вона любила слухати тишу
любила драконів, казки про лицарську честь
а ще білі айстри і не любила гучних перехресть

вона любила солодку вишню
світлі кольори і музику з присмаком меду
каву вранці, ховатись у дощ до намету

вона любила свою країну
рідні пісні, бабусині вишиті сорочки
глиняний посуд, із запахом квітів свічки

вона за Вкраїну загине
все, що має, віддасть, не залишить нічого собі
кров положить за те, що написано на гербі

зараз вона на кордоні
під звуки гармат береже наш спокійний сон
на ній однострій в такий як у всіх фасон

вона ще послухає тишу
і казкових драконів зустріне в книжках
але поки вона мішає вибухівку в пивних пляшках