у короні прийде по моє кохання. Вітаю, друже. Ти майже труп. Ти вже раз врятував Ольґерда. Вдруге не вдасться. Скляна Людина точно скасував цю можливість. Хто він взагалі такий цей Ґонтер О’Дімм? Ніхто не знає хто він конкретно. Він не демон, оскільки рідного світу не має і не чинить зла великій кількості людей. Він просто грається людськими бажаннями, забираючи вчасно плату. Він незнищенний, непередбачуваний та вельми стриманий. Для нього не існує такого поняття як час. Він не знає що таке любов, співстраждання та милосердя. Його не підкорити, бо ніхто не знає як його звуть насправді. І що мені робити? А ти сам подумай з ким би провів останні дні свого життя? «Хіната. Пробач мені за те що зробив і за те що мушу зробити. Я кохаю тебе. Якби ж я зрозумів це хоч на два-три роки раніше…» Він вдягнувся, попрощався з відьмаком та рушив шукати свою наречену. За інших умов він би беріг її до першої ночі, та зараз… Знайшов її десь через півгодини. Вона саме весело щебетала з Сакурою та Іно про те, як виглядатиме на весіллі коли це все скінчиться. А весілля не буде. Буде тільки похорон нареченого, який через власний довгий язик та хитрість однієї жриці втратить душу. Так цього не хочеться. Та якби все було так як хочеться… Він просто привітався і запросив свою наречену погуляти. Хіната усміхнулася, попрощалася з подругами та радо пішла за ним. Був приємний зимовий вечір близько шостої години… Спершу вони погуляли парком Сенджу, де веселий настрій дівчини спонукав їх упасти в сніг робити ангелів. Хіната весело сміялась а Наруто робив це не на емоціях а щоб не викликати в неї почуття страху за його життя. Потім закохані піднялися на гору Хокаґе, де милувалися нічним селищем з голови Мінато Намікадзе, Четвертого Хокаґе та того, хто навіть по смерті не стане свекром доньки свого хорошого друга. Намилувавшись краєвидами Наруто та Хіната вирішили підкріпитися й подалися до Ічіраку, де Теучі приготував їм свій особливий рамен для закоханих, а Аяме дістала фотоапарат і зняла солодку парочку на плівку. Через десять хвилин вона принесла три таких зображення. Перше повісила на стіні в рамку «Улюблена пара клієнтів», а два останні віддала закоханим. Хіната вже хотіла було йти додому, але хлопець наполіг залишитися на ніч з ним. Бо поки вона відходила в гардеробну, хлопець створив клона і відправив його до батька коханої з проханням відпустити її на ніч до нього. Хеаші на диво погодився, і хлопець зрозумів що все пройде гладко. Їх перша ніч кохання. Перша і остання… В своїй квартирі Наруто запропонував їй чай. Хіната не відмовилась, і поки чайник кипів, Наруто накрив її пледом – квартира давно не обігрівалася, а наречена до такого не звикла. Випивши гарячого чаю з тістечками вони притулилися один до одного, гріючись теплом своїх тіл. Наруто повільно скорочував відстань між їх обличчями. Вона сміливо рухалась назустріч, і пара злилася в одне ціле. Ніжні поцілунки переросли у пристрасні. Руки Наруто гладили її по спині та стегнах а губи перейшли з її губ на шию та вушка. Її зітхання свідчили про палке бажання, а тонкі пальчики обхоплювали поділ його светра. Наруто легко підхопив кохану на руки і не припиняючи цілувати всюди де тільки міг поніс у спальню. Дорогою він зняв з неї кофту, а поваливши на ліжко стягнув її блузку. Вона ж не відставала і за хвилину її очі та руки насолоджувалися міцним торсом блондина. Наруто заціловував її груди та поясницю, пестячи язиком кожен сантиметр. Через кілька хвилин на підлогу полетіли її спідниця та легінси, а хлопець отримав ще більше простору для пестощів. Він не спішив, стараючись розтягнути кожну мить цієї щасливої миті. За цей час Хіната стягла його штани з трусами і трохи розчервонілась при виді його достоїнства. Не бажаючи втрачати момент він миттю оголив її груди, після чого відправив на підлогу і тонкі шовкові трусики коханої, котрі вже встигли намокнути від її бажання. Тепер він милувався красою її тіла. Він смоктав її соски, вириваючи з її грудей зітхання та стогони, а одна рука пестила її квіточку між ногами. Поступово Наруто опускався губами все нижче і нижче до її горбочка, та жіночності. Хіната розставила ноги ширше і він поцілував її рожеву плоть, даруючи нові відчуття. Його язик потроху проникав всередину, досліджуючи її там. Потім його губи знайшли її клітор від чого вона аж охнула, а він втягнув його в себе. Ще