menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 26.12.2021 в 18:55
Фанф прочитано: 393 рази
Час прочитання:
Категорія: Фентезі
До фанфіку залишено: 0 відгуків
На жаль, нічого схожого не знайдено! Можливо автори забули додати теги до фанфіків. Нагадую, що варто їх заповнювати. Якщо ви вкажете однакові теги до всіх частин твору, у цій рамочці читачі зможуть легко усі знайти.
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Яструб, Лис та Вовк (Епілог)


26.12.2021, 18:55
Епілог
На тренувальному майданчику маєтку Хюґа змагалися двоє дівчат. Вища і старша мала довге каштанове волося, заплетене внизу в кіску. Молодша ж, восьмирічна дівчинка мала червоне волосся, зібране на потилиці в довгий кінський хвіст. Кушина Узумакі-Х’юґа, донька спадкоємиці клану Хінати та героя Листя і всього світу Шинобі Наруто Узумакі. Суперницею була її рідна тітка Ханабі. Одна з небагатьох близьких родичів, що залишилися.
Поруч на ґанку сиділо ще троє людей – старійшина клану, чинний голова Хеаші та мати Кушини Хіната. При вигляді доньки, яка вже у семирічному віці пробудила свій Б’якуґан, з лавандових очей жінки потекли сльози. Це нагадало їй як ще якихось дев’ять років тому на цьому ж місці спарингувала вона перед тим як піти на побачення з батьком Кушини. Від Наруто дівчинці дісталось кругле личко зі смужками, що нагадували лисячі вуса. Наруто пишався б нею…
<<Flashback˃˃
Зворотну дорогу до Листя вона не пам’ятала.
 В її голові весь час крутились події попередньої ночі: напад; загибель Ко, Ірохи та інших її захисників; поява страшної постаті в обладунках-кістках; її викрадення; бій Наруто з Ередіном та його смерть.
Коли вона прокинулась наступного дня, то подумала що битва і загибель Узумакі були тільки кошмаром. Та коли у дворі побачила його накрите білим простирадлом тіло, не змогла стримати сліз. Навіть за загиблими родичами так не плакала, як за ним.
По поверненні в Коноху вона одразу виставила ультиматум – омовіння та підготовка тіла Узумакі пройде в храмі її маєтку. Ніхто не заперечував. Навіть Хеаші сумно дав на це згоду.
Того вечора вона не зронила ні сльозинки. Поки Ханабі та інші члени клану омивали тіла Ко та інших, Хіната взялась за тіло Наруто. Вона вважала що зробить це сама. Але помилилась…
Омити тіло від крові, кіптяви та бруду їй допомагала Сакура. Її зелені очі не висохли ще з тих фатальних подій. Саске відбувся кількома важкими травмами, які вже залікувала Цунаде з допомогою Кацуї. Саме він підносив чисту воду для омовіння, ніби віддаючи борг за те, що захищав його наречену протягом довгих семи років відсутності…
Одягав мертвого Ірука. У довге чорне кімоно з трояндою в петлі, такого ж кольору хакама та чорний пояс. Конохамару поклав по праву руку його меч. Шикамару застебнув на його шиї копію намиста Першого Хокаґе. Какаші ж дбайливо загорнув його в плащ Четвертого. Ґаара поклав йому на груди особливий кунай з Міткою Бога Грому. Хіната ж обв’язала його шию власноруч сплетеним червоним шарфом.  На останок в храм прибула Цунаде з його портретом у жалобній рамці. Поклавши останній предмет на вівтар, жінка просто розплакалась. Всі знали що П’ята бачила в ньому втілення мрій її брата і нареченого. Намисто Першого і справді виявилось проклятим, як і їхнє бажання стати Хокаґе…
Похорон пролетів непомітно. Легендарного героя Четвертої війни поховали поруч з могилами Мінато та Кушини. Прощання з ним розтягнулося аж на три години. Усі каґе, шинобі-ветерани війни, безліч цивільних. Вона згадувала ридання Іруки, Конохамару, Команди №7, Шикамару, Ґаари та ще кількох незнайомих їй людей. Какаші був самим втіленням спокою. Від пихи та веселості Кіллера Бі не залишилося й сліду. Тай сама вона не зронила ні сльозинки – усе виплакала ще в дорозі з місця битви.
