menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 20.12.2021 в 21:46
Фанф прочитано: 321 раз
Час прочитання:
Категорія: Фентезі
До фанфіку залишено: 0 відгуків
На жаль, нічого схожого не знайдено! Можливо автори забули додати теги до фанфіків. Нагадую, що варто їх заповнювати. Якщо ви вкажете однакові теги до всіх частин твору, у цій рамочці читачі зможуть легко усі знайти.
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Яструб, Вовк та Лис (VI)


20.12.2021, 21:46
VI
Перед тим як розійтися Наруто створив тіньового клона.
  • Навіщо ти це зробив? – запитав Ґеральт.
  • Учитель Какаші наказав мені не відходити від тебе. А про клонів він нічого не казав.
  • Хитро. Хінато, коли звільнишся?
  • Не знаю. Архіви знаходяться у скрипторії на околиці нашого кварталу. Батько якщо й дозволить доступ то не пустить туди людей з іншого клану або сторонніх осіб.
  • Ну я чи мої клони не абихто уже два дні. – втрутився Наруто.
  • Але все одно ми ще не одружені. Тож навряд чи твоєму клонові дозволять.
  • Тоді якщо не дозволять, мій клон розвіється у той же момент. До зустрічі.
  • Бувай. – вона поцілувала його в губи, після чого пішла з клоном.
  • Ви просто чудова пара. – усміхнувся відьмак.
  • Та невже? А то деякі дівчата вважають геть протилежне.
  • Це ж чому?
  • Бо на їхню думку герой Четвертої війни повинен зустрічатися з розкутою дівкою модельної зовнішності, що в майбутньому стане світською левицею і тягатиме мене по всяких конвентиках та вечірках.
  • О боги. Залишайся з нею попри їхні слова. Мені якось довелося разом з Йеннефер відвідати подібне дійство. Досвід не з найкращих.
  • А що це було?
  • Танеддський з’їзд Братства Чародіїв. Спершу розкішний бенкет, що потроху переріс у масову оргію, а потім Рада взялась хапати Капітул бо виявилося що більшість верхівки раптом обрали бік Нільфгарду. А потім все переросло у масову різанину. Рада виставила спеціальний загін Реданії тоді як чародійка Франческа Фіндабайр сховала у підвалі палацу Ґарштанг групу ской’ятаелів. Я тоді порубав їх з чверть сотні, намагаючись врятувати Йеннефер та Цірі а натомість отримав зламані руку і ногу в бою з Вільгефорцом з Роґґевена. Але мабуть я тебе занудив.
  • А хто такі ской’ятаелі?
  • Загони ельфів, краснолюдів та половинчиків що вбивали людей за те що вони люди. У буквальному перекладі зі Старшої Мови – білки. Чому? Хрін його зна. Одні кажуть що живуть у лісах та як білки горішками харчуються, інші – за білячі хвости на капелюхах. Скандують «Людей у море» а насправді всього лише авангард сил Нільфгарду. Адже там чомусь жодне командо не нишпорило і нікого не вбивало.
  • А за що вони ненавидять людей?
  • За те що ми за недовгий, менше сотні років вік встигаємо дати плідне потомство і швидко захоплюємо територію. Тоді як ельфи можуть прожити не одне і не два століття, при цьому виглядаючи як молоді, але от ельфійки після років так шістдесяти потроху не можуть зачати з ельфами дітей. Для ельфів час майже що не існує, але плідна тільки молодь. Краснолюди та половинчики живуть трохи менше ніж ельфи, але вони значно лояльніші – перші чудові ковалі та компаньйони за чаркою чи кухлем пива, а другі більше фермери та землероби, проте їхні продукти значно якісніші ніж вирощені якимись кметами на задуп’ї континенту. У вас тут є ельфи чи інші нелюдські але людиноподібні раси?
  • Нема.
  • Шкода. 
  • Ну, Ґеральте, чим хочеш зайнятися?
  • Я б не проти спробувати цей ваш напій як він там називається? Суке?
  • Саке. Це можна організувати. Є у нас тут бар неподалік. Ходімо, пригощаю.
Поки вони йшли Наруто відчув як клон, котрого він послав у Квартал Хюґа, створив свого двійника а потім розвіявся. Отже пан Хеаші погодився відпустити хай поки чужу для його клану людину. Тож гіпотетично цей клон створить ще більше собі подібних і цілком ймовірно швидше знайдуть потрібний сувій. Це тішить. Так іще минуло хвилин десять, поки відьмак та джінчурікі дійшли до бару…
***
  • А я йому такий кажу «Сто оренів за фледера, котрий випив кров аптекарю, двом стражникам та жерцеві Вічного Вогню? Та за такі гроші мені й горбата хвойда не дасть!». А він мені: «Тоді закладаємося: вбиваєш бестію цієї ночі – двісті оренів. Не впораєшся – іншого відьмака найму, в «Новому Наракорті» он зупинився якийсь здоровило з ведмежою головою на шиї.»…
  • І що було далі?
