menu

Новини

Якщо рамочка порожня - ви ще не прочитали жодного фанфіку.
Покликання
BB-Code
HTML-код

Завтра буде завтра


17.06.2022, 18:43
9 червня 2018 року…

…цілий день на вулиці йшов дощ. Десь трохи погримувало, а вона обійняла свої колінка і сиділа за стінками, де не видно вікна, під нею поличка, де колись стояли її улюблені іграшки, зараз там припадав пилом фотоапарат і ще кілька дівчачих штучок.

31 травня, опівночі, хтось мав звичку відчиняти старі дерев‘яні вікна і кричати: «Здраствуй, літо-о-о!» Зазвичай, більшість любило цю пору року, бо нарешті тепло і надуманий відпочинок, хоча це підліткові штуки, бо для дорослих - це просто ще один сезон роботи із можливою відпусткою у 2 тижні.

Вона любила ранки, бо саме тоді виходить найсмачний сніданок і можна дивитися на гарні кольори за вікном. Завжди хотілося кинути все і рванути до безлюдного парку, де навіть пташки ще спали.
День дуже швидко втомлювався: пускав у небо гарне сонечко і земля потрохи холола від сотні ніг, які ходили туди-сюди.
Вечір завжди схожий на таку простодушну людину, яка прийде із термосом у якому заварена трохи м’ята і меліса. Він запропонує тобі дзигарку, проте ти як завжди відмовишся…
Ніченька. Вікно відчинене навстіж. Тобі пощастило комарики не покусають, бо стоїть сітка, покусає лиш спекотне повітря. Спати не хочеться. Хочеться з кимось поговорити, послухати музику і подумати чому таке життя, якесь дивне і незрозуміле. Ось та дівчина, вона ж завжди так сиділа перед монітором вночі. Думала собі, а чому це всі так легко йдуть, а вона нє…
До старих колонок буди приєднані величезні вакуумні навушники, які час від часу потріскували, а іноді, навіть ловили хвилю якогось радіо.
Вона могла сидіти так цілими ночами, слухати музику і думати про своє.
Улітку не сплять, у цю пору, вночі думають. Ведуть філософські бесіди самі із собою, звичайно…а якщо…. а якщо… знайти собі співрозмовника? Щоб він і ти не знали, хто ви насправді такі, але водночас злити один одному свої пропащі душ? Хоча, це такий абсруд, коли люди знайомляться у Інтернетах, кохають свої комп’ютери та цілують брудні монітори із пікселями і навіть інколи роблять дуже страшні речі з ними…
Вона точно не була з тих ідіотів. Її ноги шкандибали по кілька квадратів кімнати: тудим-сюдим. Очі дивилися у небо, бо у небі рідні зірочки, які пишалися нею - маленькою людиною. Тільки бездиханна душа могла сказати, що зорі - лайно. Такі душі нічого не тямлять у житті. Вони втомлені занадто своїм альтер-его, яке втратило себе ще давно - утробі матері.
Сьогодні 9 червня, вона погляне на годинник свого телефона, усміхнеться і піде у ліжко. Це лиш тупі думки, завтра будуть краще, завтра буде завтра.
Категорія: Романтика Попаданці, Міфічні істоти, Історичні епохи, Повсякденність, Статті, Драма, Дружба, Джен, Слеш, Фемслеш, Фантастика, Фентезі, Омегаверс, Злісний автор, Стеб, Гумор, Пропущена сцена, Флафф, Навчальні заклади, Жахи, Експеримент, Пародія, Перший раз, Психологія, Філософія, Поезія/Лірика, Соулмейти, Кохання/Ненависть, ER (Established Relationship), Hurt/comfort, POV, PWP, Songfic, Curtain story, Екшн (Action), AU, Детективні історії, Нехудожня література, Сучасна авторська література, Поезія/лірика, Ангст, Містика, Романтика | Додав: Litvi | Теги: оріджинал, замальовка
Переглядів: 184 | Завантажень: 0 | Оцінка: 0.0/0
Ставлення автора до критики: Позитивне

До фанфіку не залишено жодного відгуку, але Ви можете стати першим критиком, залиште свій коментар!

Всього коментарів: 0
avatar
Завтра буде завтра
Завантаження...