І іноді мені здається,
Що похвала руйнує мій потенціал,
Що похвалять мене хоч раз, і опинюся я серед нездар.
І іноді мені здається,
Що похвала відносить в небеса,
Що похвалою надихнути можна до нових вершин.
То що ж тоді оця химерна похвала таке?
Чи справді так потрібна вона людям?
Коли когось вона руйнує, а когось піднесе,
То що ж тоді із похвалою буде?
Якби ж то зникла похвала,
Хтось би зацвів, а хтось зачах.
То відповість мені нарешті хтось,
Навіщо ця химерна похвала?
Для когось як солодка пастела, для когось як гостресенькі колючки.
Навіщо ця химерна похвала, я відповім вам друзі.
Щоб когось вона піднесла, а комусь показала, що це не його.
Чи справді не потрібна людям так вона?
Постав й собі от це питання друже.