menu

Новини

Як видати фанфік в Україні?
 Дана стаття створена членкою Спілки письменників України для початкуючих авторів-фікрайтерів, що не мають досвіду співпраці з видавництвами. У ній роз’яснюється законодавча база, яку необхідно знати аби видати свій творчий доробок і реальні шляхи його видачі всеукраїнськими та регіональними тиражами.

 Будь-яка фанатська творчість дозволена до друку і розповсюдження в Україні за кількох умов:
1. Ваш текст не є плагіатом (тобто ви не копіювали глави, абзаци, повний перебіг подій з оригіналу);
2. У тексті відсутнє пряме цитування з оригінального твору (особливо дуже відомих фраз типу «Зима близько»);
3. Імена персонажів замінені, а їх ключові характеристики мають відмінності від оригіналу (наприклад, Доктор з серіалу Доктор Хто у вашій розповіді зветься Томом, користується не ТАРДІСом, походить з іншої планети, перероджується за відмінних від оригіналу умов, але лишається все таким же мандрівником у часі);
4. Ваш твір не подається як біографія реальної особистості, оскільки це підпадає під поняття «наклеп»;
5. І головне – у вашому творі відсутні висловлювання, заклики тощо, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України (і далі мова теж про Україну, не про вигадані світи), зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення; популяризація або пропаганда органів держави-агресора та їх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України.
 Якщо ваш твір дотримується усіх вище перелічених умов, то ви маєте право друкувати його для комерційного використання, тобто продажу.
 Якщо фанфік не відповідає цим умовам, він також може бути виданий, якщо не порушує закони розповсюдження інформації в Україні (це п’ятий пункт у списку), але не дозволений до продажу.

 Тож, якщо ви не хочете змінювати свій текст і лишити головних героїв та їх передісторії такими ж, як у оригінальному творі, ви можете видати самопалку.
 Самопалка – це не літературний термін, що означає видання, яке має вигляд книги, але для видавничого ринку книгою не являється. Тобто у ній відсутні коди:
ISBN (англ. The International Standard Book Number, Міжнародний стандартний номер книги) — універсальний ідентифікаційний код, який видає видавництвам держава, а вони потім перепродають його авторам. Він дає книгам статус офіційного видання;
 УДК (або ББК) – універсальна десяткова класифікація, за якою працює бібліотека. Тобто якщо ваша книга потрапить до бібліотеки, то її покладуть на поличку відповідно цьому коду. Якщо його немає – бібліотека не зможе її прийняти.
Якщо ви будете видаватися іншими шляхами, то ці коди обов’язково будуть на вашій книзі. Якщо ж ви робите самопалку – їх там не буде.
 Самопалку можна видати в поліграфії, як каталог, або на будь-якому принтері, включаючи ваш домашній, якщо ви маєте досвід у верстанні або найняли для цього верстальника. Обов’язково має бути вказано, що це видання не для продажу.
 Увага! Усі ці речі не діють, якщо мова стосується фанатської творчості всесвіту південнокорейського гурту BTS. Їх правовласники дуже суворо захищають свої права і подають до суду навіть на самопалки. Яким би прекрасним не був Чимін, він навряд чи вартує вашої свободи і репутації.
Плюси самопалки:
  • Дешеве видання. Ви не платите за коди, не переплачуєте за видавничий пакет (про це далі);
  • Творчість швидко розповсюджується, адже будь-хто має право передруковувати, фотографувати ваш текст;
  • Вашу книгу ніхто не має права перепродати. Через це дуже часто самопалом видаються релігійні видання, аби ніхто не зміг на них нижитися.
Мінуси самопалки:
  • Ви не маєте авторських прав, жоден закон вас як автора не захищає;
  • Ваша книга не має права представлятися в бібліотеках, книжкових крамницях (у тому числі й Інтернет); не може брати участь у конкурсах видань;
  • Ваша книга не попаде в поле зору професійних критиків, блогерів та ін.
 До слова, усі ці мінуси має і публікація фанфіків на сайтах (окрім оріджиналів, які закон захижає як оригінальні твори). Тож, якщо вас це не бентежить, можете сміливо видавати самопалки, адже, по-суті, ви просто переносите вашу Інтернет-творчість на папір.
 Якщо ви усе ж хочете видати офіційну книгу, то тут з’являється кілька варіантів.

