Я напишу тобi листа.. Зберу
Усi думки своï, розкиданi довкола
Я напишу тобi листа, але
Не пiдпишусь – залишусь невiдома.
Писатиму тобi про геть усе:
Що бачила, в якi ходила далi,
Писатиму про осiнь i весну,
Писатиму про радостi й печалi.
I ти пиши у вiдповiдь менi
Про все, що лиш спаде тобi на думку
Що бачила сьогоднi увi снi?
Вдягнулась тепло? Нема в душi смутку?
Ти не мовчи, пиши собi, пиши...
А я читатиму iз радicтю твiй почерк
А потiм знов, у вiдповiдь тобi,
Я напишу листа посеред ночi.
Пройдуть лiта.. Можливо, цiлий вiк
Тебе нема, мене також немає..
Хоч ми вже мертвi, та слова – живi,
Вони i час, i вiдстань подолають.

А ми так i писатимем листи
Нiкому. Не вiд кого. В нiкуди.