menu

Новини

Автор фанфіку:
...
Псевдонім на сайті: ...
Група: ...
Статус: ...
Про фанфік:
Дата написання: 16.06.2022 в 11:44
Фанф прочитано: 221 раз
Час прочитання:
Категорія: Слеш, POV, Ангст, Романтика
До фанфіку залишено: 0 відгуків
На жаль, нічого схожого не знайдено! Можливо автори забули додати теги до фанфіків. Нагадую, що варто їх заповнювати. Якщо ви вкажете однакові теги до всіх частин твору, у цій рамочці читачі зможуть легко усі знайти.
Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Очі кольору моря. Частина 4


16.06.2022, 11:44
Ще не зовсім розвиднілось. І чудернацькі ліхтарі ще досі підсвічували тонкі дощові струмочки з зовнішньої сторони вікна.

Нехай.

Сьогодні замість мене плаче небо. Бо я не здатен. Ейфорія затопила свідомість блакитним морем, не залишивши жодного сірого куточка. Навіть пачка ментолових змушувала посміхатись. Бо просто поруч, на моєму ліжку спить моя мрія, що притискала мене до себе цілу ніч.

Дістав цигарку — пахне ним... Зробив собі щілину у вікні, підсунувся і запалив. Вдих — видих, і світ дихає зі мною, і темні кути не жахливі більше, а таємничі, повні пристрасних натяків ... І впевненість така, що все буде добре. Мусить. Бо не може одночасно існувати щось таке прекрасне, і щось настільки жахливе.

Янгол на ліжку зітхнув і повернув личко в мою сторону. Спить. Серце бухнуло, проштовхуючи густу кров по судинах. Так сильно, уперше. Стільки всього "уперше" було зі мною у цю ніч. Уперше я торкався хлопця, майже невагомо, ніжно, рахуючи мурахи губами, вивчав бажані рельєфи, ловив поривчастий подих у поцілунки. Уперше пробував на смак його бажання, мріючи почути слабе "Боже...". Я хотів, щоб він просив, щоб не володів собою, щоб щось обіцяв, що завгодно, тільки б мене не відпустити. І я цілував, тремтячи усим тілом, вивчав кожну реакцію, щоб тільки зачепити, залізти під шкіру, пришити до себе, щоб ніхто інший ніколи... І завмер, почувши "Забери меня себе. Пусть катится все к чертовой матери."

Що? Що таке він каже тою своєю довбаною мовою? Що має на увазі?

Він хоче, щоб я ...? Я ж правильно розумію?

Я не можу, я не вмію...

— Ти що... Я не...

— Не хочешь? Противно?— сталеві нотки задзвеніли у повітрі, — Ты ж у нас по девочкам? — і гарячі руки втекли з моїх плечей.

— Ти дурний? Я мріяв про тебе відколи побачив, — намагаюся поцілувати, але він не хоче, бо не вірить.

— И что же ты там намечтал? — насупився так смішно.

Облизую свого пальця, привертаючи його увагу, і торкаюся кілечка м'язів, натискаю тихенько і відповідаю, дивлячись на те, як він починає хапати повітря ротом:

— Я мріяв, як відіб'ю тебе у Оксани, як поцілую тебе в неї на очах і покажу їй фак.
Марк приснув посмішкою, такою прекрасною, тільки для мене, а я додав другого пальця.

— И что же ты собирался со мной делать, плейбой-натурал? — він намагався розмовляти, але голос підводив, і це зривало дах до фундаменту. Я присунувся ближче, очманілий від бажання, від усвідомлення того, що саме я збираюся зробити, від його запаху і блиска очей. Нахилився до вушка:

— Я збирався сказати тобі..., що люблю..., — і увійшов в його тіло під глухий стогін у моє плече. Повернувся назад і знову пірнув у тугий жар, — люблю... тебе..., — знову стогін, найпрекрасніший звук у світі, я завмер, затримуючи подих, коли почув, як сильно він мене там тримає, як злякано дивиться в очі. Солодко... солодко по нервах... занадто... Я узяв його руку у свою і охопив нею його такий гарний член. Виявляється, вони бувають гарні, а деякі — ідеальні. Я повільно і поверхово рухався, трясучись від напруги і стримування, шепотів щось про те, як мені в ньому охуєнно, який він ідеальний, що він мій, — Тепер ти мій, — прекрасні поривчасті вдохи перетворювалися на хникання, він став вигинатися в мою і свою руку, очі жалісно дивилися, просили. Дивитися на то було неможливо — торнадо накочувало, і я прискорився, гладячи його відкритий рот язиком, повільно, проте вже глибоко входячи у низ його тіла, пестячи його рукою. Він стогнав і більше не контролював себе,відкидаючи голову назад і раптом застигаючи у німому крикові , рітмічно стискаючи мене, що дало відлік моєму шаленому вибуху, нашому... Наче ми — один організм, сплелися у солодкій судомі, підлетіли у вир неймовірних фарб і феєрверків, чипляючись за шиї, за коси та виплесекуючись у долоні... Щасливі і приголомшені тим, що зробили, ми не розліплялися, посміхаючись у поцілунки.

— О чём ещё ты мечтал? — раптом спитав Марк. Я замислився, зкорчив дуууже зосереджене обличчя. Він знову приснув. Здається, я готовий стати блазнем заради цього звуку.

— Якось я був у садочку, за будинком фрау. Там гарно, дерева так посаджені, наче жива бесідка, і шезлонги стоять, такі, знаєш, м'які, зручні, коротше, — Марк замуркотів і потягнувся до моєї шиї , — ну, і я уявив собі, як було би файно, якщо б ми прокинулися, зробили би кави і тости, і пішли би туди снідати, — говорити було важко, теплим язик відволікав неймовірно, — Це було б охуєнно, ммм? Як гадаєш? — Марк щось задоволено муркнув, очевидно, погоджуючись, — А ти? Уявляв щось? Чи натурали вас не цікавлять?
Марк зарився носом під вухо і глухо сказав:

— Я бы отвёз тебя в свой город..., — голос змінився, я стиснув його міцніше, — мы купили бы бычков и пошли бы на пляж..., — несила було чути це тремтіння, — я сказал бы маме... я и так хотел сказать...
Він став напружений, мов струна. І я кинувся гладити щічки, волосся, цілувати очі.

— Так і буде, малий... Так і буде... Бички ще чистити мені будеш ... А мамі шансів не дамо, ми усе їй пояснимо. Я буду такий золотий, що вона не встоїть ...

Прекрасні ночі залишають після себе шлейф з дорогих спогадів, ранкові пробудження від поцілунків і пристрасних штурмів несуть у собі надію. Переростають у спільні сніданки, трансформуючи відносини з таємничо-недосказаних у затишно-взаємно-закохані. Так і було: кава пилася смачніше, і збігати за здобою було не лєнькі. Тільки б втримати таке крихке щастя, що проросло в буремному світі і зігрівало до кісток і глибоко до серця...
Категорія: Романтика Слеш, POV, Ангст, Романтика | Додав: Wsiaka
Переглядів: 221 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Негативне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Очі кольору моря. Частина 4
Завантаження...