menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 26.03.2022 в 23:41
Фанф прочитано: 109 раз
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 0 відгуків
На жаль, нічого схожого не знайдено! Можливо автори забули додати теги до фанфіків. Нагадую, що варто їх заповнювати. Якщо ви вкажете однакові теги до всіх частин твору, у цій рамочці читачі зможуть легко усі знайти.
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

"Світ"


26.03.2022, 23:41
Ліс після дощу має пречудовий запах. Можна відчути, побачити, почути кожну деталь картини, під назвою "світ".
*
Лілія живе в лісі скільки себе пам'ятає. Це місце здається їй таким знайомим. 
Бува, проходить тою стежиною двічі за день, і кожен раз не помічає мурах, що ще зранку йшли кудись в ліс, а зараз повертаються зі здобиччю. Або ж, встане рано-вранці, вигляне з вікна, і не бачить роси, а її стільки, що здається ніби вночі йшов дощ, і от дивина, вже під вечір нічого ніби й не було. 
Погляд Лілії завжди чіпляють незмінні речі, буденні, їх простіше сприймати, вони не лякають. Наприклад: той мурашник, що вона бачить кожен раз, як проходить стежиною, або поляна, котру вона бачить кожен ранок, виглядаючи з вікна.
*
Лілія ніколи серйозно не задумувалась про цінність маленьких деталей, та й взагалі, не думала про своє життя, як про щось суб'єктивне. Вона просто жила. Думала про щось буденне, наприклад про те, куди ж краще піти сьогодні по гриби, або, що приготувати на вечерю.
Та щось сталося в її житті таке, що змусило її подивитись на світ під зовсім іншим кутом. Що саме – ми ніколи не дізнаємося, одначе, це немає значення. Спочатку дівчина розгубилася, адже ніколи до цього не думала про себе, як про частину чогось. Точніше, взагалі намагалася не обтяжувати себе думками про щось більше ніж "чи робила я вчора прибирання? ".
Вирішивши тоді, що прогулянка допоможе викинути нісенітниці з голови, Лілія вийшла з хати і пішла тою самою стежиною, що нею ходить щодня, але ті нісенітниці ніяк не збиралися полишити її голови. 
Стежка, щойно дівчина на неї ступила, враз стала незнайомою. Ось мурахи несуть по частинам цвіркуна, на дереві з'явилося нове гніздо, обабіч стежини виросли "лисички". Ніби, нічого такого вона раніше не помічала – це лякало. 
Зробивши оберт на 180°, дівчина подумала, що досить з неї прогулянок на сьогодні, і попрямувала до будинку. Та й тут її очікувало відкриття, виявляється її поляна, яку вона бачила щодня ледве прокинувшись, теж стала незнайомою. Ось, в траві, на сонечку ніжиться не помічений нею раніше вухань. Ось бджоли кружляють над квітами, яких начебто і не було ще зранку. 
Лілія зірвалась з місця наче скажена, і чим дуж, побігла до хати, сплохавши нещасного зайця, і розігнавши бджіл. "Господи. Що коїться?"– подумала дівчина. А й справді, хто б не злякався. От уяви, ти живеш собі, нікого не чіпаєш, і раптом опиняєшся наче в чужому тобі місці. 
"Щось потрібно з цим робити", так потрібно, та не зараз – вирішила вона. 
Решту вечора Лілія провела займаючись хатньою роботою. Вона вже й забула про те, що сталося раніше. Аж раптом, лежачи в ліжку, їй подумалось про того зайця, котрого вона сполохала тікаючи в будинок. Їй раптом стало цікаво, як поживає вухань. 
Мало-помалу, вона почала згадувати усіх, кого здавалося не помічала до цього. Згадала і ту пташку, чиє гніздо потривожила минулого тижня. Згадала того єнота, що ошивався в неї під вікнами десь зо півроку назад. 
Цієї ночі Лілія так і не заснула. Не зімкнула очей ні на мить. Все думала про тих, кого зустрічала до цього. 
Весь наступний день, вона провела в роздумах про те, наскільки різним може бути життя.
Весь день порівнювала своє життя, ж життям оточуючих. Спочатку, їй здалося ніби в її житті немає нічого особливого, ніби, навіть та пташка живе цікавіше.
Врешті-решт, дівчина вирішила поспостерігати за різними створіннями навколо неї. Тільки-но ступила за поріг, так їй стало незвично. Все навколо здавалося чужим, але на диво правильним. 
Ось, пізня пташка порпається в гнізді, щоб згодом відкласти туди яйця. А ось, мурашки біжать по справам, щоб вже ввечері повернутися з чимось цікавим назад. А там, за поляною, ледве видно лисицю, вона, здається, шукає чим би поживитись. Та всі вони роблять це так, ніби вже робили це мільйони разів. Лілію обурює таке їх ставлення до "пригод", та потім їй згадалося, як вона сама живе. 
Згадалося як пташки захоплено кружляли навколо неї, коли вона рибалила на березі річки. Як жваво, і з цікавість обстежували мурахи мило, що впало в неї під час прання. Як блищали очі лисиці, коли дівчина готувала юшку в дворі. 
Для неї її життя здавалося нудним, та оточуючі певне так не думали. 
Лілії довелось визнати, що її життя не так вже і нудне, якщо те що їй здається буденним, викликає в інших подив. 
Лілії довелося подивитися на інших, на ті деталі, котрі раніше навіть і не помічала. Довелося визнати, що не схожа на них, а вони на неї, і на один одного. 
*
Це як поглянути по-новому на картину, котру раніше вважав нічим не примітною, звичайнісінькою, я б навіть сказала безбарвною.  
І диву даєшся, як раніше не бачив такої краси. 
*
Раніше, їй думалося ніби вона одна у всьому світі. Тепер, вона бачить, що ніколи не була одна, і ніколи не буде.
Раніше, вона почувалася самотньою, вечорами сидячи біля вікна. Тепер, вона не відчуває самотності, адже знає, поруч завжди хтось був, є, і буде. Чи то цвіркун за вікном, чи то кіт в ногах. 
Раніше, дівчина відчувала, що не може нічого. Тепер, дівчина відчуває, що може все. 
Раніше, Лілія існувала, виживала, не відрізняла дні один від одного, не цінувала себе. Тепер, Лілія живе, не просто існує, а живе. Кожен її день не схожий на минулий, адже вона знає, якщо сьогодні ти прокинулась на 5 хвилин раніше ніж вчора, то "сьогодні" – відрізняється від минулого дня. Вона навчилася цінувати себе, а не свої дії. 
*
Ліс після дощу до сих пір пахне, відчувається, і виглядає – пречудово. Видно й чутно кожну деталь картини, під назвою "світ".
Категорія: Психологія Психологія, Філософія | Додав: _Нічна_письменниця_
Переглядів: 109 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Позитивне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
"Світ"
Завантаження...