кілька хвилин таких пестощів і вона кінчила, бризнувши своїм соком на нього. На мить їй здалось що Наруто це не сподобалось, але він тільки облизнувся і шепнув їй на вушко – Ти така солоденька. – Від цих слів Хіната збентежилась а хлопець розмістився між її стегнами і поклав на неї кінчик члена. Хіната заплющила очі й зіщулилася, адже це був її перший раз. Та замість очікуваного болю в промежині вона відчула його губи на своїх. Однією рукою він ніжно обійняв її за талію а іншою повільно ввів себе в неї. Досягнувши її цноти хлопець ще раз поцілував дівчину в губи і скориставшись тим, що вона розслабилась ввійшов на всю довжину під її крик болю. Це мало статися, і якби він не поцілував її, біль був би ще сильнішим. Ще на хвилини три він застиг в ній нерухомо, зціловуючи з її щік сльози. Хлопець шептав їй на вушко заспокійливі слова, як тоді робив це з Шіон. Нарешті коли вона почала легенько смикати стегнами, Наруто почав рухатись в ній. Чим раз тим швидші були його рухи, і тим більше зникали біль і страх а тіло наповнювали бажання і насолода. Його палкі поцілунки та член всередині діяли краще будь-якого заспокійливого. Так тривало хвилин з двадцять поки вона не досягла оргазму. Він все одно продовжував, попри те, що з кожним новим поштовхом вона все більше обвисала на його руках. Але так тривало ще хвилин десять, після чого він кінчив. Кров, сперма та жіночі соки змішалися на його простирадлах. Коли він повернувся до неї, вона вже спала. Наруто милувався її красою в місячному світлі. «І справді схожа на янгола, Любисток мав рацію.». Хлопець занурився носом у її кольору ночі волосся, вдихаючи солодко-кислий запах бузку та аґрусу. Схоже Йеннефер поділилася зі своєю так би мовити небогою частиною косметики. На мить він подумав що його кохана аж дуже схожа на темноволосу чародійку – тільки волосся було пряме а не спадало на спину каскадом чорних локонів, очі були лавандові а не фіалкові а груди значно більші від грудей чародійки… Добраніч, кохана. – шепнув він на вушко. – Спи спокійно. Я люблю тебе більше за своє життя, і захищу твоє чого б мені це не коштувало. І пробач за те що так пізно прийняв тебе. Якби ж я був розумніший…ми були б разом стільки років, мабуть вже одружилися б і ростили дітей. Якщо я помру, а ти народиш моє дитя якщо це буде хлопчик назви його Джирайя, а якщо дівчинка – Кушина. Так звали мою маму. Вона була найгарнішою і найдобрішою в світі. Хочу щоб і вона була такою ж. Тільки це не значить що я кайфую від перспективи того, що якщо це буде наш син то він стане таким же збоченцем як мій хрещений… «Та заткнися ти! Дай дівчині поспати, перший раз як не як!». «Прокинувся нарешті.» «Знаєш коли в мене останній раз був секс? Ще як тебе робили!». «І як воно? З рудого став блакитним?». «Я не винен що Перший запечатав мене в Міто а вже вона з Третім помістили мене в твою матір!». «І тому розумієш як воно вперше зайнятися коханням з хлопцем, якого любиш?» «В мене таке було тільки раз, коли Четвертий робив це з Кушиною! Але всі тонкощі жіночих відчуттів розумію. Тому дай дівчині поспати.» «Навряд чи вона чує.» «Точно чує…». << забігання в майбутнє˃˃ Вітаємо, пані Хінато. У вас чарівна дівчинка. Дайте погляну на неї. – Хіната важко дихала, все тіло прорізав біль, але бажання потримати рідну кровиночку на руках було сильнішим. У палату зайшли всі її близькі – учитель Куренай, Кіба, Шино, Ханабі, батько і навіть Цунаде Сенджу. Не було тільки одного. Батька новонародженої. Вже придумала їй ім’я, сестричко? – допитливо глянула Ханабі. Її звуть Кушина Узумакі-Х’юґа. На честь матері Наруто-куна. Щойно вирішила так назвати? – спитав Кіба. Це було його бажання. Його останнє бажання... Примітка. Автор спочатку не хотів вставляти останню сцену, так як не хотів спойлерити подальшу долю персонажів. Але він сам винен що забагато читав Сапковського, а там частенько любили забігати наперед, хай персонажі та події були абсолютно філлерними. Далі на вас чекає ще дві-три частини та епілог. Запасіться терпінням і носовичками - буде багато скла. Автору на бургери з сирним соусом: 5167 8032 4069 9848
1 2 3 4 5 Категорія: Фентезі Фентезі \| Додав: Reinmar_von_Lemberg
Переглядів: 363 \| Завантажень: 0 \| Оцінка: 0.0/0