Відьмак налив чарку шето, котрий нагадував горілку більше ніж саке, одним духом випив і продовжив розповідь.
  • Ну я в ту ж ніч вистежив фледера, зніс йому голову і опівночі такий грюкаю тому купцеві в двері. А він як побачив, то зрозумів що я обчищу його до ниточки. Тож коли він витрусив мені всього гаманця, я вклонився, сказав що з ним приємно було мати справу і швиденько злиняв. Десь через день мене нагнали місцеві Лісничі та напали. Виявилося що купцеві поки я полював на чудовисько хтось роги наставив. А оскільки на думку простих людей відьмаки трахають всіх дівчат що під руку попадають підозра впала на мене. Звичайно, то був не я, але як співав мій друг Любисток, хочеш стати нічим – стань Лісничим. Тому я швиденько зробив їх тими, про кого співає мій друг, а везені ними оленячі роги тихцем повісив на дверях купця. На ранок весь Марибор реготав з цього набундюченого торговця, а я вже перетинав межу з Едірном.
  • А у вас там весело. А чи є поділ на кланових і безкланових?
  • Є. На королів, пасованих, і плебес.
  • І який спосіб просунутися із плебея у королі?
  • Стати чародієм.
  • І що тоді?
  • Стаєш радником короля і весь світ тебе не обходить. Ти виглядаєш як хочеш, можеш запустити кульову блискавку в того хто тобі не подобається, можеш підкорити розум короля щоб або робив те що вигідно державі або тобі. Можеш міняти жінок як рукавички, і тобі байдуже бо всіх чародіїв магічно стерилізують. Але можна й чекати іншого – в один момент король знайде когось на його думку кращого. І тоді у кращому випадку тебе просто відправлять шукати нового володаря, а у гіршому – приріжуть з тіні або нашлють Орден Палаючої Троянди з двімеритовими кайданами і путівкою на вогнище.
  • Беру слова назад…. – раптом він перервався.
  • Що таке?
  • Клон розвіявся. І повідомив що треба йти до кварталу Хюґа. Схоже знайшли потрібну інформацію.
  • А мені що робити?
  • Йдеш зі мною. Вчитель Какаші наказав очей з тебе не спускати.
  • Гаразд.
***
Через десять хвилин у маєтку Х’юґа
Хлопця на вході зустрів Ко. Привітавшись запросив у залу, де збиралися усі старші в клані. Наруто здивувався, адже для чого викликати ще й його на збори клану. Та ввійшовши всередину він зрозумів що справа серйозна.
  • Сідай, майбутній зятю. – Хеаші вказав рукою на місце біля Хінати. – Твій біловолосий друг з тобою як бачу. Нехай розповість нам усе.
  • Дякую. Це для мене велика честь. Але необов’язково було мене запрошувати аж на такий захід.
  • Ти скоро візьмеш шлюб з моєю старшою донькою, тому почасти станеш частиною клану. До речі, ваше майбутнє весілля також обговоримо.
Коли Наруто сів, голова клану перевів погляд на Ґеральта.
  • Отже, пане Ґеральте, що вам відомо про Дикий Гін?
  • Це досить важке запитання. Я б сказав що це ельфи Народу Вільх, але це не зовсім так. Після битви у Каер-Морені ми розтинали вбитих вершників. Серед них багато людей, яких вони викрадали з інших світів. Не виключено що серед них можуть бути й відьмаки. Принаймні я був одним із них.
  • Це як?
  • Я попросив обмін. Мою душу взамін на душу моєї коханої Йеннефер із Венґерберга. Їхній генерал Ередін згодився. Я шість років гнав із ними по світах наче привид, поки не дезертирував біля Каер-Морену.
  • А що ними рухає?
  • Жага до влади. Вони полюють на Старшу Кров. Їхній експеримент, що вийшов з-під контролю. Це важко пояснювати, бо я сам ледве зрозумів увесь родовід моєї прийомної доньки Цірі. Тут потрібен хтось усвідомлений у це. І двоє таких знаходяться в Піску та Водоспаді.
  • Нам байдуже до деталей. Скажи нам, хто є предком твоєї Цірі?
  • Лара Доррен еп Шіадаль. Йеннефер мене просвітила у цьому плані.
