menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 05.06.2022 в 23:14
Фанф прочитано: 394 рази
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 2 відгуки
На жаль, нічого схожого не знайдено! Можливо автори забули додати теги до фанфіків. Нагадую, що варто їх заповнювати. Якщо ви вкажете однакові теги до всіх частин твору, у цій рамочці читачі зможуть легко усі знайти.
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

А потім все почнеться знову


05.06.2022, 23:14
Вона розпустила волосся, і те розповзлося по ковдрі, якою були вкриті дівчачі плечі. Надворі вже вечоріло, і смарагдова вуаль закривала прозорі вікна. У майже пустій квартирі було темно і холодно, руть в термометрі не підіймалася вище дванадцятої смужки. Тиша ходила по коридору, залишаючи за собою сліди відлуння, неголосно гудів холодильник на кухні. Зайшовши туди, вона відразу відчула запах дешевої остиглої кави, яка так і залишилась недопитою. На столі, у банці, стояло декілька тюльпанів, пелюстки яких сховалися у свої ж тісні обійми, нічим незаставлені полиці вкрилися пилом, повільно опадаючим на підлогу. Декілька кроків, вона вмикає плиту, загоряється синій газ.
 
Вікторія дістає руки з кишень та гріє їх над вогнем. В раковині нахиляється гора непомитого посуду, а з крана капає мутна вода, стікаючи в сифон. Десь з під’їзду чується, як захлопуються двері і хтось швидко спускається по сходах. А Вік, нікуди не поспішаючи, лиш забирає з дерев’яного стільчика декілька викурених сигарет та викидає їх в переповнений смітник. Сідає, вмикає духовку, що та загорається жовто-помаранчевим світлом. Відкриває її та підсовується ближче, опираючись спиною об дверцята шафи. 
 
Сірі стіни наче зсовуються, залишаючи між собою менше простору. Коліна ватні і трохи тремтять, а протяги пронизують до самих кісток, нанизуючи на них болісні судоми. Темінь розповзається по куткам, лупаючи звідти своїми темними очима. На вішалці висить іще мокра парасоля, що ховається за двома осінніми плащами, і під ними, на підлозі, здригається вже недійсний квиток на останній сьогоднішній трамвай. Погляд чіпляється за гітару, і в наступну ж мить вона опиняється в руках.
 
Під легку мелодію засинає безмовність, і самотні ноти танцюють в пустоті. Все покривається рипучою чорно-білою плівкою, а піч все ніяк не може хоч трохи зігріти приміщення. Ноти плутаються в голові, як плями від розмазаного тексту, написаного олівцем від руки. Замерзлі пальці перебирають струни, та все то без сенсу. Мала стрілка годинника призупиняється на цифрі вісім і по-тихеньку рушає далі, поки велика продовжує беззмінно знаходитись на місці. Будильник заведений на ранок, а на завтра купа планів, які були і на сьогодні, і на вчора. 
 
Отак і було кожен вечір: холодна батарея та гаряча плита, тиха пісня і дзвінка музика. Залишилось тільки дочекатися, поки та прийде додому. Поставить на порозі тяжку сумку зі свіжою газетою, фальшиво підспіває та зробить чорний чай. Вони ляжуть поруч і дочекаються світанку, а потім все почнеться знову.
Категорія: Романтика Повсякденність, Фемслеш, Психологія, Філософія, Інші відомі особистості, Відомі музиканти/виконавці, Романтика | Додав: elenaoksss
Переглядів: 394 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Обережне
Всього коментарів: 2
Я знала, що треба сюди зазирнути) Класно! Усі замальовки і декорації передають настрій. Є підозра, що рука автора набита") Чекаю сюжетної історії

1685
Вітаю! Я була надзвичайно щаслива отримати Ваш відгук. Ви праві , рука набита, але я тільки починаю шлях пошуку аудиторії. І Ви дуже змотивувало мене продовжити писати (я навіть уже не заходила сюди, бо не думала, що тут щось є). Якщо Вам буде цікаво, Ви можете підписатися на вказаний в роботі телеграм-канал, там будуть деякі роботи і новини про нові фанфіки. В будь-якому випадку — дякую, мені дуже приємно!
0
avatar
А потім все почнеться знову
Завантаження...