 Найбільше усіх авторів цікавить як видатися за рахунок видавництва.
Видання за рахунок видавництва означає продаж власних прав.
Плюси продажу власних прав:
  • Вам заплатять і ви перейдете в статус комерційного письменника;
  • Тираж вашої книги буде всеукраїнським (тобто більше 1000 штук);
  • Вам не треба ламати голову як продати книгу, бо рекламою і продажем займається видавництво;
  • У вас буде найбільше шансів потрапити в поле зору критиків і блогерів.
Мінуси:
  • Ви не можете контролювати видавничий процес, а це означає, що обкладинка, редактора, якість книги в цілому від вас не залежить;
  • Ви не отримуєте прибуток від продажів, бо це (за рідкісним виключенням) прописано у контракті з видавництвом;
  • Видавництво буде співпрацювати з вами лише в залежності від продажів. Тож якщо перша книга продаватиметься вкрай кепсько, на цьому ваші відносини і закінчаться.
 Не дивлячись на низку суттєвих мінусів, автори однак, в своїй більшості, бажають видаватися за рахунок видавництва і питаюсь як саме цього досягти.
Статистика серед видачі молодих авторів за рахунок видавництва, насправді, сумна. Найчастіше в Україні видаються уже відомі автори, журналісти, медійні особистості, учасники бойових дій і волонтери (які часто журналісти). І звісно дитячі та підліткові письменники. Вони є найбільш комерційно успішними. Детальніше про те хто саме видається, у якій кількості, з якими темами і приблизними обсягами ви можете почитати у статтях від Українського інституту книги. Їх багато, вони свіжі і є у відкритому доступі.
Фанатська творчість має найбільше шансів видатися коштом видавництва якщо орієнтована на середнього читача (саме такі книги продаються найкраще) і, особливо, якщо створена для дітей та середніх підлітків.
 Якщо ваші твори саме такі, то ви йдете наступними шляхами:
1. Знаходите контакти видавництв, що вам цікаві і надсилаєте свої доробки на розгляд, аби потрапити у видавничий кейс. Видавничий кейс – це план видавництва, тобто скільки чого й коли видавати, на найближчі місяці. Він часто переповнений і в черзі доводиться стояти від двох років. Також будьте готові, що вам відмовлять не пояснюючи причин.
2. Ви подаєте (за оплату) свій твір у літературне агентство. Воно надає вам повноцінну критику, допомагає проредагувати текст, саме підшукує видавництва і намагається продати ваші права за певну частину грошей від загальної суми вашого з видавництвом контракту. Так працює більшість атворів у розвинених країнах. В Україні літературні агентства лише почали з’являтися і працюють за нестабільною схемою. Але однак це найпередовіший спосіб продати свій інтелектуальний продукт.
3. Ви подаєте свій твір на конкурс, де зазначено, що переможець буде надрукований у власній книзі (про альманахи далі). Якщо ви переможете, то організатори конкурсу видадуть вас власним коштом. Найкраще коли організатори це саме видавництво, навіть якщо воно не належить до, так званого, «ешелону А» (типу Абабагаламаги, Фоліо, Віват і т.д). Також надійними є державні конкурси, адже вони завчасно домовляються з видавництвами і гарантують їм оплатити видання. Але беріть до уваги той факт, що конкурс – це завжди певний набір критеріїв яким ви маєте відповідати. А фанатська творчість дуже рідко підпадає під них. Особливо якщо конкурс державний. І це нормально.

 Пошук видавництва, яке зацікавиться у вас, часто розтягується на роки а то й десятки літ. Тому, якщо ви хочете видатися швидше, то зверніть увагу на самовидання.
 Самовидання – це видання офіційної книги за рахунок автора.
Це така сама книга, як і видана за рахунок видавництва, з тією різницею, що тираж розповсюджується не видавництвом, а самим автором і часто він є регіональним (до 1000 штук, частіше від 100 до 500).
Плюси самовидання:
  • Не видавництво обирає вас, а ви видавництво;
  • Ви можете видати твір будь якої якості, якщо він виконує усі умови списку законодавчої бази (список на початку статті);
  • Ви повністю контролюєте якість видання і затверджуєте усе від редактури до обкладинки (а це означає що на ній не опиниться магічним чином рогатий огірок замість Локі);
  • Якщо ви зрозумієте процес самовидання, то зможете самостійно наймати виконувачів окремих завдань (ілюстраторів, верстальників, дизайнерів, коректорів тощо);
  • Якщо ви друкуєтеся вперше, то вам нададуть повний видавничий пакет, за який вам не потрібно думати. Тобто видавництво саме розповість, що вам потрібно і навіщо. Зазвичай у пакет входять зазначені вище коди, редактора, коректура, послуги верстальника і дизайнера.
Мінуси:
  • Ви платите видавництву, а не воно вам;
  • Тираж розповсюджуєте самостійно. І, як показує практика, самовидавці завжди виходять в мінус, продаючи максимум 25% тиражу (інше дарується);
  • Українські видавництва не завжди чемно обходяться з авторами, навіть якщо вони є замовниками послуги;
  • Треба бути морально готовим до будь якого колапсу, наприклад, до того, що ваш ілюстратор зникне в процесі роботи;
  • Блогери і критики в Україні скептично ставляться до самовидаців (через радянські упередження) і неохоче беруть їх книги на огляд.
 Щоб видати книгу власним коштом потрібно:
1. Обрати кілька видавництв.
2. Надіслати кожному електронним листом дані для прорахунку книги. Вартість книги залежить від дуже багатьох показників. Яких і як саме буде описано в іншій статті.
3. Обрати видавництво яке вам сподобалося найбільше.
4. Заключити договір з видавництвом, де зазначено яку книгу, за які кошти і час видавництво зобов’язане видати.
5. Сплатити за послуги видавництва на його умовах. Хтось просить повну передплату, хтось післяплату і так далі. Усе це має бути в договорі, що є юридичним документом.
6. Передати видавництву твір, тобто закінчену книгу в електронному вигляді.
7. Затвердити усі необхідні кроки від верстки до оригінал-макету (тобто першого готового примірника). Цей етап називається додрукарською підготовкою. Вона триває від кількох днів до кількох місяців у залежності від складності видання.
8. Після затвердження оригінал-макету, почекати поки видадуть тираж. Зазвичай невеликий тираж видають за два тижні, більший від 500 шт – до двох місяців.
9. Забрати тираж і зайнятися його розповсюдженням.
Займаючись самовиданням, треба розуміти, що ви не комерційний письменник, а отже не можна вимагати від себе таких самих продажів і взагалі успіх книги міряти в прибутках.
 Самовиданням тривалий час займаються морально зрілі письменники, які тверезо оцінюють якість своєї роботи і друкуються попри те, що знають про загальні проблеми книжкового ринку. Вони просувають свої ідеї і продукт, працюючи не на видавництво, а на своє ім’я. Та, нажаль, в Україні критики не вважають самовидання літературним дебютом. Хоча у світі більшість виданої літератури це якраз самовидання.
 Займаючись самовиданням – це мати творчу свободу і нести відповідальність за власні ідеї і рішення. Саме такі цінності мають фікрайтери, що експериментують в нових жанрах з уже відомими героями. Тож якщо ви не хочете чекати допоки на ваш омегаверс зверне увагу видавництво, а хочете «промацувати» ринок вже сьогодні, то ваш шлях – самовидання.