  • А вона чимось пов’язана  із нею? – найстарший на вигляд чоловік розгорнув сувій. На ньому був портрет вродливої жінки та чоловіка з сірою шкірою та дивними рогами на голові.
  • Хто це?
  • На цій картині зображено шлюб нашого предка Хамури Ооцуцукі та Лісель Доррен еп Шіадаль. Перед смертю вона повідала що мала видіння: сили її батька, відомі як Dearg Ruadhri, Червоні Вершники або ж як воліли їх назвати ви, Дикий Гін. Боячись за нащадків, вона попросила створити потужний бар’єр, що приховав би наш світ від Aen Elle. Настільки потужна  бар’єрна техніка вимагала б величезних затрат чакри, тож для цього Хамура й перенісся на Місяць, де пробудив свій Тенсейґан. Після смерті його очі було запечатано, а очі наступних поколінь приєднували до цього великого джерела енергії. А що з ним було далі ви знаєте самі. – погляд Хеаші впав на доньку та її нареченого.
  • Батьку, я ж казала – Тонері з його допомогою хотів обвалити Місяць на Землю, бо його предки неправильно тлумачили заповіт Хамури.
  • Донечко, та я ж не звинувачую тебе. Ми ж не знали для чого була потрібна ця річ. Питання в іншому – що робити тепер?
  • Зачекайте хвилинку, я заплутався. – втрутився у розмову Ґеральт. – Ви хочете сказати що ви родичі Цірі?
  • Ти весь час згадуєш її ім'я  і не кажеш хто це. – озвався старійшина.
  • Моя прийомна донька. Історія довга. Якщо простіше – я зняв прокляття з її батька і як плату попросив Право Несподіванки. Цією несподіванкою стала його донька Цірі. Спершу я відмовився, але потім Нільфгард напав на її батьківщину Цінтру і вбив її бабусю королеву Каланте. Я був змушений забрати її з собою у Каер-Морен, де навчив її мечу та Знакам. Уже пізніше розкрились її істинні здібності, через що я віддав її чародійці Йеннефер. Потім багато що сталося, нас розлучили, потім вона повернулась і я мусив захищати її від Дикого Гону, адже король Ередін бажав її взяти як парію, щоб отримати сильного нащадка для доступу до воріт Ard Gaeth, Брами Світів. Я зміг подолати його в своєму світі, але враховуючи обставини, гадаю що він досі живий.
  • То їх мета – подорожі між світами?  
  • З їхнім послідовним загарбанням. Тобто більшість корінних мешканців вирізаються, а частина стає рабами. Цірі розповідала мені, що світ з якого вони приходять раніше належав людям. Оберон спершу воював з єдинорогами, а уклавши з ними мир влаштував геноцид людської раси. Те саме загрожує і вам, якщо Червоні Вершники прорвуться сюди.
  • Тоді ми повинні повідомити великого Хокаґе про все, що дізналися. І домогтися переведення тих двох осіб, яким відомо тонкощі нашої генеалогії сюди для кращого аналізу подій. Голосуємо. Хто за прошу підняти руки. – у повітря здійнялися руки всіх присутніх. – Що ж, рішення прийнято. Переходимо до іншого питання – чи всі згодні з тим, що моя старша донька вийде заміж за чоловіка з-за меж клану Хюґа?
  • Хеаші, ми усі розуміємо твоє бажання щастя для старшої доньки. Але чи не поспішив ти з рішенням? – запитав один з представників бічної лінії.
  • Хідетоші, твоє бачення крізь призму традицій клану дещо застаріле. – відповів голова. – Я був свідком того як б’ється цей юнак ще з іспиту на чууніна шестирічної давності. Тобі нагадати що він зробив з Неджі, сином мого брата-близнюка?
  • То було чисте везіння. Якби не Кюбі в його тілі – повторив би він долю Хінати.
  • Гаразд, тоді як тобі те, що він у дванадцять освоїв техніку рангу В? Чи те як він на голому бажанні освоїв Режим Відлюдника за два тижні, перевершивши Великого Джирайю, та здолав його попереднього учня володаря Очей Бога? І хто по-твоєму допоміг нам під час війни розрізняти справжніх братів по зброї від трансформованих Широ Дзецу? Про решту його заслуг я мовчу – вони відомі вам усім.
  • І це через нього загинув син Хізаші. Якби він був живий, ми б зняли печатку Птаха в Клітці та зробили його наступним головою клану. А зараз мусимо покладатись на дівчат.
  • Ми можемо піти на компроміс – видати Хінату за Наруто, але поставити Печать Птаха в клітці. Малоймовірно що такий гульвіса та недоумок зможе захистити її Силу Очей.