Того ж вечора її запросили на жалобну вечерю друзі Наруто. Були всі, хто вважав себе до нього близьким. Сакура навіть тут не стримувала сліз. Саске та Сай були ще апатичнішими ніж зазвичай. Шикамару раз за разом діставав з кишені цигарки та виходив на вулицю. Чоджі вперше не мав апетиту. Какаші зробив неможливе – опустив свою маску, показавши що під нею ховалося – скорботне обличчя з родимкою на підборідді. Загальна атмосфера була ще більш гнітючою ніж на похороні. Ніхто навіть не думав починати розмову…
  • Я не думав. – сумно зітхнув Какаші. – Я не думав, що син мого вчителя помре раніше від мене. – З його очей потекли сльози.
  • Я мав бути його дружбою на вашому весіллі. – зітхнув Ґаара. – Я та Шикамару. Мабуть він тобі не казав… – але раптом перервався побачивши як затремтіла губа Хінати.
  • Тепер я розумію становище вчителя Куренай. – важко зітхнула брюнетка. – Я мушу вам у дечому зізнатись… я вагітна.
Усі присутні просто застигли від здивування. Вітати її на фоні загального горя було якось… за межею моралі?
  • Коли ви встигли? – здивувався Шикамару.
  • За два дні до відправлення у Країну Землі. То було наше останнє побачення. Він тоді ще так усміхався… але я відчула що з ним щось не так. Ніби відчував, що йому скоро… – сльози знову здушили її.
  • Заспокойся, чуєш мене. – Сакура підбадьорливо поклала їй руку на плече. – Усе буде гаразд. Ти ж хотіла ростити його дітей? Камі хоч і забрав його, але натомість помістив його частинку в тебе. Ти маєш для кого жити. Не побивайся, бо це нічого змінить.
  • Ми всі тобі допоможемо. Ти наша подруга. Ми разом проходили іспит на чууніна, захищали селище від Пейна, воювали пліч-о-пліч на війні. Кожен з нас в боргу перед Наруто. Якби не він, ми досі б витали в світі своїх ілюзій. – Шикамару легенько скуйовдив їй волосся.
  • Я багато чим йому завдячую. Це мій шанс віддати борг. – Ґаара просто пригорнув її.
  • Ми ж подруги, чи як. – глянула їй в очі Іно.
  • Д-дякую, друзі. Це така розрада – ваша підтримка. Я ніколи вас не забуду. – в очах Хінати знову зблиснули сльози…
<<кінець flashback˃˃

Вони дотримали слова. Коли Кушині виповнилося шість усі те й робили, що займались її тренуваннями. Шикамару навчав її правильно приймати рішення та частенько грав у шоґі. Сакура та Іно вирішили навчити її кільком медичним технікам. Саске ганяв дівчинку у володінні мечем. Ґаара дарував їй на кожне свято книги з історії, самооборони, медицини та різні художні романи. Лі тренував її рукопашний бій. А сама Хіната потроху вводила доньку в товариство її ровесників.
Ще до вступу в Академію Кушина подружилася з Мірай Сарутобі та Суміре Какей. Мірай як і Кушина втратила батька ще до народження, а Суміре взагалі росла без батьків. У Академії до них приєднались Сарада Учіха та Чочо Акімічі. До їх гурту навіть іноді приєднувалися хлопчики – Шикадай Нара, Іноджин Яманака і Метал Лі. Кушина просто випромінювала дружелюбність як і її батько. Проте характером все-таки більше вдалась у маму…
У селищі багато що змінилося. Титул Сьомого Хокаґе отримав Шикамару. Попри прогнози що це буде Саске, цього не сталося. Причина – Учіха забагато накапостив і служив відомому садисту Орочімару. Тай він сам не вважав себе гідним цього.