 Але, якщо ви боїтеся, що це буде задорого, то для вас є варіант самовидання у співавторстві.
 По-суті, мова йде про те, що кілька авторів, які мають спільну мету, або працюють в одному напрямку, жанрі, стилі, складаються коштами і видають книгу.
Так значно дешевше і таке видання практикується в Україні досить широко. В основному, його пропонують самі видавництва. Іноді обманним шляхом, оголошуючи конкурс, де переможець буде надрукований в альманасі, але участь платна. Таким чином видавництво просто розкидає вартість видання на учасників. Нажаль, такий конкурс не завжди має журі. Іноді видавництва прямо запрошують до альманаху.
 Плюси друку у альманасі власним коштом:
  • Вас офіційно надрукують. Якщо це єдина ваша мета, то це найлегший спосіб її досягти;
  • Ви платите відносно невелику суму і отримуєте обмежену кількість примірників, які легко розповсюдити.
 Мінуси:
  • Ви не обираєте з ким поряд друкуватися;
  • Ви не контролюєте видавничий процес;
  • Тираж альманаху розходиться між учасниками і не доходить до критиків.
 Практично такі самі плюси й мінуси має видавництво у альманахах, які оплачують організатори справжніх конкурсів (часто регіональних, що беруть кошти з держскарбниці). Різниця тільки в тому, що ви нічого не сплачуєте, а ще отримуєте моральну підтримку від інших авторів і виправдану радість від перемоги.
Коли ж мова йде про самовидання у співавторстві, яке ви контролюєте від початку до кінця, то по суті воно має ті самі плюси і мінуси, що і звичайне самовидання, але ви платите за частину свого тиражу менше. Проте майте на увазі, що мороки більше, адже інші автори платять стільки ж, і ви маєте задовольнити усі їх вимоги.
Наразі самовидання у співавторстві – це найлегший спосіб друку і розповсюдження фанфіків. Зайнятися їм може будь-хто, хто вже має досвід видання книг і хоче залучити до процесу когось іще.
 Автори ФУМ теж можуть між собою домовитись і видати власний альманах, або повноцінну книгу. Видавництво ЛІРА, яке радо допоможе вам якісно виконати усі ваші задуми, уже є другом ФУМ. Ви можете знайти посилання на нього унизу головної сторінки.
 Примітка: видавництво ЛІРА лояльне до початкуючих авторів і спокійно надає інформацію. Вони знають, як нам страшно щось починати і до когось звертатися. Тому багато корисної інформації уже є на сайті.
Усі інші шляхи друку теж доступні наших авторам. Лише вам обирати, що вам подобається більше. Головне аби ви були задоволені результатом.
Дудар Катерина,
для ФУМ
2021
Не соромтеся ставити питання! Пропонуйте свої теми для статей!
Категорія: Все про фанфіки | Додав: Грушка (21.08.2021)
Переглядів: 253 | Коментарі: 2 | Теги: видавництво, фанфік | Рейтинг: 5.0/2
Всього коментарів: 2
Досить цікава стаття, хоча я і не збираюсь друкувати свої фанфіки. Але для людей, які хочуть видавати свої твори ця інформація повинна бути корисною thumb

Мммм. Я не до кінця зрозумів про самопалку, вірніше про її видання. Тому уточню тут може хтось знає. Якщо я захочу видати свій фанфік то  як його розповсюджувати якщо не можна продавати ? Серед знайомих чи що ?

avatar
Завантаження...