  • Зробите з нею таке і пізнаєте на собі всю міць запечатувальних технік клану Узумакі! – втрутився Наруто.
  • Знай своє місце, щеня! – суворо блимнув Хідетоші.
  • А ви чуєте себе, панове? Я пригадую, що після смерті Неджі пан Хеаші поклявся більше не ставити прокляті мітки на других синів чи доньок. Чи не так було?
  • Було. Але клан постановив що мітка ставитиметься у випадку позакланового шлюбу.
  • Отже я все-таки змушу вас не робити цього коли учитель Какаші передасть мені посаду Хокаґе.
  • Наруто, тебе дурять. – раптом втрутилась Хіната.
  • Що?
  • Я подивилась Бякуґаном на усіх. Вони під Кото Амацукамі.
  • Що? Але ж для цього потрібен Шарінґан а єдиним його носієм залишився Саске.
«Наруто, я відчув знайому чакру.».
«Хто це, Курамо?»
«Важко розпізнати, але це сто відсотків не Саске.».
«А хто?».
«Важко сказати. Схоже він якось замаскувався.».
«От чорт.».
  • Розвіяти! – Наруто склав печатку і частина клану вийшла з трансу.
  • Що це було? – запитав Ґеральт.
  • Кото Амацукамі. Генджицу. Хтось змусив їх вважати мене негідним руки Хінати.
  • І що далі?
  • Треба його знайти. – Наруто вибіг з маєтку та швидко кинув очима по вуличці. Щоб застосувати Кото Амацукамі потрібен прямий зоровий контакт з іншими. А далі можна знаходитися не далі ніж за сто метрів. Проте на вулиці не було нікого. Тоді хлопець задіяв Режим Відлюдника й відчув якусь знайому чакру. Він миттю кинувся у тому напрямку, та коли дістався до місця його перебування, то не знайшов нікого. Навіть задіявши свої здібності сенсора нікого не помітив. Розчарувавшись, хлопець повернувся назад.
  • Отже? – запитав Хеаші.
  • Не зловив нікого. Але ця чакра якась знайома. Курама також так подумав.
  • Не знаю хто це, але варто подумати. Приведіть сюди Ко та інших вартових.
Коли вони прибули Хеаші розпочав люту тираду.
  • Від сьогодні під час кожної наради ви стоятимете на варті з активованим Бякуґаном на випадок вторгнення. Зрозуміли?
  • Так пане Хеаші!
  • Чудово. Мучити вас печаттю я не буду. Вільні. Тепер на чому ми зупинились?
  • На тому що дехто вважав мене негідною кандидатурою для Хінати. – відповів Наруто.
  • Я абсолютно з ними не згоден. – відповів старійшина. – У ньому є потужна сила, якою він здолав саму Кагую. Не забуваймо що він син Жовтої Блискавки та Кривавої Хабанеро – гримуча суміш як не як. І доводиться нащадком самому Мудрецю Шести Шляхів. Хто якщо не він?
  • Усі згодні зі словами мого батька? – запитав Хеаші.
  • Так!
  • Тоді подумаємо над датою. Коли вам буде зручно?
  • Гадаю в прийдешню весну. Десь у кінці березня-на початку квітня. Якраз період цвітіння сакури. А я б хотів щоб моє весілля було в таку чудову пору. Ти не проти Хінато?
  • Я б теж хотіла саме в цю пору. Зараз осінь, взимку буде надто холодно, а якщо хочу якомога раніше і щоб не холодно то тільки навесні.
  • Гммм, гаразд. Панове, не заперечуєте?
  • Ні.
  • Тоді оголошую нараду завершеною. Можете бути вільними.

***
  • То що, Мадаро, як наш план?
  • Провалено. Дівчина вистежила моє Кото Амацукамі а носій Девятихвостого швидко розвіяв і ледь мене не виявив.
  • Погано. Гаразд перейдемо до плану «Б». Я викличу їх на переговори. З собою візьму тільки Карантіра та Імлеріха. Може вдасться їх вмовити віддати дівчину.
  • Є ще один варіант як знову застосувати Кото Амацукамі тільки вже на дівчині. Але мені потрібна рука Данзо Шимури.
  • Нічим не можу допомогти. У мене сили тільки на дві подорожі туди і назад. Після твого провалу використаймо цю силу з розумом. У разі чого Нітраль уже готує зібрану нами армію для удару. Можеш бути вільним.
  • Гаразд, як скажете…

 
Категорія: Фентезі Фентезі | Додав: Reinmar_von_Lemberg
Переглядів: 321 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Позитивне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Яструб, Вовк та Лис (VI)
Завантаження...