Більшість її однокласників також завели родини. Сакура вийшла заміж за Саске і народила йому трьох дітей – доньку Сараду та синів-близнюків Ітачі та Шисуї. Клан Учіха отримав шанс на відновлення, а новий голова зарікся покидати селище, повністю присвятивши себе родині. Шикамару взагалі зробив неможливе – одружився із проблемною на його думку Темарі. Еліта Піску вважала це мезальянсом, та коли Нара очолив Листя усі претензії зникли. Іно вийшла за Сая майже через два місяці після протистояння Дикому Гону. Кіба зустрів дівчину на ім’я Тамакі, і через півроку побачень та романтичних вечорів наважився взяти її за дружину. Лі ж після довгих залицянь до партнерки по команді Тентен таки домігся свого і тепер волав про могутню Силу Юності, що била бурхливим потоком з його сина Метала. Чоджі після кількох відряджень до Хмари таки знайшов собі дружину – Каруї, учениця Кіллера Бі згодилась на шлюб з ним. Усі були щасливими. Окрім Хінати…

***
  • Кликав, Шикамару? – двадцять першого грудняня, в день загибелі Наруто, Хінату викликали до кабінету Хокаґе.
  • Так. Сьогодні вже девять років з дня його загибелі. Я хотів би надати тобі доступ до секретної інформації про нього.
  • Секретна інформація?
  • Так. Учитель Какаші засекретив деякі відомості про виконання його місій. Оскільки я нещодавно замінив його на посту, доступ до них мені відкрито. Тримай. І бажано ознайомитися з нею тут.
Хіната відкрила папку та взялась читати про останні звершення коханого. Вона знала про його місію в Країні Демонів. І раптом зупинилась…
  • Ш-що? У нього є донька від жриці?
  • Ґеральт розповів мені це по секрету. Наруто довго мучився від цього факту. Я сам бачив що з ним щось не так. Але є ще дещо. Прочитай ось цей рядок.
  • Хто такий Ґонтер ОДімм?
  • Ось це і варто дізнатися. Гадаю ти не проти влаштувати собі поїздку в Країну Демонів. Раджу також взяти з собою Кушину – вона повинна знати що має сестру.
  • Але чому я?
  • Ти найближча до нього. До того ж у вас багато спільного.
  • І як це виглядатиме? Як зустріч двох суперниць?
  • Як зустріч давніх знайомих. Ти ж не забула хто здійснив обряд поховання? – і справді. Саме блондинка Шіон читала похоронні молитви.
  • Гаразд. Я вирушу туди разом з Кушиною. Тільки боюсь що не стримаюсь при зустрічі з нею. Стільки років обманювати Листя у тому, хто батько її дитини…

***

Дорога в обитель жриці пройшла непомітно. Воротарі не затримували її та одразу впустили. Вона ніколи тут не була, хоч і чула від Неджі який тут чудовий смак у архітектурі. Якби не той факт що тут живе суперниця, Хіната подумала б над тим щоб подружитися з власницею…
  • Добрий день. Ви мабуть Хіната Х’юґа? Пан Хокаґе попереджав про ваше прибуття. – почувся мелодійний голос. Вона впізнала його. Жриця…
З дня похорону вона майже не змінилась – волосся кольору білого золота , тендітна фігура, струнка постава – наче двійник Хінати, тільки волосся світле а очі аметистові.
  • Доброго дня пані Шіон. Я б хотіла з вами поговорити. Тільки ця розмова не для дитячих вух.
  • Це ваша донька? – на обличчі Шіон розквітла усмішка.
  • Привіт. Я Кушина Узумакі-Хюґа, майбутня Восьма Хокаґе даттебане! – при останніх словах дівчинки жриця трохи спохмурніла.
З іншої кімнати вбігла ще одна дівчинка. Зовні була схожою на Шіон, тільки волосся мала кольору жовтого золота. На личку ж мала такі самі «вуса» як і Кушина. Ще один Наруто в жіночому тілі…
  • Міто, познайомся з Кушиною. Це донька пані Хінати і… – тут вона затнулась, впіймавши погляд гості. – Ідіть, пограйтеся.
  • Гаразд. Приємно було познайомитися. Ходімо, Кушино, я хочу знайти собі подругу. – дівчатка з веселим сміхом побігли в дитячу залу.
  • Отже Міто. – почала розмову Хіната всівшись на диванчику.
