menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 13.05.2022 в 02:57
Фанф прочитано: 334 рази
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 0 відгуків
На жаль, нічого схожого не знайдено! Можливо автори забули додати теги до фанфіків. Нагадую, що варто їх заповнювати. Якщо ви вкажете однакові теги до всіх частин твору, у цій рамочці читачі зможуть легко усі знайти.
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Кармазиновий


13.05.2022, 02:57
"Чу Ваньнін завжди був таким білим?"
 
Точніше, не сам Ваньнін. Його холодний труп, над яким, неначе справжня примара, стояв Мо Вейюй.
 
"Чому вчитель настільки білий..."
 
І справа не в одязі. Його шкіра була настільки бліда від місячного світла, що пробивалось крізь стелю, чи од його вічної льодяної суворості? 
 
"Вчителю, вчителю, вчителю..."
 
Це більше не був лютий крик ненависті – імператор лише жалібно та відчайдушно шептав, вмазавшись закривавленими, закусаними губами в бліду й крижану долоню. Така ж холодна, як цей бісів Чу Ваньнін. Чому тепер, дивлячись на його мертве тіло, Вейюй відчував себе настільки пустим? 
 
Раніше цей вельмишановний заповняв кожну частинку своєї мізерної душі цим нещадним чоловіком і все, здавалось, було на своїх місцях: Ши Мей мертвий, Мо Жань на верхушці світу, ступає по безсмертним, а Чу Ваньнін в його ногах, без краплини його колишньої сили і могутності. Жалюгідний і скалічений. 
 
"Ваньнін, я ненавиджу тебе і твою чортову білизну!"
 
Хриплість слів глушится, ще не встигнувши видряпатись з горла. Чужа шия, неначе ще тепла і жива, так і манить до себе. Благає вгризтись в м'яку плоть, щоб кров хлинула з відкритої рани, щоб учитель закричав від розриваючого болю, щоб пекучі сльози бризнули зі зажмурених очей, щоб...
 
Про це слово він дізнався у одній з книг маленької вчительської бібліотеки. Його звучання немов злітало з язика водопадом звуків, міцно закарбувалось в юному мозку. Тоді він хотів похвастатись перед Ши Меєм, мовляв - дивись який я розумний. А зараз воно виром крутилось у п'яній, напів пустій, імператорській голові. І йому було все одно, що багровість крові ніяк не можна було описати цим словом, для нього вона була...
 
"Ваньнін тепер кармазиновий."
 
Ніяких дірок від зубів на тонкій шиї, ніякого крику, а вода у ставку все така ж холодна. Лишень чужий сніжний одяг красувався яскравими краплинами, як і чужі щоки та чужі вуста. Тасян-Дзюнь сам стікав кров'ю – це він у п'яному афекті прикусив собі язик. І це навіть не боляче, адже окрім липкої огиди Мо нічого так і не відчув. Він ще такий молодий, але на його руках кров тисяч безневинних людей, кров його вчителя. А його власна навіть не чорна, не похожа на багно, а така ж яскрава та гаряча, як і в Чу Ваньніна. 
 
Можливо, він іще таки людина. Звичайна людина із м'яса і почуттів. 
 
Ні.
 
Він прогнив цілком і повністю – від самих недр смоляної душі до його крихкого серця, яке розбилось на друзки ще тоді, коли той самий Чу Ваньнін залишив помирати його дорогого Ши Мея. А, можливо, це сталось навіть раніше. У дитинстві. Коли він підпалив той чортів бордель? Або коли його нещасна матір подарувала йому життя в гнилій вогкості сараю для дров?
 
Подарувала, але чи вартувало воно того? Єдине, що зараз могло заспокоїти істеричну душу зажуреного імператора, наразі було міцно стиснуте в його кулаці. Крихітна пляшечка з отрутою, здавалось, ось-ось трісне - настільки міцно стискав її Мо. Але на цей раз її наповнення призначалось саме для Вейюя, стоячого зараз по пояс у крижаній воді.
 
На останок він лише міцніше здавив чужі пальці, немов бажаючи забрати їх з собою, і пішов туди, до одинокої яблуні, де вже була вирита така ж одинока могила.
 
Для нього усе було кінчено ще давним давно, він був мертвий усі ці роки. Ходячий мрець, який ненавидів та кохав, злився та прощав, журився та радів. З якого текла гаряча багряна кров. 
 
"І вчитель тепер не білий."
 
"Кармазиновий."
Категорія: Сучасна зарубіжна література XXI ст. Фентезі, Любовні романи, Сучасна зарубіжна література XXI ст. | Додав: Пацючелло
Переглядів: 334 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Обережне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Кармазиновий
Завантаження...