menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 14.06.2022 в 23:36
Фанф прочитано: 239 раз
Час прочитання:
Категорія: Поезія/лірика
До фанфіку залишено: 2 відгуки
На жаль, нічого схожого не знайдено! Можливо автори забули додати теги до фанфіків. Нагадую, що варто їх заповнювати. Якщо ви вкажете однакові теги до всіх частин твору, у цій рамочці читачі зможуть легко усі знайти.
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

сліпота


14.06.2022, 23:36
частина 1 
! нецензурщина !
***
Деколи я думаю, що ти мій кармічний урок
Я його не пройшла. 
Кажуть:" карми не існує"
Тоді що ж це було? 
Тебе не пускає так само? 
Я б хотіла аби тримало дужче.
Сильніше.
Бо я вірю, що карма сучка.
Ще та.
Без совісті і стида
( краще не перевіряй ) .
Бо, може, повезе, 
І вона буде в гарному настрої,
Покаже тобі де душа.
Справжня, а не те про, яку я тобі брехала.
Де вона взагалі, блядь, знаходиться?
Я не бачила, біля мене не пролітала.
Навіть за двісті метрів.
О така правда.
Гірка?
То досип дві чайні ложки цукру і розмішай.

частина 2
Ніжно - не ніжно, але люби 

я хотіла б 
спробувати бути 
ніжною.
розкидати руки 
може був би ліхтарик 
і мій силует
на стіні
заламані руки і
ребра 
боязкі пальці на щоках 
запах шкіри
щось тваринне
в бажанні втекти.
такою податливою
тікучою.
як вода бути 
чи молоко ? 
але це так тяжко. 
плакати в плече 
тобі
вдихаючи аромат футболки.
перетерпіти
всі мої істерики
разом. 
проєкція підтримки 
на стіну.
я танцювала
ти дивився.
там був тільки мій відбиток. 

частина 3
***
геть не боятися відвертості 
жодного її прояву
сказаного слова-горобця
не боятися ніжності
теж раптової. 
як сонячне проміння 
боятись сукні з шифону, 
що летить
літнього кольору
другого на веселці 
після дощу.
не боятись розповісти всі свої секрети 
на траві, знявши окуляри
але трохи з закладеним носом 
( від сліз, очевидно ) .
геть не боятися відвертості,
бо секрети тягнуть на дно.
чужі не так сильно як свої власні.
сумно розуміти, що жодні інші 
душі
не будуть знати про них.
тільки я сама.
я б розказала тобі їх,
але ТИ мій головний секрет.
який я ховаю від всіх в думках
власних,
і нікому не розповідаю.
боюсь проговоритись вві сні. 

частина 4
***
right person wrong time vibes
навчитися відрізняти брехню в спокуті,
мольбі
на межі з фанатизмом 
в нерозбірливому набору звуків, 
що злітають з губ 
намагатись нащупати
цю тонку матерію павутини 
часу 
контексту 
мережива білизни.
де ця межа
бар'єра-купол? 
навчитись розрізняти 
брехню і її бажання бути сказаною
озвученою
(бути втікачкою ).
стрімку течію слів 
бути розділеною як ґрейпфрут 
як стебло квітів у вазі 
( червоних троянд ) 
щоб довше стояли у воді 
живі. 

частина 5
ми зажимались в тамбурі 

"а ти стоїш в прихожій. ні на кого не схожа."
очі в очікуванні, горять.
збираєшся, біжиш, живеш собі найкраще життя.
а далі все як в тумані.
Літо. Дим. Крим. 
кавуни і липкі губи, руки, щоки.
цифровий фотоапарт. щаслива.
таким людям ніхто не бажає зла.
от і я не можу побажать. взагалі нічого.
ми поділили всього одне літо.
Франик. 
збірки Боднара ( і ті вірші до Яни ).
потяги, вокзали, купе і тамбури. 
ти була така проста, смішлива, як мала дитина.
любила дощ та море.
мурашки по шкірі, запах волосся. 
бо це "або закінчиться весіллям, або розбитим серцем".
а ми ж то поділили літо, ту машину, втійману на трасі,
біля чоловіка, який вранці продава дині в куреві дороги.






 
Категорія: Поезія/лірика Поезія/лірика | Додав: niespodzianka
Переглядів: 239 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2 | Оцінка: 1.5/2
Ставлення автора до критики: Негативне
Всього коментарів: 2
НЕЙМОВІРНО ЧУТТЄВО

1724
дуже дякую, цьомаю в дві щоки :3
0
avatar
сліпота
Завантаження...