menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 25.12.2021 в 18:26
Фанф прочитано: 476 раз
Час прочитання:
До фанфіку залишено: 0 відгуків
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Gods and Monsters. Пролог.


25.12.2021, 18:26
 
Жовтень 1854 рік. Лондон. Королівський палац. 6:00
   
    У головній залі палацу зібралася знать, від герцогів до баронів. Це приміщення десятиліттями офіційно називалося «Залою слави» і використовувалося виключно для офіційних церемоній .
    Носила вона цю назву недарма. Високу білу стелю, з якої звисали кришталеві люстри, підтримували чотири білосніжні мармурові колони, а стіни прикрашала вишукана ліпнина. На противагу білим стінам, колонам та стелі, підлога була вимощена чорним паркетом, що перед цим якісно натерли воском. У цьому яскраво освітленому, просторому приміщенні, з величезними вікнами що були майже від стелі до підлоги, неможливо було не відчути ауру розкоші та величності.  Однак сьогоднішній день став винятковим. 
    У приміщенні гуло немов у вулику від занепокоєних розмов. Хтось шоковано зітхав, хтось сердито вигукував. Але усі дуже гаряче обговорювали останні новини. І натовп поділився на два табори, у яких були різні причини для обурення. 
―Та не може бути! Він же королівський радник! Невже її величність нічого не помітила за стільки років!
―За маскою мудрого та побожного чоловіка приховувався справжнісінький диявол! 
―Я чув, що цей чоловік, лорд Вайлд,   має препаскудний характер. Пихатість та зневага цього старого гордія сягає небес. Побив двох своїх слуг так, що один із них незадовго після того помер . Такий скандал був лише питанням часу.
―Я бачив і чув на власні вуха, як наш королівський радник клявся і божився, що його підставили. 
― Все можливо. Однак факт залишається фактом: Це вже не перший такий випадок, ця ганьба набула розголосу і в Йоркширі вже піднялася якась хвиля масових протестів з боку простолюдинів, що сформували якесь чергове  угрупування головорізів.  Лорде Вільям¸ ви ж знаєте ж сім’ю Вілсонів.
―Так, вони займаються текстилем, у них є ціла мережа текстильних фабрик. І вони були одними з перших, хто підтримав перехід з ручної найманої праці на машинну, вони досить прогресивні та хороші люди, наскільки мені відомо.
―Саме так,  щоб полегшити роботу своїм працівникам і щоб їх не звільняти, лорд Вілсон навіть відкрив ще три фабрики, в Ланкастері, Пендлі та Блекпулі та переправив своїх людей туди і певний час навіть допомагав їм фінансово. Три дні тому, в газетах писали, що усю сім’ю вирізали, як худобу і спалили їхнє помістя до тла. 
―Во істину, звірі!
—Господи, який жах!
―Її Величність так завзято захищає простих людей, що скоро ніхто зі знаті не зможе спокійно жити, якщо не оближе чобіт смердючому селянину. 
―Ах, у який тривожний час ми живемо, панове! Навіщо нам брати участь у війні на чужій території, наші люди й тут здатні створити переполох. 
―Але де ж королева? Вона запросила нас сюди!
―Кажуть, що захворіла і можливо сьогоднішню промову буде оголошувати її брат, принц Віктор. 
―А хіба він не відокремився від королівського двору?
―Та ні, то були лише чутки. О, наш принц-благородна і чесна людина. Він не такий інтриган, як його сестра Елізабет.
―А яка з нього користь? Він, схоже, не надто зацікавлений в політиці. Навіть, якщо королева буде змушена покинути свій пост, принц Віктор не впорається самотужки з цілою країною. Єдине чим він займається-це сидить або у лабораторії свого маєтку, або на аудієнції в королеви. 
Важкі позолочені двері відчинилися і за мить, усі розмови стихли, наче їх і не було. 
Молода жінка , якій на вигляд ледве виповнилося двадцять, рішучо крокувала до місця, де стояв трон. Її пишне, каштанове волосся блискучими локонами спадало аж до пишної чорної спідниці, розшитої золотом. Бездоганні рухи, легка хода та твердий погляд сірих очей, давали зрозуміти ким є ця молода жінка.  У неї було ніжне, але бліде обличчя, яке від хвилювання набуло сіруватого відтінку. Однак за мить, її дзвінкий голос у величезній залі пролунав впевнено і чітко. 
―Шановні пані та панове! Я знаю, що усім відомо про шокуючу ситуацію з лордом Вайлдом. Проводиться збір доказів і все вказує на те, що він буде засуджений та позбавлений титулу королівського радника. 
Від розмов та пліток, у залі загуло, немов у вулику. Королева, дивлячись на молодого смаглявого сторожа, по правицю від себе, махнула блідою худорлявою рукою у бік залу, як знак того, щоб він припинити галас. 
Сторож, з розумінням кивнув головою і гучним голосом, що приглушував навіть гомін натовпу, скомандував:
—Тиша в залі!
Врешті, коли хаос, що створювали численні голоси припинився, з натовпу пролунав чоловічий голос:
—Ваша Величносте, а як же бунт в Йоркширі?!-занепокоєно запитав лисуватий джентельмен у сірому пальті.-Якщо він стане масовим протестом проти дворян? Що тоді?
—Надмірно перейматись-недоречно. Я думаю, що після завершення суду над лордом Вайлдом, невдоволення зменшиться в все стане на свої місця. Мені відома ситуація з сім’єю Вілсонів. Не варто робити поспішних висновків. Я переконана, що для цього випадку були причини. 
У залі знову піднявся гул .
—Які можуть бути причини для такої жорстокості? На таке здатен лише звір, не людина! 
—Ви засуджуєте лорда Вайлда, і водночас закриваєте очі на звірства простих людей. 

Королева намагалася хоч якось звернутися до голосу їхнього розуму.
—Потрібне розслідування. Ми не можемо просто придушити повстання. Це життя десятків, а то й сотень людей. 
   
   Все було марно. Знать лютувала. Страх, що протести, немов пожежа можуть поширитися по всій країні, був обумовлений тим, що існував каталізатор гніву простих людей: гучна справа лорда Вайлда. 
   Оскільки було поширено і ще не спростовано чутки, що він відверто займався полюванням на людей прямо в своїх угіддях, простий народ буде підніматися на протест, а знать буде панікувати і також в свою чергу почнеться масове невдоволення, що призведе до громадянської війни. 
    Коли намагаєшся догодити обом сторонам- як наслідок тебе починають ненавидіти усі. 
Охорона знову мусила втрутитися і припинити галас. 
Як тільки-но знову запанувала тиша, королева продовжила:
—Лорд Вайлд буде засуджений, позбавлений титулу та майна, це допоможе припинити протести. Також в місця протестів будуть скеровані посланці, що передаватимуть ситуацію, настрої та вимоги населення. Це рішення кінцеве й оскарженню не підлягає. 
Категорія: Романтика Драма, Дружба, Слеш, Фемслеш, Навчальні заклади, Жахи, Соулмейти, Кохання/Ненависть, Ангст, Романтика | Додав: Годинонька | Теги: Вікторіанська епоха, Гет, фемслеш, Слеш, Кримська війна, війна, Історичні епохи
Переглядів: 476 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Позитивне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Gods and Monsters. Пролог.
Завантаження...