menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 26.03.2022 в 23:34
Фанф прочитано: 100 раз
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 0 відгуків
На жаль, нічого схожого не знайдено! Можливо автори забули додати теги до фанфіків. Нагадую, що варто їх заповнювати. Якщо ви вкажете однакові теги до всіх частин твору, у цій рамочці читачі зможуть легко усі знайти.
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Про те, чому їй більше не до вподоби ті фрукти


26.03.2022, 23:34
*
Сонце надто яскраве, як для початку весни.  
Цього року, зима була напрочуд теплою, тому зараз поле схоже на заквітчаний, зелений килим. 
Вітер сильно колише траву, і виникає таке відчуття, ніби пливеш зеленими хвилями безкрайнього моря.
Полем, йде мила дівчина, однією рукою притримуючи капелюшок, щоб його вітер не підхопив, а іншою, ледве тягне валізу.
На небі, час від часу, пропливають самотні хмаринки.
Юна леді поспішає до бабусі, адже кілька місяців тому, вона пообіцяла старенькій допомогти зібрати урожай драконячого фрукту.
Посмішка не зникає з її обличчя ні на мить. 
Дівчина любить проводити час з бабусею, особливо їй подобається коли вони разом збирають драконів фрукт.
Дівчинка все дитинство провела з бабусею. Старенька багато часу приділяла онуці, вона з радістю бавилась з дівчинкою, і завжди намагалася вгамувати нескінченну дитячу цікавість. 
Подорослішавши, дівчина з радістю згадує ті часи. 
                                  *
Збір врожаю драконячого фрукта - це їх з бабусею особливий час. Особливий він тим, що із року в рік, у цю пору, вони майже щоночі виходили в садочок, дізнатися, чи не з'явилися бува стиглі плоди на кактусах. А після нічних пригод, сідали за стіл, і пили власноруч зроблений минулого року чай. Бабуся завжди розповідала онуці різноманітні історії та легенди про фрукт дракона. Найкраще їй запам'яталася легенда про воїнів, що кожного року вбивали дракона, заради того, щоб скуштувати його серце. Ходили чутки, що поїдаючи серце дракона, можна перейняти його силу та жорсткість, а також здобути вічну молодість. З часом нічого не змінилося, той самий сад, той самий стіл, і лиш чай, кожного року, мав новий присмак.
                                     *
Дівчина йшла до маленького будиночка, що на краю села, марячи про запашний чай і міцні обійми.
Увійшовши до будинку, дівчина полегшенно зітхнула. "Нарешті можна розслабитися, і відкласти важку ношу".
Перевзуваючись в домашні капці, дівчина вигукнула "Привіт!".  У відповідь — тиша. " Напевне бабуся спить" – подумала дівчина, і пішла будити стару .
А й справді, бабуся лежала в ліжку. Її обличчя було спокійне, губи — сині.  Дівчина підбігла до старої, взяла за руку, щоб намацати пульс, але тут-таки відскочила. Рука її бабусі була холодна як лід.
                                     *
Наступні спогади – наче спалахи.  Ось лікарі виносять накрите простирадлом тіло. Ось похорони. А от, уже й 5 років минуло. 
                                      * 
 
Сонце сховалося за хмарами.
Цього року, зима була надто холодна. 
Вітру майже немає.
Незважаючи на те, що вже весна, небо сипле снігом. Поле – наче біла ковдра, ніщо не може прорости крізь неї.
Полем, йде мила дівчина, однією рукою притримуючи капелюшок – звичка, а іншою, до болі стискаючи в руках кошик, повний драконячих фруктів.
                                   *
Сад без бабусі більше не цвіте, більше не ростуть у ньому «драконячі серця».  Більше не до вподоби їй ті фрукти. 
 
Категорія: Ангст Повсякденність, Психологія, Ангст | Додав: _Нічна_письменниця_
Переглядів: 100 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Позитивне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Про те, чому їй більше не до вподоби ті фрукти
Завантаження...