Мітологія, усна народна творчість [16] Фанфіки за мотивами вже відомих мітів, легенд, переказів тощо.	Антична література (VIII ст. до н. е. - V ст. н. е.) [9] Фанфіки - в основі яких лежить "стародавній твір". Антична література (від лат. antiquus — «стародавній») — сукупність творів, написаних у Давній Греції та Римі приблизно від 8 ст. до н. е. до 5 ст. н. е.; найдавніша з європейських літератур.	Давньогрецька література [5] Давньогрецька (старогрецька) література — сукупність ліричних, епічних, драматичних творів, написаних у 8 ст. до н. е. — 5 ст. н. е. еллінами - філософська проза: Парменід, Анаксагор, Демокріт, Сократ, Платон, Аристотель; - сатиричні твори: Лукіан; - романістика 1–3 ст. н. е.: авантюрний роман («Херей і Калліроя» Харітона), пасторальний роман («Дафніс і Хлоя» Лонга) та ін.	Давньоримська література [9] Сукупність латиномовних різножанрових творів, написаних переважно за часів Римської республіки та Римської імперії: «Сентеції» Аппія Клавдія Сліпого; паліати Тіта Макція Плавта (бл. 250–184 до н. е.) і Публія Теренція Афра (бл. 190–159 до н. е.), «Еподи», «Сатири», «Оди», «Послання» Квінта Горація Флакка (65–8 рр. до н. е.); та ін.
Середньовічна література (V-XV ст.) [15] Середньові́чна література — це період в історії світової літератури, що розпочинається приблизно в пізню античність (4—5 століття), а завершується у 15 столітті.	Лицарська література [16] Поезія представлена лірикою трубадурів (Бернарт де Вентадорн), труверів і міннезінгерів (Вальтер фон дер Фоґельвайде), а лицарський роман — переважно циклом про легендарного короля Артура (Кретьєн де Труа, Вольфрам фон Ешенбах).	Героїчний епос (середньовіччя) [3] Класичний героїчний епос («Пісня про Нібелунгів», «Пісня про Роланда», «Пісня про мого Сіда», «Слово о полку Ігоревім») відбиває народну точку зору на важливі для національної історії події, що відбуваються в «епічну» добу.	Міська література (середньовіччя) [5] Міська література цінує розважливість, кмітливість, здоровий глузд, спритність та сміх — у всіх його проявах («Роман про Лиса», Франсуа Війон)
Література доби Відродження (XV-XVII ст.) [57] Література Ренесансу — період в історії світової літератури, що охоплює 14-16 століття в Італії та кінець 15 — початок 16 століття в інших країнах Європи. Риси Відродження частково присутні і в літературах Сходу. Кінцем доби можна вважати 1616 рік — дату смерті Шекспіра і Сервантеса.	"Італійське Відродження" [1] Найяскравіші представники: поети Лодовіко Аріосто (1474–1533) та Мікеланджело Буонарроті (1475–1564), традиційно Данте, Боккаччо (хоч сучасними літературознавцями їхня належність до літератури Відродження ставиться під сумнів) і Петрарка, а також новеліст Франко Саккеті (1335–1396) та ін.	"Французьке Відродження" [2] Поети: П'єр Ронсар, Луїза Лабе (та Ліонська школа), Клеман Маро, Марціал Овернський, прозаїк Франсуа Рабле («Гаргантюа і Пантагрюель») та Мішель Монтень (1533–1594), автор «Проб» («Les Essais») та ін.	"Англійське Відродження" [2] Представлене іменем Вільяма Шекспіра (1564–1616), одного з найвидатніших письменників доби Відродження, автора сонетів, трагедій «Ромео і Джульєта», «Макбет», «Отелло», «Гамлет», «Король Лір», комедій «Приборкання норовливої», «Сон літньої ночі», «Багато галасу з нічого», історичних хронік, драм та ін.
"Іспанське і Португальське Відродження" [5] Виділяють творчість драматурга Лопе де Вега (1562–1635), автора п'єс «Собака на сіні», «Учитель танців»; творчість Сервантеса (1547–1616), автора роману «Дон Кіхот» (1605, 1615). У тісному зв'язку з іспанською розвивалась література Португалії, класиком якої вважають Луїса де Камоенса (1525–1580), автора «Луїзіади» (1572).	Література XVII ст.: бароко і класицизм [0] Література XVII століття — це умовна історична епоха, котра виділяється в історії світової літератури. В окремих регіонах вона була цілком самостійною добою (Європа), в інших мала менш виражені особливі риси (Південно-Східна Азія). У Європі доба представлена двома потужними художніми течіями — бароко та класицизмом	Західноєвропейська література XVII ст [7] Основні представники: Андреас Гріфіус, Йост ван ден Вондел, Педро Кальдерон (драми), Торквато Тассо, Джон Мільтон (поеми), Ганс Гріммельсгаузен, Франсіско Кеведо, Анрі Лесаж (романи), Джон Донн, Луїс Гонгора, Маріно Джамбаттіста, Георг Векерлін, Пауль Флемінг (лірика).	Східноєвропейська література XVII ст [3] Представниками вважаються Іван Вишенський, Мелетій Смотрицький, Кирило Транквіліон-Старовецький та ін.
