menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 07.04.2022 в 18:21
Фанф прочитано: 332 рази
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 0 відгуків
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Цілитель


07.04.2022, 18:21
Пролог.
Віктор Марченко сидів на берегу славного і древнього острова Хортиця. Колись він разом з батьком і старшим братом тут бували часто. Кожний сезон, та навіть просто з сім’єю відпочивали і смажили шашлики. Проте той час пройшов. Батька не стало п’ять років тому, брат більше пропадав на службі, а старша сестра вийшла заміж і жила зі своєю сім’єю окремо. Звичайно вона була поруч, але двоє племінників Віктора не залишали їй можливості як і раніше бути завжди поруч з рідними.
Не те що йому це було вкрай потрібно, але тим не менше останні два роки для Віктора були трохи самотніми. Він не міг вступити в вуз на бюджет вже другий поспіль рік. Звичайно він працював і жив з матір’ю, бо зарплатні все ж не вистачало на окреме житло. Брат був військовим і йому вже дали квартиру, щоправда він жив в Одесі і приїздив рідко. Тому Віктор залишався з матір’ю і підтримував жінку, якій було трохи самотньо після смерті чоловіка.
Зрозуміло, що при таких обставинах, старі сидіння з вудкою чи коло мангалу були неможливі. Мати була можливо єдиною хто не любив в їх сім’ї такі посиділки, тому залишалась вдома, а молодший член сімейства часом на кілька днів, коли випадали вихідні він брав палатку, вудку і сітку для ловлі риби та засідав відпочиваючи від усього на світі.
Тим паче сьогодні у Віктора сьогодні було потрійне свято. Він нарешті розійшовся з Ольгою, своєю дівчиною від якої в нього вже не перший місяць боліла голова з її вибриками. По-друге, сьогодні була п’ятниця, а цей один з найулюбленіших днів в тижні особисто для Марченка. І по-третє, сьогодні була перша п’ятниця Літа. Вечори ще з квітня місяця дуже теплі, а зараз допомагати охолонути від денної спеки допомагало пиво. Зазвичай він затарювався на кілька днів, але сьогодні доведеться обмежитись лиш трьома банками «балтики». Але він не був в розпачі, оскільки в двох кілометрах звідси був магазин де було все. Тому до неділі він буде розважатись на самоті без зайвих нудних тік-токів його подружки і галдіння п’яних студентів. Риболовля любить тишу.
Місяць сяяв яскраво, тому додаткове небесне освітлення робило цю запорізьку місцину ще більш прекрасною.
Перший карасик був дуже маленьким, але для юнака маленький результат був теж результатом. Тим паче ще час був, а в нього було що випити і закусити.
Кілька годин він сидів доки не пройшло опівніч і до трофеїв молодого рибалки не додались одна щука і вже нормальний карасик.
Віктор не одразу зрозумів, що вода і повітря стали якимсь світлішими. Лиш коли здійняв очі догори то на диво побачив хвилі двох кольорів. Перші йшли зеленого кольору з півдня, брали свій початок далеко за горизонтом, а другі червоні, йшли з півночі, але звідки саме юнак теж не знав.
- Що це за хрінь? – дивувався він і навіть відклав вудку в бік.
Так було кілька хвилин, доки дивні хвилі не зникли так само раптово як і з’явились.
Його колега по роботі, Стас, майже одразу написав йому у «телеграмі» щодо цього:
«Вітьок, ти ж бачив на Хортиці ці дивні кола на небі
«Так. Я спочатку подумав, що перепив, але схоже не я один це бачив». – одразу відповів він.
«Як думаєш, що це?».
«В душі не їбу». – чесно відповів рибалка.
«Добре, якщо я дізнаюсь, то тобі напишу. Будь на зв’язку».
«Буду чекати».
Віктор спочатку сидів і чекав відновлення дивного явища, а потім пройшовся по берегу в одну, а потім в іншу сторону. Проте нічого такого ж дивного не відбувалось. Стас не писав, а в міських чатах в будь-якому месенджері нічого не було відомо. Через годину він знову почав рибалити, але одним оком все ж дивився у небо.
Коли він вже допивав третю пляшку, то хотілось спати. В тілі були дивні спазми, наче він відлежав собі одразу все тіло і м’язи почали здригатись, але невдовзі це пройшло. Щоправда сонливість нікуди не ділась.
Він зафіксував вудку і відкинувся на спинку стільця. Хотілось пити, але йти до палатки за мінералкою було лінь. Віктор збирався ще годину посидіти, а потім вже піти спати. Тим паче пальці на руках чомусь почервоніли і постійно чесались. А чим більше він їх чесав, тим більше хотілось пити і спати.
- Якусь бадягу я взяв, а не пиво. – поскаржився в голос юнак на пиво.
Він вже збирався йти спати, але раптове світло-синє сяйво осліпило його, а потім позбавило притомності. Тіло ослабло і завалилось на землю.
Категорія: Оригінальний всесвіт Оригінальний всесвіт | Додав: Alex31 | Теги: Надприродне, містика, магія
Переглядів: 332 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Позитивне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Цілитель
Завантаження...