  • Мабуть найсильніша з усіх жінок цього клану. Самотужки запечатала в собі Дев’ятихвостого, пробудила Техніку Ста цілень, дружина Бога Шинобі Хаширами Сенджу – багато заслуг.
  • Скажіть чесно, Наруто-кун давно крутив з вами роман? – очі брюнетки загрозливо напружились.
  • Я знала що ви це спитаєте. Ні. Ми провели разом тільки одну ніч. Після бою з Моурйо я не бачила його довгих чотири роки. Довгий час мала видіння про його смерть, але він знову її уникав. Вперше за чотири роки я зустріла його на підписанні угоди з Альянсом. Мушу зізнатися, я схитрувала. Додала в угоду таємний пункт, де він мав виконати моє бажання. А хотіла я тільки одного – щоб він подарував мені дитя, якому я змогла б передати силу. Він обіцяв це зробити ще тоді, дванадцять років тому.
  • А він згадував про мене?
  • Як тільки я заговорила про цей пункт. Він аж дуже не хотів зраджувати тобі. Тільки-от вночі його ніби підмінили – він робив усе з бажанням та пристрастю. Ніби думав що забуде все, що сталося.
  • Він і справді повернувся ніби нічого не відбулося. Того ж вечора ми гуляли, де він мені освідчився. Я тоді була така щаслива. А як дізналась…
  • Кажеш він не мав жодного почуття вини?
  • Жодного. Ніби все забув. Але я прийшла тут через справжні обставини його смерті.
  • Які?
  • Ти знаєш хто такий Ґонтер ОДімм?
  • Ми не вимовляємо це ім’я вголос. Це той, хто створив усіх демонів та допомагає поганим людям їх контролювати в обмін на душу. Саме він дав можливість Йомі звільнити Моурйо. А тепер виявляється Наруто уклав з ним угоду щоб скинути тягар з плечей. Хоч і ненадовго…
  • То він згадав?
  • Так. Коли рятував мене від Ередіна. На зворотньому шляху я зізналась йому в своїх почуттях, але він не відповів мені взаємністю. Сказав що кохає тебе, а зі мною переспав тільки тому що дотримує слова. Мабуть через це я так і не змогла розлюбити його… – з аметистових очей полились сльози.
  • Мамо, чому ти плачеш?! – Міто підбігла до жінки і почала її втішати. Кушина ж кинулась в обійми матері.
  • Міто, донечко, знаєш хто така Кушина? – запитала крізь сльози Шіон.
  • Так! Вона мій новий друг. – білявка усміхнулась так, як колись усміхався її покійний батько.
  • Ні. Вона твоя сестричка…
  • Що? Але ж у нас різні батьки. Я ж щодня відвідую таткову могилу. – здивувалась Міто.
  • Ні. Те, що Кейске твій батько я оголосила для годиться. Батько Кушини і твій батько – одна і та ж особа. Наруто Узумакі. Герой Четвертої війни та Війни Світів.
  • Як? Але ж дідусь не розповідав мені про це. – тепер здивувалась Кушина.
  • Я й сама дізналась про це тільки тиждень тому, ще як збиралась сюди. Пробач. – сумно відповіла Хіната.
  • І що нам тепер з цим з цим робити? – запитала Шіон.
  • Про це ніхто не повинен дізнатися. – різко відповіла брюнетка. – Хай ця інформація не зіпсує доброго імені Наруто-куна. Поклянись що ніхто цього не розголосить.
  • Клянусь. А ти?
  • І я клянусь…
Примітка. Ну от і все. Сагу завершено остаточно. Прошу вас на колінах - пишіть коменти. Я вже задовбався про це писати в чаті та чатах фанатів обох фендомів. Чи будуть сиквели? Усе можливо. Але ідеї як продовжити шлях Міто та Кушини у мене поки немає. Всім дякую за прочитання. 
Автору на бургери з сирним соусом: 5167 8032 4069 9848
Категорія: Фентезі Фентезі | Додав: Reinmar_von_Lemberg
Переглядів: 393 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Позитивне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Яструб, Лис та Вовк (Епілог)
Завантаження...