Азійські літератури XVII століття [1] В Азії у XVII столітті найбільшого розвитку досягли літератури далекосхідного культурного регіону, особливо Китаю, Японії, Кореї, дещо меншою мірою В'єтнаму.	Колоніальна література XVII ст [5] Фанфіки за мотивами творів, що відображали екзотичні країни (Мексику, Індію, Золотий Берег Африки), яскраво описують зіткнення європейців з туземними племенами («Героїчні драми» Драйдена). Інколи у таких творах звучить засудження расової нерівності, співчуття поневоленим народам (роман Афри Бен «Оріноко»).	Л-ра доби Просвітництва (кін XVII - XVIII ст.) [7] Література доби Просвітництва (кінець XVII - XVIII ст.): просвітницький реалізм, класицизм	Література XIX ст. : романтизм і реалізм [3] Розвиток художньої культури XIX ст. проходив під знаком боротьби і послідовної зміни чотирьох основних напрямів: класицизму, романтизму, реалізму і декадансу. У цей період творили Франц Грільпарцер, Адальберт Штіфтер, Джейн Остін, Чарл Роберт Метьюрін, Вільям Мейкпіс Теккерей, Чарлз Діккенс, Серен К’єркегор, Фрідріх Геббель, Георг Бюхнер, Шарль Нодьє, Стендаль, Оноре де Бальзак, Александр Дюма, Проспер Меріме, Ежен Сю, Теофіль Готьє, Есайяс Тегнер, Готфрід Келлер та ін.
Л-ра кінця XIX - другої пол.XX ст.: модернізм [6] Перелік творів: роман Джозефа Конрада «Серце пітьми», пабсурдистська п'єса Альфреда Жарі «Король Убю», «Безплідна земля» Томаса Еліота(1922) тощо.	Л-ра останньої третини XX - початку XXI ст. [4] Література останньої третини XX - початку XXI ст.: постмодернізм, розвиток інших напрямів Представники: У. Еко, Х. Л. Борхес, Айріс Мердок, П. Зюскінд, Л. Рубінштейнат та багато інших	Сучасна зарубіжна література XXI ст. [24] Фанфіки за роботами відомих письменників та поетів, які творять у наш час.	Давня укр. література (IX — кін XVIII ст) [3] До давньої української літератури належать твори, написані у період від виникнення Київської Русі до кінця XVIII століття. Це руські літописи, полемічна література, козацькі літописи та інші твори, зокрема Григорія Сковороди.
Нова укр. література (кін XVIII — XIX ст) [8] Нова українська література починається наприкінці XVIII століття з опублікуванням «Енеїди» І. Котляревського. До цього періоду належать твори всіх українських письменників та поетів до XX століття: твори Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка, Панаса Мирного, Марка Вовчка та інших.	Новітня укр. література (XX — поч XXI ст) [18] До Новітньої української літератури належать твори українських письменників XX — початку XXI століття: твори В. Сосюри, В. Стуса, М. Семенка та інших, зокрема сучасних авторів: Л. Костенко, А. Кокотюхи.	Сучасна українська література (XXI століття). [8] Фанфіки за мотивами творів відомих українських авторів ХХІ ст.	Історичні романи [12] Фанфіки в основі яких закладений відомий історичний роман
Триллери [13] Фанфіки в основі яких закладений триллер	Військова проза/лірика [9] Фанфіки за мотивами творів військової тематики	Детективні романи [3] Фанфіки в основі яких закладений відомий детективний роман	Антиутопія/утопія [2]
Фантастика [9] Фанфіки в основу яких закладено фантастичні твори	Фентезі [112]	Наукова фантастика [4] Фанфіки в основі яких використані твори наукової фантастики	Любовні романи [14]
Навчальні заклади [11]	Нехудожня література [1] Фанфіки в основі яких використані твори нехудожньої літератури"	Драматургія [1]	Психологія [13]
Пригодницька проза [8]	Зарубіжна класика [5] Фанфіки в основі яких використані твори, які вже визнані "класикою зарубіжної літератури"	Українська класика [1] Фанфіки в основі яких використані твори, які вже визнані "класикою української літератури"

Login:
Password: